Рішення № 92040556, 01.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 жовтня 2020 року № 520/2511/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Токарєва С.В.,

представника відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Без`язичного В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та листа,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині прийняття рішення за скаргою ОСОБА_1 про приєднання її електроустановок, що розміщені за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним лист члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Коваленка Дмитра Віталійовича від 05.12.2019 за № 19080/17/9-19 про відмову від приєднання електроустановок ОСОБА_1 , що розміщені за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до електричних мереж АТ "Харківобленерго".

В обґрунтування позову позивачем вказано, що відповідачем Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було допущено незаконну бездіяльність стосовно не здійснення належного розгляду її скарги про приєднання її електроустановок. Також позивачем вказано на протиправність та незаконність листа члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 від 05.12.2019 за № 19080/17/9-19 про відмову від приєднання електроустановок до електричних мереж АТ "Харківобленерго". Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору по справі №520/2511/2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Відповідачами через канцелярію суду надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки при розгляді скарги позивача про приєднання її електроустановок не було допущено порушень норм діючого законодавства, а доводи позивача стосовно не прийняття рішення за результатами здійснення такого розгляду не відповідають нормам законодавства. Також представником відповідача вказано, що оскільки лист члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 від 05.12.2019 за № 19080/17/9-19 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а носить рекомендаційний характер, у зв`язку з чим не підлягає оскарженню.

Також позивачем через канцелярію суду подано пояснення, в якій наведено власну правову позицію, а також наголошено на обставинах того, що відзив на позов підписано не повноважною особою, оскільки підписант відзиву на позов немає повноважень діяти від імені відповідача, оскільки до відзиву на позов не долучено довіреності, що посвідчує повноваження особи, якою підписано відзив на позов.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року ухвалено розгляд справи №520/2511/2020 за вищевказаним позовом здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Відповідач член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Заяв або клопотань до суду не подавав.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд, надаючи оцінку доводам позивача стосовно відсутності повноважень підписання відзиву на позов у особи, якою такий відзив на позов підписано, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.

02 червня 2016 року за №1401-VІІІ Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV “Перехідні положення” Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.

Відповідно до приписів ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

З аналізу вищевикладеної норми слід дійти висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи, суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи, до яких, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із положеннями ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, належать: відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що з 01.01.2020 р. суб`єкт владних повноважень має право на звернення до суду самостійно (через особу, яка має право діяти від імені такого суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження) або через представника (виключно через прокурора, адвоката або особи, яка відповідно до закону, положення чи трудового договору (контракту) має право діяти від імені юридичної особи, суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження).

З матеріалів справи вбачається, що відзив на позов від імені Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підписано представником Усачовою А.

На підтвердження повноважень до відзиву на позов додано копії довіреності від 03.02.2020 року №10, наказу про переведення ОСОБА_3 від 16.03.2016 року №100-к, посадової інструкції заступника начальника відділу представництва в судах Юридичного департаменту, затвердженої членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 06.02.2017 року, положення про юридичний департамент, затвердженого в.о. керівника апарату 31.01.2020 року.

Також суд зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, код ЄДРПОУ – 39369133, встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як представник із повноваженнями: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно у судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів; без права відмови від позову, залишення позову без розгляду, визнання позову, підписувати заяву про примирення, укладати мирову угоду.

Відтак, доводи позивача стосовно того, що відзив на позов підписано особою, у якої відсутні повноваження на його підписання, є необґрунтованими.

Отже, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доводи позову та заперечень проти нього, встанвовив наступне.

ОСОБА_1 , керуючись нормами Закону України “Про природні монополії”, Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", тричі зверталась із скаргами до Національної комісі9, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо неправомірної відмови АТ “Харківобленерго” в підключенні до державних мереж електропостачання її земельної ділянки № НОМЕР_1 квартал 9 Садівничого товариства “50 років Жовтня”, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 79, та укласти договір про стандартне приєднання.

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що відповідачем в порушення норм діючого законодавства за результатами розгляду скарг позивача не було ухвалено жодного рішення.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 27.12.2018 гр. ОСОБА_1 звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із заявою стосовно врегулювання взаємовідносин між нею та АТ “Харківобленерго” в частині приєднання до електричних мереж її об`єкта та просила ухвалити рішення, яким зобов`язати АТ “Харківобленерго” вирішити питання приєднання до електричних мереж її садового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 .

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, листом від 14.01.2019 № 822/17/9-19 із посиланням на положення пункту 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 310 (у редакції, що діяла на момент звернень гр. ОСОБА_1 до АТ “Харківобленерго”) надано відповідні роз`яснення стосовно приєднання її об`єкта на території садових/садівничих товариств. Також вказано, що згідно з інформацією, наданою до відповідача, об`єкт нерухомого майна заявника, розташований на території Садівничого товариства “ 50 років Жовтня”. В той же час, зазначено, що 16.10.2018 листом №9395/17.1.3/7-18 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було надано всім операторам систем розподілу роз`яснення стосовно врегулювання спірних питань, що виникають під час надання послуг з приєднання електроустановок садових будинків на земельних ділянках, які розташовані на територіях садових/садівничих товариств.

Також під час розгляду справи встановлено, що 04.02.2019 року та 18.11.2019 року ОСОБА_1 повторно зверталась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, стосовно врегулювання взаємовідносин між нею та АТ “Харківобленерго” в частині приєднання до електричних мереж її об`єкта та листами відповідача від 26.03.2019 року № 6162/17/9-19 та від 05.12.2019 року № 19080/17/9-19 відповідачем було повторно надано відповідні роз`яснення стосовно приєднання об`єкта позивача та території садових/садівничих товариств.

Під час розгляду справи встановлено, що листом №19080/17/9-19 від 05.12.2019 року за підписом члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 позивача за результатами розгляду повторного звернення від 18.11.2019 року щодо врегулювання взаємовідносин із АТ “Харківобленерго”, в частині приєднання об`єкта до електричних мереж, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в межах компетенції, повідомлено, що відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, була надана листами від 14.01.2019 № 822/17/9-19 та від 26.03.2019 № 6162/17/9-19. При цьому вказано, що відповідно до положень статті 39 Господарського кодексу України, споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на, зокрема, звернення до суду за захистом порушених прав або законних інтересів.

Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що на думку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, приєднання об`єкта ОСОБА_1 має відбуватись за умови дотримання вимог пункту 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу.

Позивачем у позовній заяві вказано, що в своїх листах відповідач визнав, що згідно п. 4.1.11 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №310, садівниче товариство лише за наявності певних обставин має право погодити підключення її земельної ділянки до своїх електричних мереж, а оператор систем розподілу, тобто АТ “Харківобленерго”, зобов`язаний укладати договори з усіма споживачами. При цьому, вказано, що відповідач у листі наполягав на необхідності вирішення нею питання підключення до електромереж виключно через садівниче товариство та повідомив, що АТ “Харківобленерго” буде діяти не у відповідності до норм діючого законодавства, а з врахуванням листа відповідача від 16.10.2018 року №9395/17.1.3/7-18, яким самовільно встановлено відмінний від вимог чинного законодавства порядок приєднання садових будинків на земельних ділянках, що розташовані на територіях садових/садівничих товариств. Вказане, на думку позивача, свідчить про незаконність відмови АТ “Харківобленерго” в приєднанні до електричних мереж її земельної ділянки. Крім того, позивачем вказано на наявність відмінності у правових позиціях АТ Харківобленерго”, яке є оператором системи розподілу, та Садівничого товариства “50 років Жовтня”, яке є суб`єктом господарювання, в частині їх правового статусу під час стосунків із замовником послуги з приєднання. Відтак, оскільки відповідачем протиправно позбавлено її права на підключення до державних мереж електропостачання та вказано на відсутність підстав зважати на позицію суб`єкта господарювання СТ “50 років Жовтня” шляхом направлення листів, то останнім порушено права позивача на розпорядження власним майном.

Позивач, не погодившись із відповідями відповідача, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діє на підставі Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” № 1540-VIII від 22.09.2016 року (далі – Закон № 1540-VIII), відповідно до якого регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно ст. 2 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики - діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Згідно ст. 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Статтею 21 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також вирішує спори, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань:

1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;

2) дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов;

3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;

4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.

Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Вирішення спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також між суб`єктами управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором.

Відповідно до приписів ст.76 Закону України “Про ринок електричної енергії” Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії учасників ринку (крім скарг на дії споживачів) і вирішення спорів між учасниками ринку в порядку, затвердженому Регулятором.

Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов`язкові для виконання учасниками ринку, яких воно стосується.

Такі рішення підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію. Зміст конфіденційної інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб.

Рішення Регулятора, визначене частиною другою цієї статті, може бути оскаржено у судовому порядку.

При цьому, відповідно до п. 1.3-1.4, 1.7 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 02.07.2019 № 1333 (далі - Правила розгляду звернень), НКРЕКП забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів під час розгляду звернень з питань, розгляд яких віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Розгляд Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, звернення та врегулювання спорів ґрунтується на принципах законності, компетентності, справедливості, недопущення дискримінації, відкритості і прозорості, неупередженості та об`єктивності, відповідальності за прийняті рішення.

Місцем розгляду звернень заявників є місцезнаходження центрального апарату чи територіального органу НКРЕКП.

Звернення заявника щодо невиконання суб`єктом господарювання вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо приведення своїх дій у відповідність до законодавства та/або ліцензійних умов чи прийнятого на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання, рішення розглядається центральним апаратом НКРЕКП.

Згідно із п. 1.8 Правил розгляду звернень вирішенням питання, зазначеного у зверненні, може бути: 1) письмова відповідь заявнику про результатирозгляду звернення; 2) роз`яснення заявнику з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП; 3) врегулювання спору; 4) рішення НКРЕКП, прийняте на засіданні, яке проводиться у формі відкритого слухання.

Також суд зазначає, що відповідно до п.5.1 Правил розгляду звернень заявник у разі порушення суб`єктом господарювання його прав та законних інтересів має право звернутись до такого суб`єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством та умовами договору, що між ними укладено, зі скаргою чи претензією.

Згідно із п.5.2 Правил розгляду звернень суб`єкт господарювання за результатами розгляду такої скарги (претензії) зобов`язаний прийняти рішення та надати заявнику вмотивовану письмову відповідь у строки, встановлені законодавством та договором.

Відповідно до п.5.3 Правил розгляду звернень заявник має право подати до НКРЕКП скаргу з вимогою про поновлення своїх прав і захист законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю) суб`єкта господарювання та/або прийнятими таким суб`єктом рішеннями.

До скарги заявник має додати наявні у нього рішення або копії рішень суб`єкта господарювання, що приймалися за його зверненням цим суб`єктом, а також інші наявні у заявника документи, необхідні для розгляду його скарги. Оригінали рішень та інших документів після розгляду скарги повертаються заявнику.

Як передбачено положеннями п.5.4 Правил розгляду звернень скарга заявника на дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання та прийняття таким суб`єктом рішень, що порушують права і законні інтереси заявника, може бути подана до НКРЕКП протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з таким рішенням.

Згідно із п.5.5 Правил розгляду звернень НКРЕКП, отримавши скаргу від заявника, у межах повноважень зобов`язана об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити обставини, викладені у скарзі.

Приписами п5.6 Правил розгляду звернень визначено, що якщо за результатами розгляду скарги та наданих до неї рішень суб`єкта господарювання та документів з`ясовується, що така скарга не містить ознак порушення суб`єктом господарювання законодавства та/або ліцензійних умов, НКРЕКП направляє заявнику письмову відповідь про відмову в задоволенні вимог, викладених у скарзі.

При цьому, положеннями п.5.8 Правил розгляду звернень передбачено, що якщо за результатами розгляду скарги та наданих до неї рішень суб`єкта господарювання та документів з`ясовується, що така скарга є обґрунтованою та містить ознаки порушення суб`єктом господарювання законодавства та/або ліцензійних умов, НКРЕКП направляє суб`єкту господарювання вимогу про усунення такого порушення, про що письмово повідомляє заявника.

Суб`єкт господарювання у визначені НКРЕКП строки та спосіб зобов`язаний повідомити про усунення порушення.

Відповідно до п.5.11 Правил розгляду звернень якщо за результатами розгляду скарги та наданих до неї документів з`ясовується, що така скарга не є обґрунтованою або не містить ознак порушення суб`єктом господарювання законодавства та/або ліцензійних умов, відповідальний підрозділ готує та направляє заявнику письмову відповідь з відповідним роз`ясненням.

Враховуючи вищевикладені норми суд зазначає, що законодавством передбачено порядок дій відповідача під час надходження скарг або звернень та передбачено таку можливість реагування на звернення споживачів як надання письмової відповіді заявнику за результатами розгляду звернення та роз`яснення заявнику з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП. При цьому, суд зазначає, що нормами діючого законодавства розрізняється поняття розгляду скарги та вирішення спору.

Отже, під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач зверталась до відповідача із скаргами від 27.12.2018 року, 04.02.2019 року та 18.11.2019 року стосовно врегулювання взаємовідносин із АТ “Харківобленерго” щодо приєднання її об`єкта до електричних мереж.

Зі змісту наявних в матеріалах справи копій скарг позивача вбачається, що останні обґрунтовані протиправними, на думку позивача, діями АТ “Харківобленерго” стосовно повернення поданих нею документів та відмови у підключенні її об`єкта до електричних мереж із посиланням на п. 4.1.11 Кодексу систем розподілу.

Під час розгляду справи встановлено, що за результатами розгляду звернень позивача відповідачем листами від 14.01.2019 року №822/17/9-19, від 26.03.2019 року №6162/17/9-19 та від 05.12.2019 року №19080/17/9-19 надано роз`яснення стосовно приєднання об`єкта позивача на території садових/садівничих товариств.

Надаючи оцінку наданим відповідачем позивачу відповідям, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про ринок електричної енергії” приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності; стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно; нестандартне приєднання - це приєднання електроустановки замовника, яке не підпадає під критерії стандартного.

Порядок приєднання до систем розподілу регулюється Кодексом системи розподілу, зокрема розділом 4, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 310. Так, Розділ 4 Кодексу систем розподілу регулює відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок Замовників до електричних мереж.

Згідно п. 4.1.2. Кодексу систем розподілу оператор систем розподілу (далі - ОСР) не має права відмовити в приєднанні електроустановок Замовника до системи розподілу за умови дотримання Замовником вимог цього розділу.

В той же час, положеннями статті 2 Закону України “Про кооперацію” визначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про кооперацію” відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно із ч.3 ст.1 Закону України “Про архітектурну діяльність” визначено, що об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Пунктом 4.1.11 глави 4.1. розділу IV Кодексу систем розподілу встановлено, що суб`єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках: у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання; у межах договірної потужності цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби; без зменшення договірної потужності цього суб`єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії генеруючою одиницею типу А, у межах договірної потужності цього суб`єкта.

У разі згоди на приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє замовника про свою згоду листом та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

При виконанні такого приєднання мають виконуватися такі умови:

1) електроустановки замовника, що приєднуються, не можуть погіршувати якість електропостачання існуючих Користувачів, приєднаних у цьому енерговузлі;

2) схема приєднання електроустановки до електричних мереж не може виконувати функції транзитної установки для живлення інших Користувачів;

3) має бути забезпечений окремий комерційній облік електричної енергії, відпущеної, виробленої, включаючи витрати на власні потреби, електроустановками замовника (електроустановки власних потреб приєднуються за рахунок договірної потужності суб`єкта господарювання), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку;

4) суб`єкт господарювання та замовник після реалізації проекту мають забезпечити виконання доведених завдань (виданих диспетчерських команд) щодо примусового розвантаження, АЧР тощо;

5) електроустановки з виробництва електричної енергії замовника мають відповідати вимогам щодо генеруючих одиниць типу А (регулювання напруги, реактивної потужності, моніторингу показників);

6) замовник має погодити проектну документацію в частині виконання технічних вимог: із суб`єктом господарювання на відповідність технічним вимогам та/або вихідним даним; із ОСР на відповідність технічним умовам.

Суб`єкт господарювання має погодити з ОСР проектну документацію в частині виконання технічних умов ОСР щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб`єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності;

7) суб`єкт господарювання разом із замовником забезпечує виконання погоджених ОСР проектних рішень, а також повідомляє ОСР про завершення будівництва та підключення об`єкта (електроустановок) замовника.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вирішення питання щодо приєднання до електричних мереж садових будинків на земельних ділянках, які розташовані на територіях садових/садівничих товариств, на яких відсутні електричні мережі ОСР, проте здійснено електрифікацію мережами садових/садівничих товариств, має здійснюватись за умов дотримання вимог, встановлених пунктом 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу, а саме: у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання.

При цьому, у разі відсутності резерву потужності в садових/садівничих товариствах, необхідне збільшення загальної потужності зазначених садових/садівничих товариств відповідно до вимог Кодексу.

Під час розгляду справи зі змісту наданих сторонами пояснень встановлено, що в рамках розгляду справи №645/1745/19 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було надано оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживачів та в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17.03.2020 року по справі №645/1745/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.

Суд зазначає, що приписами ч.4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, зі змісту судових рішень по справі №645/1745/19 вбачається наступне.

Позивачем в рамках розгляду справи №645/1745/19 було повідомлено суду, що нею здійснено усі залежні від неї дії для вирішення питання можливості підключення до електропостачання, вона зверталась до відповідача, садівничого товариства, НКРЕКП.

З відповіді Садівничого товариства « 50 років Жовтня» вбачається, що рішенням зборів уповноважених членів СТ « 50 років Жовтня» від 28 лютого 2016 року № 21 згідно технічних умов АК «Харківобленерго» для садівницького товариства встановлено розрахункове навантаження - 440 кВт (із них по 1*3 кВт - для кожного садового будинку (440 шт.) і 11 кВт для вуличного освітлення) за ІІІ категорією з надійності електропостачання. На теперішній час підключені усі 440 садових будинків. Будівництво КТП прохідного типу проводилось за власні кошти громадян-членів садівницького товариства « 50 років Жовтня». Розрахунки за спожиту електроенергію з садівницьким товариством « 50 років Жовтня» ведуться, як з населеним пунктом без укладання договорів про користування електричною енергією АК «Харківобленерго» з окремими власниками садівничих будників. ОСОБА_1 виключена з числа членів садового товариства; СТ « 50 років Жовтня» категорично заперечує проти можливого підключення земельної ділянки позивача до КТП прохідного типу.

Також судом в рамках розгляду справи №645/1745/19 з відповіді АК «Харківобленерго» від 26 листопада 2018 року встановлено, що отримання технічних умов на приєднання земельної ділянки №27 для ведення садівництва, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , квартал 9 на території садового товариства "50 років Жовтня" у м. Харкові, потужністю 50кВт(380В) за ІІІ категорією надійності електропостачання відсутні, оскільки на цій території проведені електричні мережі, що є власністю садового товариства.

При цьому, у судовому рішенні суду апеляційної інстанції вказано на заперечення щодо вимоги та посилання на та те, що договір про приєднання електроустановок таким, що належить до публічних договорів. Зазначено, що приєднання здійснюється до електричних мереж, проте на території садового товариства "50 років Жовтня", на якій і знаходиться об`єкт позивача, електричні мережі Товариства відсутні. На цій території проведені електричні мережі, що є власністю садового товариства. Приєднання таких об`єктів має здійснюватися за умов дотримання вимог, встановлених п. 4.1.11 КСР, а саме: у рахунок зменшення договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії: напрузі приєднання власних струмоприймачів суб`єкта господарювання. Договір про приєднання не укладається, технічні умови не надаються. Можливість підключення позивачки до електропостачання можливо лише шляхом приєднання електроустановки згідно з п. 4.1.11 КСР до належних садовому товариству електричних мереж.

Отже, судом вказано, що враховуючи, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на території садового товариства, її приєднання через відсутність мереж АК «Харківобленерго» без використання майна садового товариства, використання землі для будівництва лінії електропередач, встановлення трансформаторної підстанції тощо є фізично неможливим.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку відсутність підстав для зобов`язання АК «Харківобленерго» надати позивачу підписані технічні умови на стандартне приєднання електроустановки до електричних мереж та укласти договір про стандартне приєднання до електричних мереж, а тому висновки суду про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновки суду, викладені у справі №645/1745/19 підлягають врахуванню в рамках розгляду даної справи.

При цьому, посилання позивача на обставини не надання судом в рамках справи №645/1745/19 належної оцінки доводам та обставинам не можуть вважатися судом належними, оскільки судове рішення у вказаній справі набрало законної сили.

Отже, як встановлено під час розгляду справи, земельна ділянка позивача розташована на території Садівничого товариства “50 років Жовтня” у м. Харків, а відтак приєднання її об`єкта можливе за умови дотримання вимог, встановлених пунктом 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу.

Таким чином, слід дійти висновку, що у даному випадку питання приєднання об`єкта позивача до електричних установок має розглядатись із урахуванням наявності або відсутності резерву потужності в Садівничому товаристві “50 років Жовтня”.

Враховуючи наведене вище та з огляду на надані відповідачем позивачу відповіді за результатами розгляду її звернень (скарг) суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Водночас, суд зазначає, що посилання позивача на здійснення неналежного розгляду її скарг, а саме направлення листа за результатами розгляду, а не проведення засідання комісії та ухвалення рішення за ї скаргою відповідно до вимог ст. 76 Закону України «Про ринок електричної енергії», не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими оскільки положеннями ч.2 ст. 21 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України "Про звернення громадян", що також відповідає положеннями п. 1.8. Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, яким передбачено, що вирішенням питання, зазначеного у зверненні, може бути, зокрема: 1) письмова відповідь заявнику про результати розгляду звернення; 2) роз`яснення заявнику з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП.

Отже, слід дійти висновку, що відповідачем було належним чином розглянуто звернення (скарги) позивача та надано відповідні відповіді.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання незаконною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині прийняття рішення за скаргою ОСОБА_1 про приєднання її електроустановок, що розміщені за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1 , квартал 9 Садівничого товариства “50 років Жовтня”, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 79.

Стосовно доводів позивача, викладених у позовній заяві, щодо перевищення повноважень відповідачем членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 в наданих у відповідь на скарги позивача листах та відсутності у останнього взагалі повноважень на вирішення спірного питання одноособово суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, згідно із приписами п.5 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до приписів п. 1 ч.1 ст.19 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В той же час, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 19 КАС України цієї ж статті встановлено, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що спори стосовно наявності або відсутності компетенції це спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Судовим розглядом встановлено, що у даній справі позивач ОСОБА_1 не є суб`єктом владних повноважень, а отже не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2019 року по справі № 705/748/17.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень вбачається, що ОСОБА_2 було призначено членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі Указа Президента України від 29.05.2018 № 153/2018 «Про призначення ОСОБА_4 членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Водночас, відповідно до наказу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.06.2018 № 17 «Про розподіл функціональних обов`язків» (в редакції наказу НКРЕКП від 04.11.2019 № 40 «Про внесення змін до Розподілу функціональних обов`язків між Головою НКРЕКП, членами НКРЕКП та керівником апарату» член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2 , зокрема, 6.1 забезпечує діяльність НКРЕКП у формуванні та реалізації єдиної державної інвестиційної політики та технічного розвитку на ринку електричної енергії, у сфері виробництва електроенергії з альтернативних та відновлюваних джерел, комбінованого виробництва, атомної генерації та здійснення моніторингу ринку електричної енергії; 6.2 організовує роботу НКРЕКП з питань: розгляду звернень, врегулювання спорів та надання роз`яснень з питань проведення цінової і тарифної політики у сфері електроенергетики, функціонування ринку електричної енергії в межах компетенції; методик (порядків) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу; 6.3 погоджує положення про Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики (спільно з членом НКРЕКП Кайдашем Р. Ю.), управління інвестиційної політики та технічного розвитку та управління генеруючих підприємств Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, Департамент енергоринку, відділ нормативного забезпечення автоматизованих систем Управління інноваційних технологій. Управління інноваційних технологій (спільно з керівником апарату Христюком С. В.) та затверджує положення про структурні підрозділи, які функціонують у їх складі, та посадові інструкції працівників; 6.4 безпосередньо спрямовує, координує та контролює діяльність управління інвестиційної політики та технічного розвитку та управління генеруючих підприємств Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, Департаменту енергоринку, відділу нормативного забезпечення автоматизованих систем Управління інноваційних технологій.

Разом з тим, відповідно до пункту 2.1.2 Положення про відділ з технічного доступу до електричних мереж управління інвестиційної політики та технічного розвитку Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП, основними завданнями відділу є, зокрема, розробка та підготовка роз`яснень щодо нормативно-правових актів, якими регулюються відносини під час надання та отримання послуг з технічного доступу до електричних мереж (послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж) (додається).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, набуває статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що не потребує проведення процедур, пов`язаних з ліквідацією та реорганізацією державних органів.

Особа, яка перебуває на посаді члена Регулятора на день набрання чинності цим Законом, продовжує здійснювати повноваження члена Регулятора протягом строку, що становить різницю між шістьма роками та строком перебування на посаді до дня набрання чинності цим Законом, з урахуванням пункту 4 цього розділу.

Ротація членів Регулятора, які перебувають на посаді станом на день набрання чинності цим Законом, застосовується до: одного члена Регулятора - до 1 липня 2020 року; одного члена Регулятора - до 1 липня 2021 року; одного члена Регулятора - до 1 липня 2023 року; двох членів Регулятора - до 1 липня 2024 року; двох членів Регулятора - до 1 липня 2025 року.

Схема ротації членів Регулятора з поіменним списком затверджується Президентом України.

У наданих суду представником відповідача поясненнях вказано, що указом Президента України від 30.06.2020 № 258/2020 «Про затвердження схеми ротації членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затверджено таку схему ротації членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які перебували на посаді станом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг»:

1) до 1 липня 2020 року ротація застосовується до члена НКРЕКП ОСОБА_5 ;

2) до 1 липня 2021 року ротація застосовується до члена НКРЕКП ОСОБА_6 ;

3) до 1 липня 2023 року ротація застосовується до члена НКРЕКП ОСОБА_7 ;

4) до 1 липня 2024 року ротація застосовується до: члена НКРЕКП ОСОБА_8 ; члена НКРЕКП КОВАЛЕНКА Дмитра Віталійовича;

5) до І липня 2025 року ротація застосовується до: члена КРЕКП КАЙДАША Руслана Юрійовича; члена НКРЕКП ТАРАСЮКА Валерія Володимировича.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що станом на момент підписання листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.12.2019 року №19080/17/9-19 член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ОСОБА_2 здійснював свої повноваження в передбачений законодавством спосіб.

Відтак, зазначені доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не можуть бути враховані судом як належні.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання незаконним листа члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Коваленка Дмитра Віталійовича від 05.12.2019 за № 19080/17/9-19 про відмову від приєднання електроустановок ОСОБА_1 , що розміщені за адресою: земельна ділянка № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до електричних мереж АТ "Харківобленерго" суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Суд зазначає, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

З огляду на викладене відповідач під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкти владних повноважень, а тому всі спори, які випливають із функціональної діяльності цих органів, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Суд зазначає, що оскаржуваний у даній лист за своїм змістом є роз`ясненням, а тому не встановлює для позивача обов`язків, у зв`язку з чим не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057), члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) про визнання незаконною бездіяльності та листа - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.