Постанова № 9204507, 20.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-868/10/2370 20.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача –Брітана Ю. Д.,

відповідача –Блащука М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазифікація-Центр” про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державною податковою інспекцією у Монастирищенському районі Черкаської області подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазифікація-Центр” податкового боргу по сплаті земельного податку та штрафних санкцій в розмірі 13448 грн. 85 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на березень 2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по земельному податку в розмірі 13448 грн. 85 коп., що виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань у поданих відповідачем податкових розрахунків по земельному податку, а також згідно податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні відповідач позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргазифікація-Центр” як суб’єкт господарювання –юридична особа, ідентифікаційний код 30668158, зареєстрований виконавчим комітетом Уманської міської ради 31.01.2002р., взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що 28.01.2009р. та 29.01.2010р. відповідачем до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області подані податкові розрахунки земельного податку, відповідно, на 2009 та 2010 роки із зазначенням загальних річних сум цього податку в розмірах, відповідно, 16275 грн. та 17235 грн. 22 коп.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було сплачено самостійно ним розрахований розмір земельного податку, несплата податку відбулась за грудень 2009 року в розмірі 1356 грн. 25 коп. та за січень 2010 року в розмірі 1436 грн. 27 коп., що становить 2792 грн. 52 коп.

Крім того, за несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобов’язань по земельному податку позивачем відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були нараховані штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень від 27.01.2010р. № 0000021501/0 на суму 542 грн. 50 коп., № 0000011501/0 на суму 10112 грн. 87 коп. та № 0000031501/0 на суму 0 грн. 96 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, в адміністративному чи судовому порядку не оспорені.

Таким чином станом на березень 2010 року податковий борг відповідача по земельному податку становить 13 448 грн. 85 коп., що також підтверджується даними облікової картки платника податків.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2., частини 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту; у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” –“в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Державною податковою інспекцією у Монастирищенському районі Черкаської області відповідно до пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надіслані відповідачу податкові вимоги про сплату податкового боргу, проте податковий борг відповідачем не сплачений.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву; якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи; судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно частин 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу; у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову; суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За вказаних обставин, зважаючи також на визнання відповідачем адміністративного позову по даній справі, яке не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укргазифікація-Центр” (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 30668158) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі Черкаської області (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 103, ідентифікаційний код 34275465) податковий борг в розмірі 13 448 (тринадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 23.04.2010р.

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк