Рішення № 92040267, 07.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 р. Справа №480/3977/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.05.2020 року відносно ОСОБА_1 , у відмовленні у призначенні йому пенсії за віком з 03.09.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року в ЗАТ «Химкинское СМУ МОИС-1», яке з 07.10.2014 року реорганізоване в ТОВ « Химкинское СМУ МОИС-1» , призначити пенсію за віком з урахуванням страхового стажу з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року в ТОВ «Химкинское СМУ МОИС-1» з 03.09.2019 року.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що досягнувши необхідного віку, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.05.2020 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання зазначеної ухвали, 05.10.2020 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подано до суду відзив, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком, позивач має 19 років 8 місяці 1 днів страхового стажу. До розрахунку страхового стажу не врахований період роботи позивача в Російській Федерації з 12.04.2006 по 30.11.2008 та з 25.10.2010 по 13.11.2015, оскільки у довідках про підтвердження страхового стажу виданих Пенсійним фондом Російської Федерації № 06/7117 від 06.03 2020 та № 205-421/32-04 від 23.03.2020 відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду РФ. За таких обставин, було прийнято рішення № 8841 від 13.05.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення даного виду пенсії (а.с. 23).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, а саме з копії трудової книжки, що позивач з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року працював в ЗАТ «Химкинское СМУ МОИС-1», яке з 07.10.2014 року було реорганізоване в ТОВ «Химкинское СМУ МОИС-1» (а.с. 13).

Після досягнення 60-річного віку позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 03.09.2019 року про призначення пенсії за віком (а.с. 14).

Рішенням від 13.05.2020 року № 8841 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років (наявний стаж 19 років 8 місяців 1 день). В даному рішенні також зазначено, що до страхового стажу не зарахований період роботи ОСОБА_1 з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року, оскільки у довідках про підтвердження страхового стажу виданих Пенсійним Фондом Російської Федерації від 06.03.2020 року № 06/7117 та від 23.03.2020 року № 205-421/32-04 відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації (а.с. 25).

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Із записів в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року працював в ЗАТ «Химкинское СМУ МОИС-1», яке з 07.10.2014 року було реорганізоване в ТОВ «Химкинское СМУ МОИС-1» (а.с. 13). При цьому відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.05.2020 року № 8841, позивачу було відмовлено в зарахуванні даного періоду роботи до страхового стажу, оскільки у довідках про підтвердження страхового стажу виданих Пенсійним Фондом Російської Федерації від 06.03.2020 року № 06/7117 та від 23.03.2020 року № 205-421/32-04 відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації (а.с. 25).

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Разом з тим суд зазначає, що в матеріалах справи міститься "справка Химкинского СМУ МОИС-1" (мовою оригіналу) щодо заробітної плати для нарахування пенсії, в якій зазначено, що "со всех включенных в справку сумм произведены отчисления в ПФР РФ по установленым тарифам" (мовою оригіналу).

Щодо листа Пенсійного Фонду Російської Федерації від 06.03.2020 року № 06/7117, на який посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що в даному листі взагалі не зазначено про відсутність інформації щодо сплати позивачем або його страхувальником страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації у період з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року. В зазначеному листі вказано, що "на основании предоставленой информации иденфицировать ОСОБА_2 в базе данных индивидуального (персонифицированного) учета не представляет возможности (мовою оригіналу), що на думку суду не є підтвердженням несплати позивачем або його стахувальником страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації (а.с. 30 (зворотній бік)-31).

А відтак відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року в ЗАТ «Химкинское СМУ МОИС-1», яке з 07.10.2014 року реорганізоване в ТОВ « Химкинское СМУ МОИС-1».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 13.05.2020 року № 8841 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року в ЗАТ «Химкинское СМУ МОИС-1», яке з 07.10.2014 року реорганізоване в ТОВ « Химкинское СМУ МОИС-1».

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії за віком є наявність визначеного законом загального стажу.

Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, а відтак позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 22.06.2020 року (Укрпошта) (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) від 13.05.2020 року № 8841.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи з 12.04.2006 року по 30.11.2008 року та з 25.10.2010 року по 13.11.2015 року в ЗАТ «Химкинское СМУ МОИС-1», яке з 07.10.2014 року реорганізоване в ТОВ « Химкинское СМУ МОИС-1».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 03.09.2019 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек