Рішення № 92045884, 07.10.2020, Карлівський районний суд Полтавської області

07.10.2020

єдиний унікальний номер справи 531/1325/20

номер провадження 2-а/531/24/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону №1 управління патрульної поліції в Полтавській області Захарченка Дмитра Олексійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

12 серпня 2020 року постановою інспектора роти №3 батальйону №1 управління патрульної поліції в Полтавській області Захарченка Дмитра Олексійовича було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпП та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

В обгрунтування факту вчинення адміністративного правопорушення зазначено, що 12.08.2020 року о 16:45 год. у м.Полтава по проспекту Вавілова, 13/42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, порушив вимоги дорожнього знаку 5.26 Місце розвороту, здійснив поворот ліворуч, чим порушив п.8.4 ПДР - Порушення вимог дорожніх знаків.

Позивач ОСОБА_1 вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки він дійсно керував автомобілем Honda Pilot, д.н.з. НОМЕР_1 та близько 17 години 12 серпня 2020 року був зупинений інспектором патрульної поліції на виїзді на дорогу Київ-Харків (в напрямку руху у м.Харків), після проїзду дорожньої розв`язки, розташованої у с.Нижні Млини Полтавського району, але жодних правил дорожнього руху не порушував. Зі слів поліцейських, причиною зупинки стало порушення ПДР під час руху у м.Полтаві при цьому чітко не пояснили яке саме правопорушення було вчинене і коли. На прохання надати докази вчинення правопорушення поліцейські відповіли відмовою у зв`язку з чим він відмовився отримувати винесену інспектором постанову. Зауважив, що йому не роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.ст.268, 287-289, 307, 308 КУпАП. Зауважив, що лейтенант поліції ОСОБА_3 скористався фактором неналежної організації дорожнього руху на ділянці дороги на проспекті Вавілова поблизу будинку №13/42 у м.Полтаві, оскільки на вказаній ділянці дороги, обабіч автостоянки, встановлено знак п.5.26 «Місце розвороту», який забороняє поворот на ліво, однак на цій ділянці дороги поворота ліворуч не існує та надав суду на підтвердження роздруківку із сайту google.com/maps (гугл карти). Припустив, що очевидно, під напрямком руху ліворуч лейтенант поліції ОСОБА_2 вбачає напрям руху вправо (по напрямку виїзду з м.Полтави) після закінчення розвороту, а діюче законодавство України взагалі та ПДР зокрема не містять дефініцій щодо «закінчення розвороту» та «поворот ліворуч чи праворуч». В енциклопедії Брокгауза і Ефрона під поворотом розуміється зміна напрямку руху на 90 градусів, а під розворотом - на 180 градусів. З супутникового фото вбачається, що для руху в напрямку виїзду з м.Полтави первинний напрямок необхідно змінити близько 150 градусів, що ближче зі змістом до маневру розвороту, а не до повороту ліворуч і не може розцінюватися як порушення вимог знаку 5.26.

У відзиві інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Захарченка Д.О. на спростування відомостей, викладених у позовній заяві зазначено, що до завдань і функцій Управління патрульної поліції в м.Полтаві, Департаменту патрульної поліції належить, серед іншого, реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху. До повноважень поліцейського патрульної поліції відноситься розгляд справи про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників, які вчинили адміністративні правопорушення у випадках та у спосіб, які передбачені законодавством. 12.08.2020 року інспектором було винесено постанову серії ЕАМ №2967856 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за порушення вимог дорожнього знаку 5.26 «Місце для розвороту» та здійснив поворот ліворуч. Вказаний знак застосовується для позначення розривів у роздільній смузі, де дозволено розворот, на дорогах без розділювальної смуги - місце де можна безпечно виконати розворот. Дія знаку не дозволяє поворот ліворуч для в`їзду у двори, під`їзди до краю проїзної частини дороги, для зупинки навпроти місця, призначеного для розвороту, і в інших випадках. На підтвердження надав відео з відеореєстратора поліцейського та витяг із загальнодоступних мап Google-Maps. Вказав, що при здійсненні повороту ліворуч на вказаній ділянці дороги, автомобіль змушений фактично перпендикулярно пересікати три смуги для руху в одному напрямку. Посилання позивача на те, що водій рухався прямо після закінчення маневру розвороту розцінюються ним як спроба уникнути адміністративної відповідальності. Зазначив, що ним дотримані всі вимоги щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що зафіксовано на наданому відеодоказі. Просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 21 серпня 2020 року відкрито провадження по даній справі та постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, відповідно до ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.282 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно матеріалів справи, 12.08.2020 року інспектором роти №3 батальйону №1 управління патрульної поліції в Полтавській області Захарченком Д.О. було винесено постанову серії ЕАМ №2967856 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно постанови серія ЕАМ №2967856, ОСОБА_1 12.08.2020 року о 16:45 год. у м.Полтава по проспекту Вавілова, 13/42, керував транспортним засобом, порушив вимоги дорожнього знаку 5.26 Місце розвороту, здійснив поворот ліворуч, чим порушив п.8.4 ПДР - Порушення вимог дорожніх знаків.

Згідно п. 33.5 Правил дорожнього руху України до Інформаційно-вказівних знаків відноситься дорожній знак 33.5.26 "Місце для розвороту". Позначає місце для розвороту транспортних засобів. Поворот ліворуч забороняється.

Судом встановлено, що позивач з правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 122 КУпАП не погодився, про що заявив одразу на місці розгляду справи у позовній заяві зазначив, що правил дорожнього руху не порушував, що також підтверджується і наданим до суду відеозаписом, доданим до відзиву інспектора.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП України є, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Враховуючи незгоду позивача з вчиненим адміністративним правопорушенням відповідач мав навести докази на підтвердження факту порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідачем не надано жодного доказу, на підставі якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Є лише відеозапис фіксації проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення події, здійснено не на місці вчинення правопорушення, а на місці зупинки транспортного засобу на зовсім іншій дорозі у с.Нижні Млини Полтавського району та області.

Отже, відеозапис не підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому не є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи міститься лише постанова від 12.08.2020 року серії ЕАМ №2967856 про накладення адміністративного стягнення на позивача.

Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача.

Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, за приписами ч. 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із наданого суду відеозапису розгляду справи про адміністративне правопорушення зрозуміло, що вимоги закону щодо роз`яснення прав правопорушнику та порядку розгляду справи виконані належним чином.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем проведено всі дії по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені приписами ст.ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Вказаній нормі Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення в рішенні від 26.05.2015р. № 5-рп/2015.

Конституційний Суд України вирішив, що положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Також у наведеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що приписами ст.ст. 33, 245, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

За приписами ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.

Разом з тим, відповідач всупереч положенням ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання постанови відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу є протиправними, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на порушення вимог законодавства при її винесенні, підлягає скасуванню.

Отже, суд вважає, що в даному випадку відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не довів суду правомірність винесення оскаржуваної постанови, а відтак, оскаржувана постанова є незаконною, оскільки не доведено наявності події адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідач, порушуючи вимоги чинного законодавства України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, та порушуючи процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплені у ст. 268 КУпАП, прийняв постанову про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 242-246, 250, 286, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти №3 батальйону №1 управління патрульної поліції в Полтавській області Захарченка Дмитра Олексійовича від 12 серпня 2020 року серії ЕАМ №2967856 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646) судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги або безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або через Карлівський районний суд Полтавської області.

Суддя Т.М.Черняєва