Рішення № 92039978, 07.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3470/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу № 216 від 08.04.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ № 275 о/с від 15.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновити позивача на службі в поліції на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 16.04.2020; стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зазначені у оскаржуваному наказі №216 від 08 квітня 2020 року та начебто встановлені обставини є такими, що недоведені відповідачем, а навіть і у випадку їх часткового доведення не утворюють дисциплінарного правопорушення і тому не мають своїм наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому, у оскаржуваному наказі, як правило, не зазначається дати вчинення ОСОБА_1 порушень службової дисципліни, чинного законодавства України та галузевих наказів МВС України. Оскільки перший оскаржуваний наказ видано 08 квітня 2020 року, позивач міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за такі порушення службової дисципліни, у разі їх доведення, які вчинені у період часу з 08 жовтня 2019 року. Сторона позивача стверджує, що ОСОБА_1 не вчинено будь-якого порушення службової дисципліни і тому він не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. Так, ОСОБА_1 нікому не погрожував у будь-який спосіб, у тому числі і у месенджерах та соціальних мережах. Відповідач мав довести, що обліковий запис « ОСОБА_1 » (ІНФОРМАЦІЯ_9) існує та належить саме позивачу; саме позивач, а не інша особа, погрожувала ОСОБА_3 . Між тим, позивач ОСОБА_1 не надав будь-кому письмової згоди на доступ до належних йому мобільних простоїв та будь-якого листування. Позивач не дозволяв раніше і не дозволяє у майбутньому порушення таємниці кореспонденції, у тому числі і шляхом огляду електронних пристроїв, з огляду на вказані положення законодавства та наступне. Додаток-месенджер Telegram («Телеграм») та інші, дозволяють відправляти повідомлення, здійснювати відео - і голосові дзвінки через Інтернет. Також в Telegram є можливість передачі зображень, відео - та аудіоповідомлень, документів і файлів. У додатку Telegram повідомлення шифруються в момент відправки з пристрою відправника і розшифровуються тільки на пристрої одержувача. Отже, тільки на пристроях відправника та одержувача (одержувачів) зберігаються повідомлення, при цьому кожна із сторін відповідно до функціоналу додатку може на власному пристрої вибірково видаляти повідомлення відправника та одержувача, а також остаточно видаляти власні повідомлення в обох сторін. У такий спосіб видалення навіть і одного повідомлення може спотворити фактичний зміст переписки. Крім того, відповідно до згаданих приписів законодавства, лише за згоди усіх учасників листування можливе оприлюднення та використання переписки у якості належного та допустимого доказу. У сторони позивача - особисто позивача ОСОБА_1 , відсутній «оригінал усього листування», не надавав будь-кому, у тому числі і членам комісії, що проводила службове розслідування, згоди на доступ до власних мобільних телефонів, планшетів та інших пристроїв з програмним забезпеченням, у тому числі - месенджері «Telegram». Матеріали службового розслідування не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 надавав членам комісії доступ до власних мобільних пристроїв та доступ до переписки у месенджерах. Крім того, не належить і ОСОБА_1 переписка з членом комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_4 . Крім того, у період часу з березня по листопад 2019 року керівництвом управління патрульної поліції ОСОБА_1 було доручено виконання одного запиту, відповідь на який була підготовлена якісно та у строк. В оскаржуваному наказі № 216 від 08 квітня 2020 року не зазначається, які саме документи (листи, запити, доручення, контролі та інше) доручалися саме ОСОБА_1 . Щодо неотримання зброї під час заступання на зміну 01 листопада, 10-13, 18, 21, 23-24 та 26 грудня 2019 року: позивач ОСОБА_1 завжди при заступанні на зміну отримував табельну вогнепальну зброю не отримував. Ймовірно, у зазначені дні ОСОБА_1 забезпечував організацію регулювання дорожнього руху у ручному режимі, у зв`язку із чим не залишав адміністративну будівлю Управління патрульної поліції в Одеській області. Щодо не реєстрації ОСОБА_1 у планшетному пристрої під час заступання на зміну: відповідно до пункту 3 статті 29 Кодексу законів про працю України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами. Однак ОСОБА_1 планшетні пристрої не видавалися.

Ухвалою судді від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 30.04.2020 постановлено розглядати справу за правилам загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

21.05.2020 до суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет виявлено критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в меседжері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки. Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП підполковник поліції ОСОБА_5 доповів керівництву Департаменту про виявлену публікацію та можливі порушення поліцейськими. З метою забезпечення повного, всебічного й об`єктивного встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось в можливому неналежному виконанні службових обов`язків про, що стало відомо під час моніторингу мережі Інтернет, згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 11.01.2020 № 41 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування.

Відповідно до доручень, старшим групи регулювання дорожнього руху визначено старшого інспектора з особливих доручень відділу БДР УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який фактично став керівником цієї групи поліцейських та був наділений правами і обов`язками з організації їх службової діяльності, контролю за ними.

Вивчення службової діяльності ОСОБА_1 засвідчило, що з 01.07.2019 по 31.12.2019 незважаючи на ознайомлення з функціональними обов`язками, жодного документа вхідної та вихідної кореспонденції ОСОБА_1 не виконав. ОСОБА_1 під час заступання на зміну табельну вогнепальну зброю не утримував, проте здійснював патрулювання, чим систематично порушував вимоги пункту 10 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України.

В свою чергу, в період з березня по листопад 2019 року ОСОБА_1 на порушення вимог пункту 2.1 посадових обов`язків старшого інспектора особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, затверджених наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, забезпеченням ефективної діяльності відділу не займався, службову документацію не розглядав, інші визначені обов`язки не виконував, а лише здійснював нагляд за дорожнім рухом.

Також, за результатом аналізу фотозображень, встановлено, що ОСОБА_1 систематично порушувались вимоги частини 5 статті 4 Дисциплінарного статуту поліції України в частині незаконного віддання наказів та таких, що не пов`язані із діяльністю поліції та виходять за межі посадових обов`язків ОСОБА_1 .

Під час вивчення змісту фотозображень з листування у меседжері «Telegram» ОСОБА_1 дисциплінарною комісією виявлено відомості, що містять ознаки вчинення дисциплінарного проступку і іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП, що не входили до складу групи із забезпечення регулювання дорожнього руху.

Встановлено, що ОСОБА_6 , який підтвердив справжність указаної переписки, знаючи про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 дисциплінарного порушення, розуміючи, що в діях ОСОБА_1 є ознаки вчинення корупційного правопорушення, керівництву ДПП та УПП в Одеській області ДПП про це не доповів, дисциплінарний проступок, порушивши вимоги пункту 1, 2, 11, 13 частини Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 1, 2, 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.

Водночас, ОСОБА_1 порушив вимогу п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» - письмово не повідомивши про пропозицію ОСОБА_6 безпосередньо начальник або начальника УПП в Одеській області ДПП.

Крім того, комісією встановлено, що ОСОБА_8 вів переписку із командиром взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 у месенджері «Телеграм», з якої вбачається, що вони діяли по налагодженій процедурі, яка виключала зважування великовантажних транспортних засобів на стаціонарних постах, внаслідок чого водії транспортних засобів, які допускали перевищення допустимої ваги транспортного засобу уникали адміністративної відповідальності.

Зокрема, ОСОБА_1 надавав вказівки указаним працівника поліції, які, в свою чергу, виконують його вказівки, що явно виходить за межі службових повноважень.

Також ОСОБА_1 організовував надання працівникам доступу до інформаційних систем Національної поліції України, ремонту службових автомобілів та співпраці з державними органами, що виходять за межі його повноважень та службової діяльності УПП в Одеській області ДПП.

Комісією встановлено, що ОСОБА_1 у своїй службовій діяльності здійснює контроль за напрямами роботи з підвищеним корупційним ризиком та згодом надає завідомо незаконні вказівки працівникам УПП в Одеській області щодо бездіяльності під час виявлення транспортних засобів, які здійснювали проїзд через стаціонарні пости поліції з явними порушеннями вимог законодавства України.

Крім того, під час службового розслідування до ДПП звернувся ОСОБА_3 із заявою від 17.01.2020 № К-537 щодо долучення до матеріалів службового розслідування відеозапису, де зафіксовано переписку у месенджері «Telegram» між ним та іншим учасником « ОСОБА_1 » (мобільний номер НОМЕР_1 , ім`я користувача ОСОБА_1 , такий же номер телефону ОСОБА_1 зазначив як власний у наданих поясненнях), що відповідає обліковому запису ОСОБА_1 . На вказаних відеозаписах зафіксовано спілкування з автором публікації ( ОСОБА_3 ), яка стала підставу призначення службового розслідування. У листуванні користувач мобільний номер НОМЕР_1 , ім`я користувача ІНФОРМАЦІЯ_9 виясняє походження публікації і погрожує заявнику щодо можливої повторної критичної публікації.

Також відповідно до розстановок сил та засобів, позивач, заступаючи у складі екіпажів по відпрацюванню з регулювання дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, а також для обстеження та виявлення недоліків на ВШМ табельну вогнепальну зброю не отримував, чим порушив вимогу п. 10 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України; в порушення графіку видачі / прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, самовільно здійснювалося здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.

Позивачем систематично порушувалися вимоги абз. 4, абз. 5 п. 3 розд. ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2018 № 676, шляхом невнесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності у перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині відображення пересувань нарядів поліції.

Після оприлюднення в соціальних мережах публікації в ході опрацювання вказаної інформації, встановлено учасника зазначеної групи - старшого інспектора з особливих доручень відділу організації безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП Старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , якого 10.01.2020 викликано до адміністративного приміщення УПП в Одеській області ДПП для перевірки викладеної в мережі Інтернет інформації для її підтвердження або спростування.

В свою чергу, ОСОБА_1 добровільно надано доступ до свого облікового запису в месенджері «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_2 для спростування інформації, проте, ознайомившись зі змістом окремих повідомлень ОСОБА_1 , членами дисциплінарної комісії отримано відомості, які підтверджуюсь вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 та іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП, які вводили до групи осіб, задіяних на регулюванні дорожнього руху. Таким чином, доступ до свого листування Відповідачу було надано не лише за згодою Позивача, а й за його ініціативи.

Ухвалою суду від 12.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.09.2020 від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких сторона позивача вважає, що матеріали службового розслідування, що надані до відзиву у якості додатків, не містять будь-яких доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни. Так, ОСОБА_1 нікому не погрожував у будь-який спосіб, у тому числі і у месенджерах та соціальних мережах. Відповідач мас довести, що обліковий запис « ОСОБА_1 » (ІНФОРМАЦІЯ_9) існує та належить саме позивачу; саме позивач, а не інша особа, погрожувала ОСОБА_3 . Між тим, позивач ОСОБА_1 не надав будь-кому письмової згоди на доступ до належних йому мобільних простоїв та будь-якого листування. Позивач не дозволяв раніше і не дозволяє у майбутньому порушення таємниці кореспонденції, у тому числі і шляхом огляду електронних пристроїв, з огляду на вказані положення законодавства та наступне. Додаток-месенджер Telegram («Телеграм») та інші, дозволяють відправляти повідомлення, здійснювати відео - і голосові дзвінки через Інтернет. Також в Telegram є можливість передачі зображень, відео - та аудіоповідомлень, документів і файлів. У додатку Telegram повідомлення шифруються в момент відправки з пристрою відправника і розшифровуються тільки на пристрої одержувача. Отже, тільки та пристроях відправника та одержувача (одержувачів) зберігаються повідомлення, при цьому кожна із сторін відповідно до функціоналу додатку може на власному пристрої вибірково видаляти повідомлення відправника та одержувача, а також остаточно видаляти власні повідомлення в обох сторін. У такий спосіб видалення навіть і одного повідомлення може спотворити фактичний зміст переписки. Крім того, відповідно до згаданих приписів законодавства, лише за згоди усіх учасників листування, можливе оприлюднення та використання переписки у якості належного та допустимого доказу. У сторони позивача - особисто позивача ОСОБА_1 , відсутній «оригінал усього листування», як це стверджується на 17 аркуші відзиву. ОСОБА_1 не є автором або учасником листування, яке, начебто, мале місце і скріншоти якого долучені до відзиву у якості додатків. ОСОБА_1 не надавав будь-кому, у тому числі і членам комісії, що проводила службове розслідування, згоди на доступ до власних мобільних телефонів, планшетів та інших пристроїв з програмним забезпеченням, у тому числі - месенджері «Telegram». Матеріали службового розслідування, а також додатки до відзиву, не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 надавав членам комісії доступ до власних мобільних пристроїв та доступ до переписки у месенджерах. Крім того, не належить і ОСОБА_1 переписка з членом комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_4 . Крім того, у період часу з березня по листопад 2019 року керівництвом управління патрульної поліції ОСОБА_1 було доручено виконання одного запиту, відповідь на який була підготовлена якісно та у строк. В оскаржуваному наказі № 216 від 08 квітня 2020 року та відзиві не зазначається, які саме документи (листи, запити, доручення, контролі та інше) доручалися саме ОСОБА_1 . Щодо неотримання зброї під час заступання на зміну 01 листопада, 10-13, 18, 21, 23-24 та 26 грудня 2019 року: позивач ОСОБА_1 завжди при заступанні на зміну отримував табельну вогнепальну зброю не отримував. Ймовірно, у зазначені дні ОСОБА_1 забезпечував організацію регулювання дорожнього руху у ручному режимі, у зв`язку із чим не залишав адміністративну будівлю Управління патрульної поліції в Одеській області. Щодо не реєстрації ОСОБА_1 у планшетному пристрої під час заступання на зміну: відповідно до пункту 3 статті 29 Кодексу законів про працю України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами. Однак ОСОБА_1 планшетні пристрої не видавалися.

29.09.2020 до суду від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, згідно з якими у листі Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції № 328а/з/41/10/06/03-20 від 24 вересня 2020 року зазначається, що згідно записів в журналі виїзду та повернення службового транспорту управління арх. №760, 777 та 778 виїзд та повернення службового автомобілю номер НОМЕР_4 за 01 листопада, 11-12 грудня, 21-26 грудня 2019 року не зафіксовано. Також відсутні записи про виїзд та повернення службового автомобілю службового автомобілю Тойота Пріус реєстраційний номер НОМЕР_5 за 13 грудня 2019 року. Таким чином, документально не підтверджується, і навіть спростовується даними самого відповідача той факт, що ОСОБА_1 заступав на службу на службовому автомобілі 01 листопада, 11, 13, 21, 23, 24 та 26 грудня 2019 року. Крім того, дані службового розслідування за 01 листопада 2019 року містять взаємовиключні твердження про те, що ОСОБА_1 : 1) був у складі екіпажу патрульної служби; 2) не був у складі екіпажу патрульної служби (статус «контроль служби» у розстановці сил та засобів регулювання дорожнього руху, затвердженого начальником управління). 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 разом з інспектором ОСОБА_10 та заступником начальника управління Кісліченком у складі автопатруля «Океан-0950» заступили на службу у супровід заступника міністра МВС ОСОБА_46 - голови комісії, утвореної Кабінетом Міністрів України для розслідування резонансної події - пожежі з масовою загибеллю людей, яка мала місце 04 грудня 2019 року по вулиці Троїцькій 25. Приписами частини 9 статті 46 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності. Приймаючи до уваги, що несення служби ОСОБА_1 саме 10 грудня 2019 року передбачало знаходження серед масового скупчення людей, зокрема в районі Одеської обласної державної адміністрації (проспект Шевченко у місті Одесі), тобто у умовах, коли застосування зброї у будь-якому випадку законодавчо заборонено, екіпажем вогнепальна зброя не отримувалась. Під час патрулювання. 18 грудня 2019 року у складі автопатруля «Океан-0950», планшетний пристрій отримувався інспектором ОСОБА_11 , а 20 грудня 2019 року у складі автопатруля «Океан-0951» - інспекторами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху та має звання старший лейтенант поліції.

Відповідно до доповідної записки від 11.01.2020 т.в.о. начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції підполковник поліції ОСОБА_5 доповів т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_13 про виявлену 10.01.2020 під час моніторингу мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 критичну публікацію щодо порушення службової дисципліни окремими співробітниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що викликало суспільний резонанс. Вказана публікація містила фотозображення листування в групі створеної в месенджері «Telegram», під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» учасниками якої були 12 осіб. Публікація містила інформацію щодо можливих корупційних дій співробітників патрульної поліції Одеської області та їх фотознімки.

Наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції ОСОБА_13 № 41 від 11.01.2020 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

За результатом проведення службового розслідування відповідачем складено висновок від 10 березня 2020 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне застосувати до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_15 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.2 ст.8, ч.3 ст.11, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ст.44 Закону України «Про запобігання корупції», п.1, 2, 4, 5, 6, 11, 13 ч.3 ст.1, ч.4, 5, 6 ст.5 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 3 п.3 розділу 3, п.7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, абзаців 1, 2, 5 п.1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, абз. 4, 5 п.3 розділу 3 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал НПУ», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 № 676, пп.1, 8 п.1 розділу ІХ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення, про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС від 16.02.2018 № 111, ст. 36 КУпАП, п.п. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ.

Наказом № 216 від 08.04.2020, згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 3 ст. 11, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1, 2, 5, 6, 11, ч. 3, ст. 1, п.п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту НПУ, п.п. 1, 8 п. 1 розділу ІХ, п. 10 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, абзацу 3 п. 3 розділу ІІІ, п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у НПУ, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року № 893, абзаців 1, 2, 3, 6, 7, 8, 10 п. 1 розділу ІІ, п. 3, п. 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, абз. 4, 5 п. 3 розділу ІІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС від 03.08.2017 № 676, п. 2.1 посадових обов`язків старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, затверджених наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, Присяги працівника поліції, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 15.04.2020 № 275 о/с відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху.

Не погоджуючись з п. 1 Наказу Департаменту патрульної поліції № 216 від 08.04.2020 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» та наказом № 275 о/с від 15.04.2020 в частині звільнення позивача зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені накази правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку №893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

З огляду на матеріали справи, наказом т.в.о. начальника Департаменту Патрульної поліції Олексія Білошицького № 41 від 11.01.2020 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків окремих працівників УПП в Одеській області ДПП» призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків, на період відсторонення від виконання службових обов`язків старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 . Наказано знаходитись на робочому місці у відділі чергової служби УПП у Одеській області ДПП та вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та картку-замісник на період відсторонення від виконання службових обов`язків (т.ІІ а.с. 4-7).

Також, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування 25.02.2020 позивачем надавались пояснення (т.ІІ а.с. 79-90).

При цьому, судом встановлено, що будь-яких заяв, клопотань та скарг щодо реалізації своїх прав передбачених статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, в тому числі щодо додаткового роз`яснення його прав, від ОСОБА_8 до дисциплінарної комісії не надходило та заперечень щодо відібрання у нього пояснень комісії не було висловлено.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.

Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.

Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.

Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією було встановлено, що вивчення службової діяльності ОСОБА_1 засвідчило, що з 01.07.2019 по 31.12.2019, незважаючи на ознайомлення з функціональними обов`язками, жодного документа вхідної та вихідної кореспонденції ОСОБА_1 не виконав, що підтверджується поясненням колишнього т.в.о. начальника відділу БДР УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 та довідкою начальника відділу документального забезпечення УЦП в Одеській області ДПП Максименко К. від 20.01.2019.

Під час звірки розстановки сил та засобів групи забезпечення регулювання дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП з журналом отримання та здачі табельної вогнепальної зброї, встановлено, що ОСОБА_1 під час заступання на зміну 01.11.2019, 10.12.2019, 11.12.2019, 12.12.2019, 13.12.2019, 18.12.2019, 21.12.2019, 23.12.2019, 24.12.2019, 26.12.2019 табельну вогнепальну зброю не отримував, проте здійснював патрулювання, чим систематично порушував вимоги пункту 10 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 16 лютого 2018 року № 111.

В свою чергу, в період з березня по листопад 2019 року ОСОБА_1 на порушення вимог пункту 2.1 посадових обов`язків старшого інспектора особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП, затверджених наказом ДПП від 13.12.2017 № 6086, забезпеченням ефективної діяльності відділу не займався, службову документацію не розглядав, інші визначені обов`язки не виконував, а лише здійснював нагляд за дорожнім рухом.

Також, за результатом аналізу фотозображень, встановлено, що ОСОБА_1 систематично порушувались вимоги частини 5 статті 4 Дисциплінарного статуту поліції України, в частині незаконного віддання наказів та таких, що не пов`язані із діяльністю поліції та виходять за межі посадових обов`язків ОСОБА_1 .

З метою підтвердження або спростування пояснень ОСОБА_16 , що ОСОБА_1 не опрацьовувалися матеріали вхідної кореспонденції співробітниками відділу ВБДР УПП в Одеській області ДПП перевірено вхідну кореспонденцію, яка надійшла у період 01.07.2019-31.12.2019 до УПП в Одеській області ДПП, та встановлено, що старшим інспектором з о/д ВБДР УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_1 за вказаний період жодного звернення не розглянуто, що свідчить про неналежне виконання його посадових обов`язків та підтверджує факти, викладені у поясненні ОСОБА_16 .

Відтак, ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5, 6, 11 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7, 8 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Таким чином, службовим розслідуванням в цій частині встановлено, що позивач не виконував функціональні обов`язки за посадою старшого інспектора з безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області. Більш того і обов`язки на нього вищезазначеними Дорученнями щодо контролю та організації служби мобільними групами з регулювання дорожнього руху виконував неналежно. Оскільки, в ході службового розслідування встановлено неналежне виконання обов`язків підпорядкованого йому особового складу в частині використання технічних засобів (планшетних пристроїв), реагування на події та правопорушення, правил здачі та отримання зброї, графіка несення служби.

Крім того, під час вивчення змісту фотозображень з листування у меседжері «Telegram» ОСОБА_1 дисциплінарною комісією виявлено відомості, що містять ознаки вчинення дисциплінарного проступку і іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП, що не входили до складу групи із забезпечення регулювання дорожнього руху.

Опитаний під час службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 , на запитання поставлені членами дисциплінарної комісії пояснив, що до вересня місяця він проходив службу в роті, яка обслуговує Київський район, та заступав в авто екіпажі. Під час реорганізації та перевірки діяльності УПП в Одеській області ДПП він перебував в різних ротах. В піші патрулі, на пости та траси не заступав.

З ОСОБА_1 знайомий з 2015 року, оскільки він часто допомагав на лінії. Під час служби до ОСОБА_18 з проханнями про вирішення питання зміни несення служби не звертався. З приводу переписки зображеної на фотозображенні № 54, 55 може пояснити, що вказана переписка з ОСОБА_1 здійснена з метою переконатись, чи дійсно відбулись зміни в корупції в УПП в Одеській області ДПП, тому з метою перевірки він звернувся до ОСОБА_1 з проханням вирішити питання щодо несення служби на стаціонарному посту «Два стовпи». Після того, як ОСОБА_1 погодився спробувати вирішити питання, він більше з цього приводу не звертався та продовжував нести службу в своїй роті.

При цьому, ОСОБА_19 підтверджує дійсність даної переписки та її справжність.

В ході службового розслідування також встановлено, що ОСОБА_6 , який підтвердив справжність вказаної переписки, знаючи про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 дисциплінарного порушення, розуміючи, що в діях ОСОБА_1 є ознаки вчинення корупційного правопорушення, керівництву ДПП та УПП в Одеській області ДПП про це не доповів, чим вчинив дисциплінарний проступок, порушивши вимоги пункту 1, 2, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Законну країни «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179.

Водночас, ОСОБА_1 порушив вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», письмово не повідомивши про пропозицію ОСОБА_6 безпосередньо начальника або начальника УПП в Одеській області ДПП.

Крім того,комісією встановлено, що ОСОБА_8 вів переписку із командиром взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 у месенджері «Телеграм», з якої вбачається, що вони діяли па налагодженій процедурі, яка виключала зважування великовантажних транспортних засобів на стаціонарних постах, внаслідок чого водії транспортних засобів, які допускали перевищення допустимої ваги транспортного засобу уникали адміністративної відповідальності (фотозображення № 18, 19,20).

Водночас за результатом вивчення фотозображень № 45, 46, 47 переписок у месенджері «Телеграм», виявлено ті, які містять відомості з групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_10», в якій перебували поліцейські, визначені як відповідальні за стаціонарні пости. Група створена 27.08.2019 контактом «ОСОБА_20» - ОСОБА_20 , в якій знаходились інші контакти, зокрема «ОСОБА_21» - ОСОБА_21 , «ОСОБА_22» - ОСОБА_22 та ОСОБА_7 . Останній, перебуваючи на посаді командира взводу, здійснює формування екіпажів, які мають нести службу на стаціонарних постах (фотозображення № 54, 55). При цьому саме ОСОБА_1 надає вказівки указаним працівникам поліції, які, в свою виконують його вказівки, що очевидно виходить за межі службових повноважень ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_7 є учасником групи месенджеру Телеграм під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11», у якій були повідомлення від ОСОБА_1 щодо вчинення корупційних дій відносно водіїв великогабаритних автомобілів стосовно здійснення ними безперешкодного проїзду через стаціонарні пости поліції в Одеській області та непритягнення адміністративної відповідальності за порушення ПДР (фотозображення № 92, 93).

Також ОСОБА_1 організовував надання вказаним працівникам доступу до інформаційних систем Національної поліції України, ремонту службових автомобілів та співпраці з державними органами, що виходять за межі його повноважень та службової діяльності УПП в Одеській області ДПП. Комісією встановлено, що ОСОБА_1 у службовій діяльності здійснює контроль за напрямами роботи з підвищеним корупційним ризиком та згодом надає завідомо незаконні вказівки працівникам УПП в Одеській області щодо бездіяльності під час виявлення транспортних засобів, які здійснювали проїзд через стаціонарні пости поліції з явними порушеннями вимог законодавства України.

Крім того, під час службового розслідування до ДПП звернувся ОСОБА_3 із заявою від 17.01.2020 № К-537 щодо долучення до матеріалів службового розслідування відеозапису, де зафіксовано переписку у месенджері «Telegram» між ним та іншим учасником «Ваха» (мобільний номер НОМЕР_1 ), ім`я користувача ОСОБА_1 , такий же номер телефону ОСОБА_1 зазначив як власний у наданих; поясненнях), що відповідає обліковому запису ОСОБА_1 .

На вказаних відеозаписах зафіксовано спілкування з автором публікації ( ОСОБА_3 ), яка стала підставу призначення службового розслідування. У листуванні користувач мобільний номер НОМЕР_6 , ім`я користувача - ІНФОРМАЦІЯ_9, виясняє походження публікації і погрожує заявнику щодо можливої повторної критичної публікації.

Відтак, ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог абзаців 1, 2, 3, 6, 7, 8, 10 пункту 1 розділу II, пункту 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, шляхом погроз на адресу ОСОБА_3 , котрий в мережі Інтернет виклав фотозображення групи «ІНФОРМАЦІЯ_4», що в подальшому стало підставою для вищезазначеного службового розслідування. Такі дії ОСОБА_1 спрямовані на залякування громадянина ОСОБА_3 та перешкоджання дисциплінарній комісії повно та всебічно досліджувати матеріали справи.

Крім того, дисциплінарною комісією виявлено низку порушень ОСОБА_8 щодо відпрацювання викликів та неналежного реагування на події та правопорушення.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП) встановлює Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111 (далі - Наказ МВС №1Л 1).

Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення, або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП (п. 3 р. ІІ Інструкції).

Пунктом шостим Розділу 2 передбачено, що поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.

Відповідно до Розділу IX Наказу МВС № 111 визначено, що працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно:

1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування;

2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини;

3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події;

4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ;

6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об`єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен унести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

9) з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає: 1) у межах міста: до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування; до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування; 2) у сільській місцевості: до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування; до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.

У разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

Старший наряду поліції, який першим з`явився на місці події, зобов`язаний негайно поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а в міру з`ясування обставин додатково надавати інформацію про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров`я заявника (потерпілого) та/або інших людей, пошкодження об`єктів, майна всіх форм власності, заходи, що здійснені для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію, яка, на думку поліцейського, є важливою для припинення/розкриття правопорушення.

За відсутності (несправності) у наряду поліції планшетного пристрою, нестійкого рухомого (мобільного) зв`язку всі відмітки в системі ІПНП про «призначення», «прийняття», «прибуття» та «виконання» завдання, іншу необхідну інформацію за результатами реагування на правопорушення або події вносить диспетчер (оперативний черговий).

Відповідно до пунктів 7-12 розділу ХІІ Наказу МВС № 111 Старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою (за наявності) та роботу з ним під час чергування.

Під час несення служби забороняється вимикати планшетний пристрій та змінювати будь-які налаштування. У разі виявлення збоїв у роботі планшетного пристрою старший наряду за можливості може використати інший вид зв`язку та інше кінцеве обладнання для інформування диспетчера та оперативного чергового. Налаштування планшетних пристроїв, підтримання їх програмного функціонування в робочому стані покладається на працівників управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП).

При зміні з об`єктивних причин службового транспортного засобу, старшого наряду, абонентського номера мобільного телефону відповідні дані вносяться до системи ІПНП за допомогою планшетного пристрою, про що старший наряду доповідає диспетчеру та оперативному черговому.

Поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, окрім зазначеного озброєння, ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), засобами активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Забороняється включати до складу нарядів поліції осіб, за якими не закріплена табельна вогнепальна зброя.

Наряд поліції, який прибув на місце події, повинен бути екіпірований відповідно до пункту 10 цього розділу. Контроль за екіпіруванням нарядів поліції при виїзді на місце події покладається: у ГУНП - на відповідального по ГУНП, у ТВП - на начальника ТВП та відповідального по ТВП (начальника СРПП).

Згідно матеріалів службового розслідування, дослідженням даних системи ІПНП, книг нарядів та постановок сил та засобів було встановлено:

26.12.2019 (режим служби 09:00 - 16:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. 3504 заступали у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , табельну вогнепальну зброю (далі ТВЗ) - не отримували, що свідчить про відсутність відповідних записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756; в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися;

24.12.2019 (режим служби 09:00 - 16:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. 3504 заступали у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , табельну вогнепальну зброю - не отримували, що свідчить про відсутність відповідних записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756; в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися;

23.12.2019 (режим служби 09:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. НОМЕР_7 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися; відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, ОСОБА_1 ТВЗ в КЗЗ не отримував;

21.12.2019 (режим служби 09:00 - 14:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. НОМЕР_7 заступали у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , В ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися; відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, ОСОБА_1 ТВЗ не отримував;

20.12.2019 (режим служби 09:00 - 16:45) автопатруль «ОКЕАН-0951», н.з. 3504 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , в ІПНП - не реєструвалися; звіркою записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756 отриманням/здачею зброї до КЗЗ останніми, стало відомо, що ОСОБА_1 отримав ТВЗ о 10:35, здав о 14:00; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримували ТВЗ о 10:30, здали о 13:30; в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися;

18.12.2019 (режим служби 09:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. НОМЕР_7 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_11, в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися; відповідно до записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756, ОСОБА_1 ТВЗ в КЗЗ не отримував;

13.12.2019 (режим служби 09:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0952», н.з. 3477 заступали к складі ОСОБА_1 , Нагірняк; звіркою книги нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756 щодо отриманням/здачею зброї до КЗЗ останніми, відомо, що ОСОБА_1 ТВЗ - не отримував; в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися, службових завдань не створював;

12.12.2019 (режим служби 09:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. 3504 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_10; в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися, службових завдань не створювали; звіркою записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756 отриманням/здачею ТВЗ до КЗЗ ОСОБА_1 стало відомо, що останній її не отримував;

11.12.2019 (режим служби 09:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. 3504 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_10. В ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися, службових завдань не створювали; звіркою записів у книзі нарядів апарату УПП від 18.09.2019 інв. № 756 отриманням/здачею ТВЗ до КЗЗ ОСОБА_1 стало відомо, що останній її не отримував;

10.12.2019 (режим роботи 09:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0950», н.з. 3504 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_10. В ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися., службових завдань не створювали; звіркою отриманням/здачею ТВЗ до КЗЗ ОСОБА_1 стало відомо, що останній її не отримував;

01.11.2019 (режим роботи 06:00 - 18:00) автопатруль «ОКЕАН-0901», н.з. 3504 заступали у складі ОСОБА_1, ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ; в ІПНП за допомогою планшетного пристрою не реєструвалися, службових завдань не створювали; ОСОБА_27 та ОСОБА_26 ТВЗ отримували (час здачі до КЗЗ - 16:40) ОСОБА_1 ТВЗ перед заступанням на службу не отримував.

В результаті дослідження розстановок сил та засобів, зданих до ЧЧ УПП дисциплінарною комісією підсумовано, що 01.11.2020, з 10.12.2020 по 13.12.2020, 18.12.2020, 21.12.2020, 23.12.2020, 24.12.2020, 26.12.2020 ОСОБА_1 , заступаючи у складі екіпажів по відпрацюванню з регулювання дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху, а також для обстеження та виявлення недоліків на ВШМ - табельну вогнепальну зброю не отримував, чим порушив вимоги пункту 10 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 16 лютого 2018 року № 111.

Крім того, 20.12.2019 ОСОБА_1 на порушення Графіку видачі/прийому табельної вогнепальної зброї та спецзасобів підрозділами УПП в Одеській області ДПП, затвердженому т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_47 від 27.07.2019, самовільно здійснювалось здавання зброї поза визначений час до закінчення часу несення служби.

За результатами перевірки також встановлено, що ОСОБА_1 систематично порушуються вимоги абзаців 4, 5 пункту 3 розділу III Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 серпня 2017 року № 676, шляхом не внесення відповідних відомостей до електронних рапортів після їх опрацювання та бездіяльності у перевірці належного функціонування планшетного пристрою в частині зображення пересувань нарядів поліції.

Відповідно, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не здійснювалась реєстрація у планшетному пристрої під час заступання на зміну, ним свідомо здійснювалось ігнорування та бездіяльність у дотриманні вимог підпунктів 1, 8 пункту 1 розділу IX, пункту 10 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 16 лютого 2018 року № 111.

З приводу суспільного резонансу, слід зазначити, що про неправомірні дії ОСОБА_1 та працівників УПП в Одеській області ДПП, відносно яких призначено дане службове розслідування, в мережі Інтернет містяться наступні публікації: «Кожен екіпаж патрульної поліції Одеси, працюючий у «Затоці» здає керівництву від 1000 $ до 1300 $ чорної готівки у місяць» ОСОБА_1 и ОСОБА_29 - старые гаишники с большим коррупционным опытом. В ОВД в основном также работают бывалые гаишники. В сферу ОВД входят маршрутки, которые копы нещадно билетят, поскольку все они ездят с огромным букетом нарушений. Ну и перевозка крупногабарита;

ІНФОРМАЦІЯ_12: «ІНФОРМАЦІЯ_13» ІНФОРМАЦІЯ_14. «Як розповідають водії міського громадського транспорту, збирає кошти з маршруток інспектор відділу безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 - багаторічний співробітник ДАІ та управління безпеки дорожнього руху, ще в ті часи, коли воно було у складі МВС, а не частиною патрульної поліції. Як бачимо, особливо цінні кадри змогли залишитися на службі всупереч поліцейської реформи та переатестації» ІНФОРМАЦІЯ_15;

«Главным коррупционером нынешней «прореферированной» полиции яэляется ОСОБА_1 , а в прошлом закоренелый гаишник. Именно он подбирает людей, которые будут работать на стационарных постах, людей, которые выгодны ему,;а не борцов за справедливости и честность. Все собранные деньги на постах идут через него дальше наверх. Главный прокурор Одесской области ОСОБА_31 не хочет замечать этого, дак и начальник управления внутренней безопасности ОСОБА_32 . Это значит лишь одно, что они тоже получают из этого откат. Конечно, под натиском СМИ они ловят коррупционеров в патрульной полиции, но это рядовой состав. А главный корень коррупции продолжает работать дальше при побых начальниках полиции. Так возникает вопрос - до коли мы будем наблюдать сей театр?!» ІНФОРМАЦІЯ_16

ОСОБА_3 - сторінка соціальної мережі «Facebook» ІНФОРМАЦІЯ_17

ОСОБА_3 - сторінка соціальної мережі «Facebook» ІНФОРМАЦІЯ_18

ОСОБА_3 - сторінка соціальної мережі «Facebook» ІНФОРМАЦІЯ_19

ОСОБА_34 - сторінка соціальної мережі «Facebook» ІНФОРМАЦІЯ_2

Крім того, під час службового розслідування також було встановлено, що на підставі наказу на підставі наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 10.12.2019 № 2312 у відношенні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 нещодавно проведено ще й інше службове розслідування.

Відповідно до пункту 3 наказу Департаменту патрульної поліції від 11.02.2020 № 25 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» наказано застосувати до ОСОБА_8 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Дисциплінарною комісією дані обставинам враховані такими, що обтягують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 2 частини 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної України, якою встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія в характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, з метою об`єктивного розгляду всіх обставин справи дисциплінарною комісіє враховано негативну службову характеристику ОСОБА_8 .

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, наслідки проступків позивача, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Суд наголошує, що вказані дисциплінарні проступки позивача виявилися у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

При цьому, будь-яких порушень з боку Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів, під час розгляду справи судом виявлено не було.

Суд також не приймає до уваги позицію позивача щодо порушення строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно з ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Висновок службового розслідування складено 10.03.2020, а спірний наказ № 216 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» прийнято 08.04.2020. При цьому, систематичний та множинний характер правопорушень позивача свідчить про їх триваючий стан, який не обмежує застосування дисциплінарного стягнення певним окремо взятим фактом порушення.

Отже, доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження протягом судового розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 року по справі № 806/2555/17 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В цьому аспекті суд відхиляє доводи сторони позивача, як підставу для скасування спірних наказів, щодо неточностей (невідповідностей) відносно виявлених порушень, який полягали у не отриманні вогнепальної зброї у певні дні, а також свідомо не здійснював реєстрації у планшетному пристрої під час заступання на зміну у конкретні дні.

Так, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, зауваження сторони позивача щодо окремих поденних стверджуваних порушень не впливає на висновок суду щодо правомірності оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відносно позивача аргументація щодо дотримання. Адже основною підставою для застосування найбільш суворого виду стягнення у вигляді звільнення слугувало встановлення фактів діянь по налагодженій процедурі, яка виключала зважування великовантажних транспортних засобів на стаціонарних постах, внаслідок чого водії транспортних засобів, які допускали перевищення допустимої ваги транспортного засобу уникали адміністративної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_1 надавав вказівки указаним працівника поліції, які, в свою виконують його вказівки, що явно виходить за межі службових повноважень. Також ОСОБА_1 організовував надання працівникам доступу до інформаційних систем Національної поліції України, ремонту службових автомобілів та співпраці з державними органами, що виходять за межі його повноважень та службової діяльності УПП в Одеській області ДПП; здійснював контроль за напрямами роботи з підвищеним корупційним ризиком та згодом надавав завідомо незаконні вказівки працівникам УПП в Одеській області щодо бездіяльності під час виявлення транспортних засобів, які здійснювали проїзд через стаціонарні пости поліції з явними порушеннями вимог законодавства України.

Наприклад, фотозображення №№ 11, 13 містять повідомлення ОСОБА_1 від 27.05.2019 в групі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_20», в яких ОСОБА_1 надіслав фотографію з кількома купюрами номіналом по 100 доларів США (орієнтовно зображення 500 доларів США) та запитав «Хто дав цю сотку?». ОСОБА_35 повідомив, що не він, на що ОСОБА_1 відповів, що він знає, що це був не ОСОБА_35 , після чого уточнив імена «ОСОБА_48, ОСОБА_3». ОСОБА_26 в групі запитав, що не так з грошима, проте ОСОБА_1 уточнив, чи це він дав цю купюру, на що ОСОБА_26 повідомив, що не знає. В цей час слова ОСОБА_26 доповнює ОСОБА_37 та зазначає, що можливо ця купюра «наша» та пропонує її замінити. ОСОБА_1 наказує ОСОБА_37 та ОСОБА_26 терміново їхати до нього додому, після чого ОСОБА_26 о 16:06 зазначає, що він вже їде до міста Миколаїв. Також на фотозображенні № 13 містяться повідомлення від ОСОБА_38 від 28.05.2019.

Фотозображення №№ 32, 32, 33 містять переписку від 16.07.2019 ОСОБА_1 з контактом «ОСОБА_13», в якій вони обговорюють безперешкодний проїзд великогабаритних т/з, р.н. НОМЕР_9 (перебування автомобіля в Одесі 16.07.2019 підтверджується відомостями з підсистеми «Гарпун» ІПНП) та р.н. НОМЕР_10 , через стаціонарні пости «Два стола» та «Лиман», та після успішного проїзду вказаних т/з ОСОБА_1 запитує, що є у нього його номер банківської карти. Контакт « ОСОБА_13 » просить продублювати номер, після чого ОСОБА_8 надсилає номер « НОМЕР_11 » та зазначає суму грошових коштів « 6.2», що розуміється комісією під сумою у шість тисяч гривень. На що контакт «ОСОБА_13» уточнює, що домовленість була на суму « 5200 - 200 доларів», проте ОСОБА_1 зазначає про необхідність сплатити кошти за «ваговий контроль», на що контакт « ОСОБА_13 » погоджується. 24.07.2019 та 03.08.2020 контакт « ОСОБА_13 » повторно звертається до ОСОБА_1 з аналогічними проханнями щодо безперешкодного проїзду через стаціонарні пости поліції транспортними засобами.

Іншим прикладом є фотозображення №№ 92, 93, які містять інформацію про учасників групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11» (в т.ч. ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 та ОСОБА_7 , ОСОБА_21 ), де 23.10.2019 ОСОБА_1 повідомив учасникам групи « Пацани , от вас не должна исходить ситуація по негабаритним что они должни давать 1500 гр. И Ви тоже не кому не заряжайте ету цифру подождем. Посмотрим. А то принесут.», на що учасниками групи відредаговано, що інформація ними прийнята до уваги.

Фотозображення № 70 містить інформацію щодо власника облікового запису месенджера «Телеграм», а саме « ОСОБА_1 », мобільний номер телефону НОМЕР_12 , який належить ОСОБА_1 , що підтверджується затвердженою схемою оповіщення відділу БДР УПП в Одеській області ДПП.

Фотозображення № 99 містить інформацію з групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (інформація за 25.07.2019), до якої увійшли ОСОБА_1 , ОСОБА_38 , ОСОБА_15 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_37 та інші. Вказане фотозображення є оригінальним фотозображенням, що розміщено у мережі Інтернет громадським активістом ОСОБА_44 , що стало підставою для службового розслідування. Вказане фотозображення були отримані в присутності ОСОБА_1 після добровільного надання доступу до облікованого запису месенджеру «Telegram» за його номером телефону.

Відтак, позивач, перебуваючи у групі месенджера «Telegram», здійснював переписку з іншими учасниками групи на теми, зміст яких суттєво підриває авторитет та довіру до органів Національної поліції з боку суспільства та дискредитує звання поліцейського, що підтверджується фотофіксацією, яка наявна в матеріалах справи.

При цьому, в ході судового розгляду справи позивачем проявлено нещирість - позивач уникав правдивих відповідей на прямі запитання, здебільшого відповідаючи, що не пам`ятає та не знає, про що йде мова. Більш того, позивач заперечував сам факт користування месенджером «Телеграм», відповівши, що в нього ніколи не було месенджеру «Телеграм» на телефоні.

В процесі доказування можуть бути використані лише визнані достовірними пояснення особи, показання свідка та інші відомості, адже це пов`язано із встановленням істини у справі, що не може ґрунтуватися на хибних, недостовірних відомостях.

Термін «достовірний» означає «який не викликає сумніву, цілком правильний, точний». Оцінка достовірності показань полягає в тому, що: 1) вивчається особа, яка володіє відомостями про подію з точки зору її здатності дати правдиві і повні показання (висновок); 2) вивчається характер і умови виявлення матеріального об`єкта - носія інформації (предмет, який має ознаки речового доказу, документ); 3) аналізується зміст відомостей (послідовність і повнота викладення, наявність суперечностей, неточностей, упущень, обґрунтованості висновків, зроблених за даними науки, тощо); 4) інформація, яка одержана з певного процесуального джерела, порівнюється з інформацією, що отримана з інших процесуальних джерел.

В той же час, відповідачем до суду надано вичерпні докази справжності наданих до суду фотозображень переписки з груп месенджеру «Телеграм», які в сукупності з іншими засобами доказування усувають будь-які сумніви в їх достовірності, в першу чергу, з огляду на визнання їх справжності іншими учасниками цих груп месенджеру, наприклад, ОСОБА_45 - командиром взводу №1 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, який в ході службового розслідування вказаний факт підтвердив (т.ІІ, а.с. 113).

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про невідповідність наявних в матеріалах справи фотозображень критеріям допустимості доказів, зважаючи на вимоги до електронних доказів, встановлених КАС України.

Так, суд враховує, що після оприлюднення в соціальних мережах публікації в ході опрацювання вказаної інформації, встановлено учасника зазначеної групи - старшого інспектора з особливих доручень відділу організації безпеки дорожнього руху УПП в Одеській області ДПП Старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , якого 10.01.2020 викликано до адміністративного приміщення УПП в Одеській області ДПП для перевірки викладеної в мережі Інтернет інформації для її підтвердження або спростування.

Як убачається з пояснень представника відповідача та не ставиться судом під сумнів, ОСОБА_1 було добровільно надано доступ до свого облікового запису в месенджері «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_2 для спростування інформації, проте, ознайомившись зі змістом окремих повідомлень ОСОБА_1 , членами дисциплінарної комісії отримано відомості, які підтверджуюсь вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 та іншими працівниками УПП в Одеській області ДПП, які вводили до групи осіб, задіяних на регулюванні дорожнього руху. Таким чином, доступ до свого листування відповідачу було надано не лише за згодою ОСОБА_1 , а й за його ініціативи.

За таких обставин, зроблені в ході проведення службового розслідування фотографії зображень переписки з облікового запису ОСОБА_1 в месенджері «Telegram» в різних групах, в яких останній брав активну участь та фактично їх адміністрував, є належними та допустимим в спірних правовідносинах доказами.

Вирішуючи спір, суд враховує, що справа, яка розглядається, наочно ілюструє той факт, що досить часто для позивачів, які прагнуть будь-що уникнути відповідальності за інкримінований їм проступок, основною ціллю є забезпечити стратегію захисту, штучно створити умови для задоволення позову, ігноруючи необхідність доказово спростувати аргументацію сторони відповідача, тощо.

Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація № R(2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року) державний службовець повинен здійснювати свої повноваження відповідно до закону і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірного дозволу.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В даному судовому провадженні відповідач обґрунтував правомірність звільнення позивача зі служби належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_13 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, Київ, вул. Федора Ернста, 3; ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.10.2020.

Суддя І.В. Завальнюк