Постанова № 9204502, 20.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-581/10/2370 20.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача –Павленко М. В.,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю “ТМС” про стягнення заборгованості,

встановив:

Державною податковою інспекцією у місті Черкаси, з урахуванням послідуючих уточнень, подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ТМС” заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 15717 грн., а також про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 32 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно акту перевірки рішенням від 01.07.2009р. до відповідача застосовані штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 20717 грн., проте відповідач їх сплатив частково в розмірі 5000 грн. Крім того, у відповідача наявний податковий борг по податку з власників транспортних засобів, оскільки згідно поданого відповідачем розрахунку цього податку за четвертий квартал 2009 року останній повинен був сплатити 50 грн., проте не сплатив податок і тому, зважаючи на наявність переплати в сумі 17 грн. 79 коп., заборгованість складає 32 грн. 21 коп.

Присутній в судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТМС” як суб’єкт господарювання –юридична особа, ідентифікаційний код 32583946, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 26.08.2003р., номер рішення 9990, взяте на облік в органах державної податкової служби, на час розгляду справи згідно відомостей, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, юридична особа зареєстрована.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (в редакції за період проведення перевірки) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частинами 1, 4 статті 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

В результаті проведеної з 22.06.2009р. по 24.06.2009р. виїзної позапланової перевірки дотримання відповідачем валютного законодавства при виконанні умов контракту від 01.08.2006р. № 001-03/ВЄ за період з 01.04.2008р. по 22.06.2009р. встановлено, що відповідач здійснював експорт товарів згідно умов вказаного контракту з ТОВ “ТМС Инжиниринг”, Російська Федерація, всього експортовано продукції в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3035820 російських рублів. Валютна виручка від експортованої продукції надійшла відповідачу в повному обсязі. Частина валютної виручки в сумі 55000 російських рублів з граничним терміном надходження 22.03.2009р. надійшла на валютний рахунок з порушенням вказаного строку на 33 дні, а частина валютної виручки в сумі 320 000 російських рублів з граничним терміном надходження 22.03.2009р. надійшла на валютний рахунок з порушенням вказаного строку на 88 днів, що є порушенням вимог ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 26.06.2009р. № 198/22-032583946 на підставі якого прийнято рішення від 01.07.2009р. № 0000262200 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20717 грн. Зазначене рішення отримане представником відповідача 01.07.2009р.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій в добровільному порядку лише в сумі 5000 грн., заборгованість відповідача по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності станом на час розгляду справи становить 15717 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пунктів 10, 19 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі): податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; фіксований сільськогосподарський податок.

Законом, що встановлює податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах, є Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (Закон № 1963-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.

Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлені у статті 3 Закону № 1963-XII в залежності від типу транспортного засобу та об’єму його двигуна.

Згідно абзацу третього частини першої статті п’ятої Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Частиною 1 статті 6 Закону № 1963-XII передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 2 Закону № 1963-XII юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Судом встановлено, що відповідачем 20.02.2009р. подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в якому зазначено до сплати на 2009 рік суми податку в розмірі 200 грн., зі строком сплати до 15 квітня 2009р. - 50 грн., до 15 липня 2009р. - 50 грн., до 15 жовтня 2009р. - 50 грн., до 15 січня 2010р. - 50 грн. Таким чином за четвертий квартал 2009 року відповідач повинен був сплатити податок в розмірі 50 грн., тоді як за даними облікової картки платника податків відповідачем зазначену суму не сплачено, однак зважаючи на наявність переплати в розмірі 17 грн. 79 коп., заборгованість складає 32 грн. 21 коп.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Абзацом 1 пункту 5.1., абзацом 1 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 цього Закону передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.          

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ТМС” (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1, кв. 601, ідентифікаційний код 32583946) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси (18029, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) заборгованість по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 15717 (п’ятнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. та податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 23.04.2010р.

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк