Ухвала суду № 92041968, 25.09.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/5296/18

1-кп/264/90/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2020 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пустовойт Т.В., судді Матвєєвої Ю.О., присяжних Драгні М.Ф., Кулік І.А., Філонової С.А., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Сластіна М.С., захисників Довженка В.І., Білозьорова О.Б., Ульяненка А.А., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобами відеофіксації питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2020 року строк тримання під вартою обвинуваченим продовжено до 05 жовтня 2020 року включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

У судовому засіданні прокурор клопотав про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, указуючи на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема тяжкість покарання за інкриміноване правопорушення, можливість переховування від суду, знищення доказів, впливу на свідків. Всі ці ризики на теперішній момент продовжують існувати, в зв`язку з чим застосування інших більш м`яких заходів не забезпечить належної поведінки обвинувачених.

Захисник Довженко В.І., якого підтримали як захисник Білозьоров О.Б. так і обвинувачений ОСОБА_1 , у судовому засіданні просили відкласти розгляд питання щодо запобіжного заходу, посилаючись на те, що апеляційною інстанцією не розглянуто та не прийнято рішення відносно двох попередніх ухвал суду про запобіжний захід, а це, на їх думку, порушує право обвинуваченого на захист. При цьому, посилаючись на практику ЄСПЧ вказували, що при розгляді клопотання щодо запобіжного заходу має бути розглянута можливість застосування альтернативних запобіжних заходів.

Захисник Ульяненко А.А., якого підтримав його підзахисний ОСОБА_2 , заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики на які посилається прокурор не існують та не доведені, в зв`язку з чим, вважали, що є все підстави змінити запобіжний захід на більш м`який.

Заслухавши думку учасників по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

З цих же підстав, суд вважає неспроможним і клопотання захисника Довженка В.І., оскільки вирішення судом питання щодо запобіжного заходу не обмежує прав обвинуваченого та не позбавляє його права оскаржити рішення суду. Крім того, відкладення розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу до вирішення апеляційною інстанцією не передбачено жодною нормою діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров,я осіб, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, будучі військовослужбовцями мають навички поводження зі зброєю, мешкають та зареєстровані за межами Донецької області.

По справі триває судове провадження, не допитані потерпілі та свідки обвинувачення, що не виключає спробу здійснити вплив на них з боку обвинувачених, які поза межами слідчого ізолятора матимуть для цього більше можливостей.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який, у зв`язку з чим суд, керуючись вимогами ч.3 ст.331 КПК України, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів.

Можливість застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають вимоги ст.183 КПК України. Вік та стан здоров,я обвинувачених дозволяє застосувати до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У світлі положень ст.28 КПК України, з урахуванням кількості обвинувачених та специфіки інкримінованого їм злочину, кримінальне провадження є вочевидь складним, тому суд не вбачає тривале тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під вартою надмірним.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів тобто до 23 листопада 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисників Довженка В.І., Білозьорова О.Б. про відкладення розгляду питання щодо продовження дії запобіжного заходу - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Ульяненка А.А. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Повний текст ухвали суду оголошено о 10 годині 28 вересня 2020 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: Ю.О. Матвєєва

Присяжні М.Ф. Драгні

І.А. Кулік

С.А. Філонова