Рішення № 92041068, 07.10.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15368/20

Провадження № 2-а/161/388/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Кирилюк В.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2020 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, а також відсутність у відповідачів доказів, що підтверджують вчинення позивачем цього правопорушення.

Просить суд скасувати постанову адміністративної комісії відповідача від 14 вересня 2020 року №906/1061.

У письмовому відзиві відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позову.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на вищевикладене, а також відсутність від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд здійснює розгляд у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 вересня 2020 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Луцької міської ради винесена постанова №906/1061, у якій встановлено, що ОСОБА_1 14 серпня 2020 року о 19 год. 45 хв. здійснив складування будівельних матеріалів на території загального користування по АДРЕСА_1 та 19 серпня 2020 року о 16 год. 40 хв. не виконав умови припису №1302 від 14 серпня 2020 року з терміном виконання до 17 серпня 2020 року (не здійснив прибирання будівельних матеріалів з території загального користування, що є порушенням п.п.2.5.5.1.3 та п.п.14.2.2 Правил благоустрою м. Луцька, прийнятих рішенням Луцької міської ради від 29 липня 2009 року №44/2, за що передбачена відповідальність ст.152 КУпАП. На підставі цих обставин, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн (а.с.7).

Відомостей про точну дату отримання цієї постанови позивачем, сторони суду не надали.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки оскаржувана постанова винесена 14 вересня 2020 року, позивач звернувся до суду 23 вересня 2020 року, він не пропустив встановлений у ч.2 ст.286 КАС України строк звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Переглянувши надані відповідачем матеріали, які слугували підставою для винесення спірної постанови, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, рапорт до нього, фототаблиці, суд знаходить підставними доводи відповідача про те, що позивач дійсно розмістив будівельні матеріали на території загального користування і не виконав вимоги припису стосовно їх прибирання.

Посилання позивача на те, що зображені на фототаблицях об`єкти не є будівельними матеріалами, а є «великим каменем», судом до уваги не беруться, оскільки для суду є очевидним, що зображені на фототаблицях об`єкти є фундаментними блоками (ФБС), тобто будівельними матеріалами.

Посилання позивача на те, що таким чином він загородив вхід до будівельного майданчика, не надавало йому будь-якого права розміщувати фундаменті блоки на території загального користування, тобто поза межами будівельного майданчика.

Отже, на переконання суду, позивач дійсно вчинив порушення п.п.2.5.5.1.3 та п.п.14.2.2 Правил благоустрою м. Луцька, а спірним рішенням його обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами, доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, суд дійшов висновку, що слід залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати позивача залишаються за ним.

Керуючись ст. 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення, а постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради від 14 вересня 2020 року №906/1061 - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачем у справі є Виконавчий комітет Луцької міської ради, адреса місцезнаходження м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 04051327.

Повне судове рішення складено та підписано 07 жовтня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк