Рішення № 92047971, 29.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 640/228/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В.

(01014, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 38),

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вулиця Січових

Стрільців, 17)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (надалі по тексту - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту- відповідач 2) в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича протиправною та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконати рішення Печерського районного суду м.КИєва від 12.10.2015 року по справі №757/18966/15-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування з рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий на підставі договору №007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17 лютого 2015 року

- стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на адвокатські послуги за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

- винести окрему ухвалу, якою повідомити прокуратуру м.Києва про умисне невиконання посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення Печерського районного суду по справі №757/18966/15-ц з метою внесення відомостей про кримінальне правопорушення та притягнення їх до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 382 КК України.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як управитель банку, зобов`язана виконати рішення суду. Однак, неодноразові звернення позивача стосовно виконання рішення суду залишені без задоволення, а судове рішення - без виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на адміністративний позов заперечував щодо задоволення позову та повідомив, що оскільки станом на день початку процедури виведення Фондом ПАТ «Дельта Банк» з ринку кошти у розмірі 3000 дол.США не обліковувались, а тому в Уповноваженої особи Фонду відсутні законні підстави для включення позивача на відповідну суму в гривневому еквіваленті в загальну розрахункову суму для відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича будь-яких пояснень щодо адміністративного позову до суду не надходило (рекомендоване повідомлення про вручення відповідачем-1 ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року та позову повернулось на адресу суду з відміткою «вручено 20.02.2019 року» за довіреністю).

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно договору дарування валютних цінностей (грошових коштів) від 17.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергою Г.Г., позивачу було подаровано частину коштів, які знаходилися на поточному рахунку у Публічному акціонерному товаристві « Дельта Банк» № НОМЕР_4 у сумі 3000 доларів США

У відповідності до п.4 вищезазначеного договору дарування право власності на подаровані валютні цінності у Обдаровуваного виникає з моменту підписання даного договору та його нотаріального посвідчення, тобто право власності на подаровані позивачу кошти у сумі 3000 доларів США виникло саме 17.02.2015 року.

17.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до п. 1.2. якого банк відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно із вимогами банку та чинного законодавства України відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та/або MasterCard (картка), а також ПІН-код до картки.

У зв`язку з цим, позивач 18.02.2015 року звернувся з заявою до ПАТ «Дельта Банк» в якій просив перерахувати з поточного рахунку № НОМЕР_4 , відкритого ОСОБА_2 , валютні кошти у сумі 3000 доларів США на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий на ім`я позивача 17.02.2015 року у ПАТ «Дельта Банк», згідно Договору №007-28004-170215.

У відповідь на дану заяву, тимчасова адміністрація «ПАТ «Дельта Банк» повідомила позивача, що відповідно до п.2.12.19 та п.5.27 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», клієнт (Владник) не може здійснювати відступлення третім особам прав за Договором банківського вкладу без отримання попередньої письмової згоди Банку. В свою чергу, останній послався на те, що Банк не надавав письмової згоди на відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, на яке посилався позивач у своєму зверненні, а таким чином відсутні правові підстави для задоволення вимог про перерахування коштів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 20.03.2015 року, 26.06.2015 року позивач звертався до тимчасового адміністратора ПАТ «Дельта Банк» із заявами щодо здійснення перерахунку з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_4 грошові кошти у сумі 3 000,00 доларів США на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито ОСОБА_1 та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з одночасним включенням позивача до даного переліку та здійснення відшкодування коштів.

За результатами розгляду вказаних звернень тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» листами від 06 квітня 2015 року та 12 травня 2015 року повідомила позивачу, що банк не надав письмової згоди на відступлення права вимоги, а відтак Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проводить детальний аналіз депозитного портфелю в частині здійснення виплат грошових коштів, а про прийняті рішення щодо виплат буде проінформовано додатково.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» строком на 2 роки з 05.10.2015 до 04.10.2017 включно.

На офіційному сайті Фонду розміщене оголошення про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

20.02.2017 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 619 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора», згідно із яким продовжено строки здійснення ліквідації та повноваження ліквідатора на два роки до 04.10.2019 включно.

16.07.2015 року та 29.10.2015 року позивач повторно звертався із заявами щодо здійснення перерахунку з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_4 грошових коштів у сумі 3 000,00 доларів США на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито ОСОБА_1 та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з одночасним включенням позивача до даного переліку та здійснення відшкодування коштів, однак позивачу повідомлено про відсутність підстав для здійснення такого включення та перерахунку.

У зв`язку з наведеним, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року в справі №757/18966/15-ц зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» перерахувати з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_4 , який відкрито 29 січня 2014р. згідно договору №001-28570-290114 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів кошти у ПАТ «Дельта Банк» грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, що еквівалентно 80574,34 грн., але не більше суми, що знаходиться на рахунку № НОМЕР_4 , у відповідності до договору дарування валютних цінностей (грошових коштів) від 17.02.2015 року, посвідченого Кочергою Г.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, який зареєстровано в реєстрі за №134 на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито згідно договору №007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів 17.01.2015р. у ПАТ «Дельта Банк».

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що з огляду на зміст укладеного договору дарування позивач є власником частини коштів, які знаходилися на поточному рахунку № НОМЕР_4 , у сумі 3000 (три тисячі) доларів США, який відкрито 29 січня 2014 р. згідно договору №001-28570-290114 на відкриття та обслуговування поточного рахунку.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 липня 2016 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.

В ході примусового виконання вказаного рішення суду державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №52067671 від 27 жовтня 2016 року у зв`язку з тим, що Постановою №664 від 02 жовтня 2015 року Національного Банку України відкликано банківську ліцензію ПАТ «Дельта Банк», а відтак виконавчий документ підлягає направленню для подальшого виконання до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

17 лютого 2017 року, 12 квітня 2017 року, 20 вересня 2017 року, 12 грудня 2017 року, 17 березня 2018 року ОСОБА_1 звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами (вимогами) щодо виплати коштів на виконання рішення суду від 12 жовтня 2015 року та включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплати суми коштів.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 04 квітня 2019 року №772 продовжено строки здійснення процедури ліквідації виконавчої дирекції Фонду строком на один рік з 05 жовтня 2019 року до 04 жовтня 2020 року включно та, відповідно, продовжено повноваження ліквідатора банку Кадирова В.В. на цей же строк.

02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до тимчасового адміністратора ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. із заявою щодо невиконання рішення суду, у якій просив повідомити:

- коли саме було виконано рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року по справі №757/18966/15;

- яку суму перераховано на рахунок № НОМЕР_4 ОСОБА_1 ;

- чому виплату коштів ОСОБА_1 включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, а не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- включити ОСОБА_1 до переліку вкладників як особу, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 06 травня 2020 року №05-3419794 представник ПАТ «Дельта Банк» повідомив, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року в справі №757/18966/15-ц виконано та залишок коштів по рахунку ОСОБА_2 у розмірі 57 110,54 грн. (еквівалент 2 699,84 дол. США) перераховано на рахунок позивача № НОМЕР_2 .

При цьому, відповідно до письмових роз`яснень та рекомендацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дані ОСОБА_1 включено до 4-ої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк» на суму 57 110,54 грн. Задоволення кредиторських вимог здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в процесі ліквідації Банку, у строки та порядку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та в черговості, що передбачена пунктом 4 частини 1 статті 52 вказаного Закону.

Позивач, вважаючи, що його має бути включено до переліку вкладників, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому за договором про банківського рахунку, у межах 200 000,00 грн.; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, на момент виникнення спірних правовідносин включала наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. При цьому, процедура визначення вкладників можлива на етапі тимчасової адміністрації банку.

Водночас, відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Наявними матеріалами справи, зокрема наявним в матеріалах справи листом від 06 травня 2020 року №05-3419794 ПАТ «Дельта Банк» підтверджується, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року в справі №757/18966/15-ц виконано та залишок коштів по рахунку ОСОБА_2 у розмірі 57 110,54 грн. (еквівалент 2 699,84 дол. США) перераховано на рахунок позивача № НОМЕР_2 .

При цьому, відповідно до письмових роз`яснень та рекомендацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб дані ОСОБА_1 включено до 4-ої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк» на суму 57 110,54 грн.

Відповідно до п.2.6 Положення Про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно п. 4.31 Положення у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів.

Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

Вимогами пунктів 2, 5, 8 розділу ІІ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 серпня 2017 року №3711, визначено, що вимоги вкладників банку у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. Акцептування обсягу кредиторських вимог здійснюється Фондом за поданням банку відповідно до вимог законодавства України та в порядку, визначеному у розділі III цього Положення.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів, що надійшли після визначеного Законом строку, підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації.

Визначення суми вимог кожного кредитора та віднесення вимог до певної черги врегульоване розділом ІІІ Положення №3711.

Водночас, матеріали справи не містять доказів оскарження позивача та/або скасування в судовому порядку включення ОСОБА_1 до четвертої черги реєстру акцептованих вимог.

При цьому, аналіз наведених норм законодавства в сукупності свідчить про відсутність підстав для подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування з рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий на підставі договору №007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на те, що відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовлює виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», враховуючи, що матеріали справи не містять доказів оскарження включення позивача до реєстру акцептованих вимог (в т.ч. його черговості) або ж скасування в судовому порядку такого включення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене в сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук