Постанова № 9204703, 04.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

04.06.2009 р.                                                                                 № 2а-1144/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберди В.І. при секретарі судового засідання  Бузінський А.В.  вирішив адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Державного підприємства "Ковальсько-пресовий завод"

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплатуі доставку песій

Обставини справи:

Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Ковальсько-пресовий завод»заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 10689, 89 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Закон України “Про пенсійне забезпечення” та зазначає, що відповідач зобов`язаний був сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.10.2008 по 31.01.2009 в сумі 12775, 41 грн. Відповідач сплатив лише 2085, 52 грн. Станом на день розгляду справи в суді відповідач має заборгованість у розмірі 10689, 89 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ковальсько-пресовий завод»зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва з 13.11.1995 року.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р.  покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається порядком, який діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач зобов’язаний внести до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, № 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.         

На виконання вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивач неодноразово направляв до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій призначених відповідно до пункту “а”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"  станом на 31.01.09р. становила 10689, 89 грн.

Заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”,  відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України від 01.03.2001р. є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Положення про Пенсійний фонд України основним завданням Пенсійного фонду України є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних витрат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах і районах у містах.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що на день розгляду справи загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідача складає 10689, 89 грн.

Беручи до уваги те, що сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до Пенсійного фонду України у Святошинському районі у розмірі 10689,89грн. відповідач не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ковальсько-пресовий завод»(03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67) на користь Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-А, р/р 256053022612 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 10689 (десять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн., 89 (вісімдесят дев`ять) коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                В. І. Келеберда