Ухвала суду № 92046981, 06.10.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16011/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненський міський відділ міграційної служби Державної міграційної служби в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И Л А:

02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, заінтересована особа Рівненський міський відділ міграційної служби Державної міграційної служби в Рівненській області, в якій просить встановити її приналежність до громадянства України, ідентифікувавши її як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Зірне, Березнівського району, Рівненської області. Заяву мотивувала тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зірне, Березнівського району, Рівненської області, де і проживала разом зі своїми батьками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були українцями, що стверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 . По досягненню нею п`ятнадцятирічного віку, батьки переїхали проживати в с. Зелений Гай, Варковицької сільської ради, Дубенського району, Рівненської області. Після закінчення школи в с. Варковичі, Дубенського району, Рівненської області, вона переїхала проживати в м. Рівне, де і проживає на даний час. До 1987 року працювала на "Рівненському Льонокомбінаті", а з 02 жовтні 1987 року по 01 лютого 1988 року у відомчому дитячому садочку-яслах № 25, що належав "Рівненському Льонокомбінату". Останнє її місце роботи, де вона офіційно працювала з 03 вересня 1993 року по 26 листопада 1993 року фірма «Відін» в м. Рівне. Таким чином, вона народилась в Україні та все життя проживає в Україні, але не має громадянства України та їй не видають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. 23 червня 2020 року нею була подана заяву в Рівненський міський відділ Міграційної служби Державного управління Міграційної служби в Рівненській області про видачу їй паспорта громадянина України. В задоволенні заяви їй відмовлено за недостатністю представлених документів необхідних для оформлення паспорта громадянина України та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ознайомившись із матеріалами заяви доходжу наступного висновку.

Як зазначено в ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено ч.1 ст. 315 ЦПК України. Частиною другою вказаної статті встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення факту, що має юридичне значення, в судовому порядку можливе тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, з роз`яснень, викладених в Листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження.

При цьому, як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Так, Законом України «Про громадянство України» визначений правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», документами, що підтверджують громадянство України, є: 1) паспорт громадянина України; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну.

При цьому, рішення суду не є документом, що підтверджує належність особи до громадянства України.

Відповідно до п. 1, 8, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про громадянство України», Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України здійснюють, зокрема, такі повноваження: встановлюють належність до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України, довідки про реєстрацію осіб громадянами України.

Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента, від 27 березня 2001 року № 215/2001, визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України. Також, вказаним Порядком визначений перелік документів, відповідно до якого встановлюється належність до громадянства України та органи, уповноважені на розгляд заяв з питань громадянства.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що чинним законодавством України визначена як процедура перевірки належності до громадянства України, так і чіткий перелік державних органів, які мають відповідні повноваження. При цьому, суд не належить до таких органів.

Отже, виходячи з вищенаведеного, для підтвердження факту належності до громадянства чи наявності у заявниці громадянства України законодавством передбачений позасудовий порядок його встановлення.

При цьому, судове рішення не може підміняти собою документ встановленої форми, який посвідчує особу та її належність до громадянства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки вказана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 186, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненський міський відділ міграційної служби Державної міграційної служби в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Першко