Постанова № 9204266, 16.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2010 р.                                                                       № 2а- 634/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді-Самойлової В.В.

при секретарі-Скляр С.С.

за участю представника прокуратури Дзержинського району м. Харкова - Анголенко П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

приватної фірми "Пальма 94" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2009 року № 0000371600/0, прийняте відповідачем щодо нього, та зобов’язання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надати висновок про повернення ПФ «Пальма 94» суми бюджетного відшкодування, заявленої в податковій декларації та поданої за 1 квартал 2009 року, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ПФ «Пальма 94».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового-повідомлення рішення були порушені норми чинного законодавства та неправомірно відтотожнено не декларування позивачем до бюджетного відшкодування сум від’ємного значення з відображенням ним рішення у податковій декларації про зарахування належної повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Водночас, позивач послався на те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування проведено відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та зазначив, що він своєчасно включив податкові накладні до податкового кредиту, своєчасно сформував податковий кредит та проводив декларування сум від’ємного значення з ПДВ у відповідності до пп. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», тим самим виконавши вимогу щодо звернення із заявою про відшкодування ПДВ у межах граничного строку. Виходячи з вищевикладеного, він вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, із покладенням на відповідача зобов’язання надати йому висновок про повернення суми бюджетного відшкодування, яка була заявлена у податковій декларації, поданій за 1 квартал 2009 року, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ПФ "Пальма".

У судовому засіданні представник позивача з довіреністю Приходько О.І. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача за довіреністю Гуріна Г.Б., Піскун Н.В. та представник прокуратури Дзержинського району м.Харкова Анголенко П.О., що вступив у справу в інтересах держави на стороні відповідача, позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити, посилаючись на законність оскаржуваного рішення та безпідставність позовних вимог.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріали справи докази, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що у період з 12.05.2009 року по 15.05.2009 року заступником начальника відділу відшкодування податку на додану вартість ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головащенко М.А. проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість приватної фірми «Пальма 94», код ЄДРПОУ 22647021, поданої за 1 квартал 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.05.2009 року №2634/16-00/22647021, яким встановлено завищення ПФ «Пальма 94» заявленої суми бюджетного відшкодування за 1 квартал 2009 року на суму 3820299 грн., у зв’язку з порушенням п.п.7.7.1., п.п.7.7.2., п.п.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також завищення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за червень 2008 року в розмірі 100 грн. у зв’язку з порушенням п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

20.05.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, розглянувши заперечення позивача до акту перевірки, своїм листом № 6991/10/16-019 «Про розгляд заперечень до акту перевірки ПФ «Пальма 94», код ЄДРПОУ 22647021», підтвердила попередній висновок, викладений у акті перевірки, а саме: про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за 1 квартал 2009 року в розмірі 3820 299,00 грн.

Виявлені порушення п.п.7.7.1., п.п.7.7.2., п.п.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» стали підставою для прийняття ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкового повідомлення-рішення від 20.05.2009 року № 0000371600/0 про зменшення ПФ «Пальма 94» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3820 299,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем надано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкові накладні з податку на додану вартість, в яких декларувалися суми від’ємного значення з ПДВ, та які в подальшому обліковувалися в рядку 26 декларації. Задекларовані суми від'ємного значення з ПДВ у відповідності до вимог п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7. Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», згідно якого: «якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому (попередніх) податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)», не декларувалися ПФ «Пальма 94» до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість в наступних податкових періодах. Тим самим, згідно мотивувальної частини акту перевірки, ПФ «Пальма 94» відображено рішення у податкових деклараціях, які позивач подав за наслідками звітного періоду, в якому виникало право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами п.п.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про зарахування належної фірмі повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Згідно п.п. 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. У цьому випадку, як зазначає відповідач, вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пп. 7.7.3. цього пункту у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Крім того, така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

Посилання відповідної сторони стосовно того, що не декларування позивачем за відповідні періоди, що беруть участь у розрахунку бюджетного відшкодування, сум від’ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість в наступних податкових періодах, є відображення позивачем рішення у податкових деклараціях, які були подані за наслідками звітного періоду, в якому виникало право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами п.п.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», про зарахування належної позивачу повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів є безпідставним, оскільки вказаний висновок відповідача ґрунтується на положеннях ч.«а» пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування, а тому відповідач помилково застосував до даних правовідносин положення ч. «а» п.п. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 ст. 7 вказаного вище Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, Закон України "Про податок на додану вартість" не обмежує такий термін, як "попередній період" тільки тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. Отже, будь-який період, який передує звітному є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Таким чином, з наведених положень Закону, вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В даному випадку позивачем було сплачено 3820299 грн. ПДВ та включено таку суму до податкового кредиту, а також дотримано вимоги пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами». Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем не заперечується.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на листи ДПА України від 12.10.2005 р. N 20296/7/16-1417 "Про бюджетне відшкодування", від 08.05.2007 р. N 5740/5/16-1516, від 14.02.2006 р. N 2741/7/16-1517.

Судом не приймаються до уваги посилання податкового органу на листи ДПА України щодо бюджетного відшкодування, оскільки вони не є нормативно-правовими актами і не є обов'язковими для платника податків. Більш того, зміст листа від 12.10.2005 р. щодо порядку заповнення рядку 3 "Розрахунку суми бюджетного відшкодування", згідно якого платник податку при заповненні даного рядка "розрахунку" може враховувати лише суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів у цьому ж податковому періоді постачальникам таких товарів, не відповідає повною мірою положенням п.п. "а" 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що позивачем неправомірно заявлено до бюджетного відшкодування 3820299,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивач правомірно задекларував до бюджетного відшкодування суму в розмірі 3820299,00 грн., а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2009 року № 0000371600/0, підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов’язання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надати висновок про повернення ПФ «Пальма 94» суми бюджетного відшкодування, яка була заявлена ПФ «Пальма 94» у податковій декларації, поданої за 1 квартал 2009 року, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ПФ «Пальма 94», слід зазначити наступне.

Так, частиною 2 пп.7.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Таким чином у ч.2 пп.7.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається порядок відшкодування бюджетної заборгованості, який не передбачає надання висновків про її наявність до винесення судового рішення або одночасно з його винесенням, а тому позовні вимоги в цій частині не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права позовної сторони, передбаченим цим Законом та, у зв’язку з цим, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 159 КАСУ, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про податок на додану вартість", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 20.05.2009 року № 0000371600/0, прийняте стосовно приватної фірми "Пальма 94".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 17.02.10р.

Суддя                                                                                                     Самойлова В.В.