Рішення № 92047666, 07.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4999/20

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з неврахуванням у повному обсязі заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 на заводі "Кам`янець-Подільськкабель", що зазначена у довідці про заробітну плату №2495/01-30 від 25.12.2006.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 на заводі "Кам`янець-Подільськкабель" у наступному розмірі: червень 1993 - 10000,00 крб.; серпень 1993 - 10000,00 крб.; листопад 1993 - 80000,00 крб.; грудень 1993 - 14106392,00 крб. та 150000,00 крб.; травень 1994 - 8378105,00 крб.; серпень 1994 - 300000,00 крб.; вересень 1994 - 8378105,00 крб.; жовтень 1994 - 8378105,00 крб. та 500000,00 крб.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням у повному обсязі заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 на заводі "Кам`янець-Подільськкабель", що зазначена у довідці про заробітну плату № 2495/01-30 від 25.12.2006.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок належних до виплати сум та виплатити їх за період з 01.01.2020 по день здійснення перерахунку.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, збитки у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 5 880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області судові витрати зі сплати судового у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В січні 2020 позивач виявила, що отримує пенсію в меншому розмірі, ніж за попередні роки, у зв`язку з тим, що архівна довідка про заробітну плату за період роботи з 1992 по 1996 роки, видана Кам`янець-Подільським міським архівом, не була взята до уваги при обчисленні розміру пенсії позивачки, оскільки відсутня розшифровка складових заробітної плати по заводу "Кам`янець-Подільськкабель".

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 подала скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо усунення порушень законодавства при проведенні перерахунку та необхідності здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи на заводі "Кам`янець-Подільськкабель".

Головне управління направило відповідь на звернення позивача, в якій вказано, що перерахунок пенсії було здійснено без врахування архівної довідки про заробітну плату за період роботи з 1992 по 1996 роки, виданої Кам`янець-Подільським міським архівом, оскільки відсутня розшифровка складових заробітної плати по заводу "Кам`янець-Подільськкабель".

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її права, позивач звернулася до суду з цим позовом.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що для підтвердження достовірності видачі довідок про заробітну плату первинними документами головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено звірку відповідності сум заробітної плати, зазначених в наданих довідках, з первинними документами. За результатами звірки встановлено, що суми заробітної плати, зазначені у довідках, не відповідають сумам, зазначеним в особових рахунках за період роботи 01.01.1992 по 31.12.1996.

Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату з якої сплачено страхові внески та виключено суми із заробітної плати на які не нараховані внески.

У зв`язку з цим вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін суд відмовляє.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 03.09.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В січні 2020 позивач виявила, що отримує пенсію в меншому розмірі, ніж за попередні роки, у зв`язку з тим, що архівна довідка про заробітну плату за період роботи з 1992 по 1996 роки, видана Кам`янець-Подільським міським архівом, не була взята до уваги при обчисленні розміру пенсії позивачки, оскільки відсутня розшифровка складових заробітної плати по заводу "Кам`янець-Подільськкабель".

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 подала скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо усунення порушень законодавства при проведенні перерахунку та необхідності здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи на заводі "Кам`янець-Подільськкабель".

Головне управління направило відповідь на звернення позивача, в якій вказано, що перерахунок пенсії було здійснено без врахування архівної довідки про заробітну плату за період роботи з 1992 по 1996 роки, виданої Кам`янець-Подільським міським архівом, оскільки для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату з якої сплачено страхові внески та виключено суми із заробітної плати на які не нараховані внески.

Вважаючи, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії після проведення перерахунку із врахуванням отриманих довідок про заробітну плату є протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина 1 статті 44 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку визначено перелік документів, які додають до заяви про призначення (перерахунку) пенсії.

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзац 3 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку).

Згідно з пунктом 2.10 розділу II Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Відтак, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.

Суд встановив, що при призначенні ОСОБА_1 розміру пенсії враховувалася довідка про розмір заробітної плати від 25.12.2006 №2495/01-30, видана міським архівом Кам`янець-Подільської міської ради за період роботи на заводі "Кам`янець-Подільськкабель" з 1992 по 1996 роки.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області витребувало нову довідку про заробітну плату, видану Кам`янець-Подільським міським архівом від 23.03.2020 №614/05-03.

Як встановив суд, дані довідки, поданої при призначенні пенсії (від 25.12.2006 №2495/01-30) є ідентичними до даних довідки, яку пенсійний орган витребував повторно (від 23.03.2020 №614/05-03).

Разом з тим, як вказав пенсійний орган, за результатами звірки встановлено, що суми заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 роки, зазначені у довідках, відповідають сумам, зазначеним в особових рахунках за вказаний період, однак в суми заробітної плати ОСОБА_1 включено складові, на які не нараховані внески: 1993 рік - в червні, серпні, листопаді, грудні; 1994 рік - травні, серпні, вересні, жовтні. В архівній установі у складі архівного фонду з особового складу заводу "Кам`янець-Подільськкабель" немає документі про розшифровку складових заробітної плати.

Оскільки для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату з якої сплачено страхові внески та виключено суми із заробітної плати на які не нараховані внески, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не врахувало заробітну плату за період роботи на заводі "Кам`янець-Подільськкабель" з 1992 по 1996 роки, яка зазначена в довідці від 25.12.2006 за № 2495/01-30, видана Кам`янець-Подільським міським архівом.

Тобто, підставою для неврахування в спірні періоди заробітної плати в повному обсязі стало те, що із заробітної плати не нараховані внески.

Суд не погоджується із таким твердженням пенсійного органу, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-ІV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1статті 20 Закону №1058-ІV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини 12статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, у частині 10 статті 20 Закону №1058-ІV, вказано, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на Кам`янець-Подільський завод "Кам`янець-Подільськкабель", який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що фактично, внаслідок невиконання Кам`янець-Подільським заводом "Кам`янець-Подільськкабель" обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 01.11.2018 у справі 199/1852/15-а.

Враховуючи встановлене, суд доходить висновку, що наявність заборгованості Кам`янець-Подільським заводом "Кам`янець-Подільськкабель" перед Пенсійним фондом України по страховим внескам не може бути підставою для відмови врахування заробітної плати позивача для розрахунку пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач при перерахунку пенсії безпідставно зменшив її розмір, не врахувавши істотні обставини, що мали місце, зокрема, розмір заробітної плати за період з 1992-1996 роки.

Оскільки саме протиправні дії відповідача призвели до неправильного обчислення пенсії позивачу та неврахування йому розмір заробітної плати за період з 1992-1996 роки, необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням таких даних.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2020, врахувавши розмір заробітної плати за період з 1992-1996 рр., зазначений в архівній довідці за №2495/01-30 від 25.12.2006 та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн., суд зазначає, що відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди має бути з`ясована наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд встановив, що матеріали адміністративної справи не містять доказів, які свідчили б про душевні страждання позивача та підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, то відповідно вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не може бути задоволена.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позивач довів ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 по справі № 826/7778/17.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача ОСОБА_2 надала:

- акт надання юридичних послуг від 23.09.2020 на загальну суму 5760,00 грн. наданого ТОВ "Центр юридичної допомоги населенню та бізнесу" (Виконавець) та ОСОБА_1 "Замовник";

- копію квитанції ID:1333439832 від 01.06.2020 про оплату послуг по контракту №01062001 на суму 3360,00 грн., здійснену ОСОБА_2 на користь ТОВ "Лекс Тулс";

- копію квитанції №0.0.1783475664.1 від 27.07.2020 на суму 2520,00 грн., про здійснення ОСОБА_2 на користь ТОВ "Центр юридичної допомоги населенню та бізнесу" оплати за надання юридичних послуг та складання позовної заяви.

Досліджуючи надані представником позивача документи, суд встановив, відсутність договору про надання правничої допомоги (вказаного в Акті надання юридичних послуг та зазначеного в додатках до відповіді на відзив), який підтверджує домовленість сторін про обсяг та вартість наданих послуг, а також порядок та спосіб здійснення їх оплати.

Разом з тим, з наданих документів, суд встановив невідповідність заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу (5880,00 грн.) до вартості наданих послуг згідно Акта надання юридичних послуг від 23.09.2020 (5760,00 грн.).

Враховуючи встановлене, суд вважає, що вимога про стягнення витрат на юридичні послуги у розмірі 5 880,00 грн. задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивач сплатила судовий збір в розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією №32697218-1 від 28.08.2020, відтак понесені судові витрати (судовий збір) необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 на заводі "Кам`янець-Подільськкабель", зазначеної у довідці про заробітну плату №2495/01-30 від 25.12.2006, виданої Кам`янець-Подільським міським архівом.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з неврахуванням у повному обсязі заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 на заводі "Кам`янець-Подільськкабель", що зазначена у довідці про заробітну плату №2495/01-30 від 25.12.2006, виданої Кам`янець-Подільським міським архівом.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020, врахувавши у повному обсязі розмір заробітної плати за період роботи з 1992 по 1996 на заводі "Кам`янець-Подільськкабель", що визначена у довідці про заробітну плату №2495/01-30 від 25.12.2006, виданій Кам`янець-Подільським міським архівом та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 жовтня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак