Рішення № 92040460, 07.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2067/20

07 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправним і таким, що не відповідає Конституції і законам України податкове повідомлення-рішення №0122722-5404-1915 від 04.05.2020, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості 18010200 в сумі 1618,08 грн за 2019 рік;

скасувати податкове повідомлення-рішення №0122722-5404-1915 від 04.05.2020 про сплату податку на нерухоме майно в сумі 1618,08 грн за 2019 рік, що винесене на підставі статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

В обґрунтування позову позивач, серед іншого, вказує, що 08.07.2020 отримав податкове повідомлення-рішення №0122722-5404-1915 від 04.05.2020 про сплату податку на нерухоме майно в сумі 1618,08 грн, винесене на підставі статті 266 ПК України. Позивач стверджує, що застосування статті 266 ПК України до правовідносин, які існували до дати введення в дію відповідних положень цього закону порушує принцип незворотньої дії закону в часі, передбачений статтею 58 Конституції України. Крім цього, зазначає, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів не було належним чином оприлюднено.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0122722-5404-1915 від 04.05.2020 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

18.09.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.27-32), у якому зазначено, що у 2019 році позивач був власником об`єкта житлової нерухомості – житлового будинку загальною площею 275,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 04.05.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №0122722-5404-1915, яким визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 1618,08 грн за бюджетний період 2019 року.

Відповідач вказує, що рішенням двадцять сьомої сесії сьомого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.06.2018 №417 встановлено на 2019 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб, зокрема, для житлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб – 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування.

З приводу застосування підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, яким визначено, що об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, відповідач зазначає, що вказана норма не визнана неконституційною та є чинною.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки податок на нерухоме майно в розмірі 1618,08 грн відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення нарахований позивачу в межах та у спосіб, визначений законодавством України.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не зверталися.

Ухвалою суду від 22.09.2020 про витребування доказів зобов`язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області надати суду інформацію про оприлюднення рішення щодо встановлення ставок податку на нерухоме майно на 2019 рік (а.с.55-56).

На виконання вимог ухвали суду Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області надано суду відповідне рішення сільської ради від 25.06.2018 №417 про встановлення ставок податку на нерухоме майно на 2019 рік та докази його оприлюднення (а.с.61-67).

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення тридцятиденного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на позов, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є власником об`єкта житлової нерухомості – житлового будинку, загальною площею 275,1 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 09.01.2014, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер довідки 224234603 від 16.09.2020 (а.с.33-36).

У зв`язку з цим Головним управління ДПС у Тернопільській області 04.05.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0122722-5404-1915, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2019 рік в розмірі 1618,08 грн (а.с.18).

Ставка податку, яка застосовувалась контролюючим органом, для визначення зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, була встановлена рішенням двадцять сьомої сесії сьомого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.06.2018 №417 (а.с.37-41).

За змістом додатку 1 до вказаного рішення «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік, введені в дію 01.01.2019» для фізичних осіб ставка податку на нерухоме майно зі статусом «будівлі житлові» становить 0,25 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування (а.с.39).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII з 01.01.2019 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 4173,00 грн.

Відповідно до наведеного відповідачем розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкове зобов`язання з вказаного податку ОСОБА_1 нараховано за 12 місяців 2019 року за об`єкт нерухомого майна житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 275,1 кв.м, за виключенням 120 кв.м, що є пільгою у вигляді зменшення бази оподаткування, а саме 155,1 (275,1-120) кв.м х (4173,00 грн х 0,25%) = 1618,08 грн (а.с.42).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу про визначення йому податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до зазначених вище умов.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України, зокрема, передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

До місцевих податків належать: податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України).

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Вимогами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За нормами підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, за 1 кв. м. бази оподаткування.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, зокрема, визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку (далі - ППР), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

За змістом підпункту 266.7.4 пункту 266.4 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як було зазначено вище, відповідно до рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.06.2018 №417, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 0,25% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (календарного) року за 1 кв.м.

На підставі вказаного рішення контролюючим органом було розраховано суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 за об`єкт нерухомого майна житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 2019 рік у сумі 1618,08 грн.

Факт перебування зазначеного будинку у його власності позивач не оспорює.

Щодо доводів позивача про те, що не підтверджено факт оприлюднення рішення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.06.2018 №417, то відповідно до принципу офіційного з`ясування усіх обставин у справі суд вживав заходи для з`ясування такої обставини та зазначає, що доводи позивача у цій частині є безпідставними не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Частиною одинадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI передбачено, зокрема, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом.

На виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 про витребування доказів Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області надано суду інформацію про оприлюднення рішення щодо встановлення ставок податку на нерухоме майно на 2019 рік - фото з дошки оголошень сільської ради.

Відтак, Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області було виконано вимоги чинного законодавства щодо оприлюднення рішення про встановлення ставки податку на нерухоме майно на 2019 рік у порядку, встановленому Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про доступ до публічної інформації».

Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0122722-5404-1915 від 04.05.2020 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0122722-5404-1915 від 4 травня 2020 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142763).

Повний текст рішення складено та підписано 7 жовтня 2020 року.

Суддя Чепенюк О.В.