Ухвала суду № 92041466, 07.10.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6100/20

1-кп/219/990/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Брагіної М.В.,

з участю: прокурора Савватєєва М.В.,

захисників Косинського В.І., Павличука В.П., Поліщука Д.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут Донецької області матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 12020050150000364, № 12020230040000551 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою. В клопотанні вказав, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися. Просив задовольнити клопотання. На думку процесуального керівника до обвинувачених неможливо застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту, особистої поруки, оскільки це може негативно вплинути на розгляд кримінального провадження у зв`язку з можливим ризиком втечі та впливом на свідків злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження строку тримання під вартою, бо вважав, що ризики прокурором не доведені, йому необхідно допомагати співмешканці, він нікуди не збирається тікати та вплив на свідків взагалі виключає. Повідомив, що колись перехворів на туберкульоз і не хоче знову їм захворіти, крім того хвилюється щодо короновірусної хвороби. Повідомив також, що за нього можуть поручитися, але будь-яких документів не надав.

Захисник адвокат Косинський В.І. підтримав доводи обвинуваченого, просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити його на домашній арешт за місцем проживання. Також ОСОБА_3 зазначив, що прокурором не доведено, що він намагався і намагається кудись втікти, вплинути на свідків та перешкоджати кримінального провадженні, оскільки він як ніхто зацікавлений у встановленні істини у справі. Його захисник – адвокат Поліщук Д.П. вказав, що обвинувачений все дуже докладно обґрунтував, просив не задовольняти клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив суд не продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та звернув увагу суду на те, що прокурор у клопотанні вказав, що він був засуджений в 2002 році. Однак, є строки погашення судимості і йому незрозуміло чому прокурор обґрунтовує ризики в тому числі і цими даними. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те, що прокурором взагалі недоведені ризики, визначені ним у клопотанні, і чому до нього не може бути застосовано інший, більш м`який запобіжний захід.

Захисник – адвокат Павличук В.П. вважав, що до його підзахисного може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, в нього є міцні соціальні зв`язки (матір), документи на підтвердження цього вони раніше подавали.

Розглянувши вищевказане клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 19.08.2020 обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою по 17 жовтня 2020 року включно.

З огляду на ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки в клопотанні доводи цьому зводяться до використання загальних визначень та припущень.

Більш м`якими запобіжними заходами, не пов`язаними з позбавленням волі є: застава, особиста порука та особисте зобов`язання. Втім, на переконання суду, такі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Отже, суд враховує те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а отже тяжкість інкримінованого злочину, а також ті обставини, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, щоб уникнути відповідальності, не виключається можливість незаконно впливати на свідків.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення. При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом на теперішній час не встановлено.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд триває, ризики, які виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , хоч і зменшилися, але не відпали, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки, на даний час їх належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Суд констатує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченим є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та необхідність продовження застосованого щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів.

У задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про обрання останнім запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи особистого зобов`язання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Оголосити перерву в судовому засіданні до 12 листопада 2020 року до 11 год.00 хв.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 05 грудня 2020 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 05 грудня 2020 року включно.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 05 грудня 2020 року включно.

В задоволенні клопотань захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт або особисте зобов`язання – відмовити.

В наступне судове засідання викликати прокурора, захисників, а обвинувачених доставити з Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Л.В.Шевченко