
Справа № 364/918/20
Провадження № 3/364/231/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2020 р. суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київська обл. за участю прокурора Володарського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Місюри Я.І. адміністративний матеріал, що надійшов 24.09.2020 р. від Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України зі складеним згідно з вимогами статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 14.09.2020 р. № 27/2020 відносно притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕТРА» (Чернігівська обл.),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , обіймаючи до 07.03.2018 р. посаду в органах Національної поліції, відтак являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2018 рік, а саме: подав названу декларацію 08.05.2020 р., тобто після закінчення строку її подання, що сплив о 00 год. 00 хв. 01.04.2019 р.
У судовому засіданні 07.10.2020 р. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав повністю, пояснивши, що своєчасно подавав декларацію перед самим звільненням, проте він не знав, що необхідно подавати ще одну декларацію через рік після звільнення, водночас сказав, що не пам`ятає, які саме документи підписував під час звільнення та чи були там пам`ятки щодо декларування. Також підтвердив, що подав декларацію за 2018 рік саме 08.05.2020 р., коли дізнався про відкриття щодо нього кримінального провадження за неподання згаданої декларації.
Прокурор Місюра Я.І. у судовому засіданні вказав на відсутності поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку подання декларації, оскільки наведені останнім обставини не є поважними причинами пропуску строку подання декларації.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративні правопорушення і доданих до нього матеріалах, суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, виходить з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15.04.2016 р. до 07.03.2018 р. перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Володарського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (а.с. 11), наказом від 02.03.2018 р. № 127 о/с звільнений зі служби за власним бажанням (а.с. 15).
На працівників поліції (зокрема, поліцейських) поширюється дія Закону України«Про запобігання корупції» (статті 3, 61 Закону України «Про Національну поліцію»).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків (стаття 14 КУпАП).
Диспозицією частини першої статті 172-6 КУпАП передбачено притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до цієї статті КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3, частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські (тобто і ОСОБА_1 як працівник Володарського відділення поліції Сквирського відділу поліції ГУНП в Київській області) зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а»і «в»пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 названого Закону порядку (тобто до 1 квітня) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (частина друга статті 45 зазначеного Закону).
За визначенням частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний насамперед з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).
При цьому частина друга статті 251 КУпАП покладає обов`язок щодо збирання доказів саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 204/2352/16-а).
За доданими до протоколу про адміністративні правопорушення документами судом встановлено, що ОСОБА_1 названу декларацію за 2018 рік, яку мав подати в період часу з 01.01.2019 р. до 01.04.2019 р., подав її лише 08.05.2020 р. При цьому судом встановлено, що первісно за фактом неподання ОСОБА_1 згаданої декларації було відкрито кримінальне провадження за ознаками статті 366-1 Кримінального кодексу України, внесене 21.04.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020110000000076, що підтверджено витягом з цього Реєстру (а.с. 11), надалі постановою слідчого від 14.05.2020 р. кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу названого злочину, яка обґрунтована фактом подання ОСОБА_1 08.05.2020 р. відповідної декларації (а.с. 42-43).
ОСОБА_1 у судовому засіданні усно та письмово в своєму поясненні, викладеному у протоколі (а.с. 7), визнав факт несвоєчасного подання ним декларації, а саме після того, які дізнався про відкриття зазначеного вище кримінального провадження.
Суд також бере до уваги, що згідно з доданою до згаданого протоколу та підписаною ОСОБА_1 28.02.2018 р. пам`яткою у зобов`язанні він був попереджений про необхідність і строки подання декларації, у тому числі наступного року після звільнення (а.с. 23-24).
За наведених обставин, що встановлені судом і підтверджені матеріалами справи, суд вважає, що поважні причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 у 2019 році декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відсутні.
Відтак, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 порушення вимог фінансового контролю, а саме: несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та кваліфікує такі дії за частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Обставин, що обтяжують йому відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд виходить з частини четвертої статті 38 КУпАП, якою встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Як наведено вище та встановлено судом, ОСОБА_1 подав згадану вище декларацію 08.05.2020 р., відтак передбачений статтею 38 КУпАП шестимісячний строк накладення на нього адміністративного стягнення ще не сплив.
Зважаючи на викладене та враховуючи особу правопорушника, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючої відповідальність обставини, беручи до уваги добровільне усунення порушення законодавства, навіть з порушенням визначеного законом строку, тому суд дійшов до висновку, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП.
На підставі статті 40-1 КУпАП з порушника слід стягнути судовий збір на користь держави у встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.
Керуючись частиною першою статті 172-6 КУпАП та статтями 33-35, 38, 40-1, 221, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.
До ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., роз`яснивши, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Копію цієї постанови суду надіслати ОСОБА_1 , прокурору Місюрі Я.І. та до Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України – до відома.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя Л. А. Макаренко
Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.
Строк предявлення постанови до виконання три місяці.
Судове рішення № 92044504, Володарський районний суд Київської області було прийнято 07.10.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 364/918/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: