Рішення № 92039833, 06.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7130/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника відповідача - Мунтяна Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 року № 25097, про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 01.10.2020 року представник позивача не з`явився, позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.88)

В матеріалах справи наявна заява представника позивача, вхід. № 33474/20 від 26.08.2020 року, в якій останній просить справу розглядати за відсутності уповноваженого представника позивача. (а.с.40)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за даною явкою.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапріан» є резидентом України, юридичною особою приватного права, метою діяльності якого є здійснення господарської діяльності, одержання прибутку та використання його в інтересах Учасників Товариства, трудового колективу товариства, розвитку виробництва і вирішення соціальних задач суспільства в цілому та його окремих верств та громадян. Запис в єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації Товариства здійснено 24.04.2019 року за № 1 556 102 0000 070003;

- в електронному кабінеті позивач довідався про те, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області 04.02.2020 року прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25097, про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку, тобто Товариство визначено як ризикового платника податків. В Рішенні наявне посилання на відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто у зв`язку з наявністю податкової інформації але якої саме, не розшифровано;

- комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, встановлено відповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, згідно з Порядком зупинення реєстрації № 1165 в якості підстави зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку встановлює, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. В спірному рішенні замість податкової інформації не зазначено нічого, взагалі. Текст оскарженого рішення контролюючого органу, не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків. Владним суб`єктом не наведено та не подано жодного доказу провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України;

- 04.02.2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 25097 від 04.02.2020 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Згідно положень додатку 1 Порядку № 1165, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Спірне рішення прийнято з огляду на відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Проте з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної;

- законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування;

- встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Рішення комісією регіонального рівня прийнято не за наслідками подання товариством у період з 01.02.2020 року по 04.02.2020 року податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної / розрахунку коригування, а на підставі наявної податкової інформації у вигляді податкового аналізу, що отримана з баз даних ДПС та зміст якої відповідачем не вказано. Тобто, відповідачем порушено встановлену Порядком № 1165 процедуру прийняття Рішення;

- безпосередньо форма рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв. Проте, оскаржуване рішення такого розшифрування не містить. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, - є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету від за діяння заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим. В разі якщо і виникають сумніви з приводу тлумаченням норм права, то повинно застосовуватись правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням;

- владний суб`єкт при винесенні оскарженого рішення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України в частині прийняття рішення № 25097 від 04.02.2020 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації стосовно відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "САПРІАН" критеріям ризиковості платника податку;

- регіональним податковим органом навіть не дотримано вимоги, які містяться у самій формі оскаржуваного рішення. Так, зокрема, відсутні відмітки напроти полей, які підлягають обов`язковому заповненню. Крім того, не заповнені поля «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р.№» та «Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)». В силу зазначених дефектів оскаржуване рішення також є суперечливим;

- аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. У рішенні взагалі відсутнє навіть посилання на наявність (не говорячи вже про викладення її суті) податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності;

- у відповідності до положень постанови КМУ № 1165 внесення товариства до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження. Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня;

- до відзиву, в якості доказу додано одну з таблиць Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме про нарахування єдиного внеску за 6 місяць 2020 року, позивача. 6 місяць 2020 року жодним чином не міг та не передував 04.02.2020 року, а отже, якщо відповідач не винайшов машини часу, то він не міг 04.02.2020, під час прийняття Рішення, враховувати та керуватися таблицею про нарахування єдиного внеску за 6 місяць 2020 року позивача, оскільки її не існувало фізично, а посилатись на неї як на доказ, у відзиві, відповідачу, не надає можливість абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, тим паче відповідач навіть не намагався довести жодним чином того, що ним було вжито всіх можливих заходів для отримання таблиці про нарахування єдиного внеску за 6 місяць 2020 року позивача, до прийняття оскаржуваного рішення, але вона не була отримана з незалежних від нього причин. Таким чином, відповідач навіть не довів власних тверджень, про ніби то підставу для прийняття Рішення, не говорячи вже про те, що вказана причина не є, не могла та не може бути законною підставою для прийняття Рішення;

- факт того, що у позивача в 6 місяці 2020 року було 2 людини на підприємстві за штатною чисельністю та вид економічної діяльності позивача був – 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля), не є прямим доказом того, що позивач не міг жодним чином здійснювати свою господарську діяльність, це більше схоже на чиюсь суб`єктивну думку, а загалом на припущення і все, що жодним чином не може бути підставою для прийняття Рішення;

- вид економічної діяльності 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля) був у позивача до 17.12.2019 року, а саме цього дня він змінився на – 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), а 24.01.2020 року, і він змінився на – 46.66 (оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням). Те, що вид економічної діяльності 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля) зазначений у таблиці про нарахування єдиного внеску за 6 місяць 2020 року позивача, є помилкою посадових осіб позивача, безумовно але ця помилка надає можливість побачити всю зухвалість, цинічність та безпринципність посадових осіб відповідача. З 01.02.2020 року до 04.02.2020 року відповідач, якби він дійсно розглядав податкову інформацію позивача, то володів би інформацією про те, що позивач як основний мав вид економічної діяльності 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), а з 24.01.2020 - 46.66 (оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням), хоча б тому, що відомості про види діяльності юридичної особи є відкритими та загальнодоступними і надаються безкоштовно будь-кому, шляхом безпосереднього доступу до ЄДР. Вид економічної діяльності 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля), помилково зазначений посадовими особами позивача лише в таблиці про нарахування єдиного внеску за 6 місяць 2020 року позивача;

- цілком обґрунтованим та ймовірним є висновок про те, що лише після отримання позову позивача, посадові особи відповідача почали шукати та з`ясовувати причини, які послугували підставою для прийняття Рішення і чомусь обрали саме таблицю про нарахування єдиного внеску саме за 6 місяць 2020 року позивача і вигадали цю так би мовити податкову інформацію про 2 співробітників, які не можуть забезпечити вид економічної діяльності, зазначений у вказаній таблиці, лише підтверджуючи факт безпідставності та необґрунтованості Рішення та підтверджуючи ту халатність, з якою Рішення було прийнято.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав позов, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме:

- в Рішенні Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року № 25097 чітко зазначено, що платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника, а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

- за результатами аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, визначено про ймовірне формування ТОВ «Сапріан» на обліку в ГУ ДПС в Одеській області ризикового ПДВ;

- відповідач звертає увагу, що відповідно до звіту про нарахування ЄСВ у ТОВ «Сапріан» значиться 2 людини на підприємстві за штатною чисельністю, що унеможливлює виконання даним підприємством своєї фінансової діяльності. Відповідно до виду економічної діяльності позивача – 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля), тому дана діяльність не може бути здійснена за допомогою двох осіб.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

04.02.2020 року комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25097. (а.с.12)

В даному рішенні зазначено:

- підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку).

Не погоджуючись рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року № 25097 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (а.с.13-27, 74-79):

- Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» ЄДРПОУ 42970160 (нова редакція), затвердженого протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» від 13 грудня 2019 року;

- Витягу № 1915514500130 з реєстру платників податку на додану вартість від 03.05.2019 року щодо позивача;

- реєстраційної заяви позивача як платника податку на додану вартість, форма № 1-ПДВ, від 28.01.2020 року та квитанції № 2 від 30.01.2020 року про її доставку до відповідача;

- Рішення № 4 Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» від 16.04.2020 року;

- Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача;

- протоколу № 1 установчих зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» від 23 квітня 2019 року;

- протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» від 13 грудня 2019 року;

- рішення № 3 Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» від 21 січня 2020 року;

- виписки з ЄДР щодо ТОВ «САПРІАН» від 17.12.2019 року, в якій зазначено, зокрема, дані про основний вид економічної діяльності: 68.20 – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- виписки з ЄДР щодо ТОВ «САПРІАН» від 24.01.2020 року, в якій зазначено, зокрема, дані про основний вид економічної діяльності: 46.66 – оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням;

- виписки з ЄДР щодо ТОВ «САПРІАН» від 22.04.2020 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.55-56, 92):

- звіту позивача за 6 місяць 2020 року, відповідно до якого:

- страхувальник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапріан»;

- код основного виду економічної діяльності – 46.90;

- кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату/ (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – 2;

- дата формування у страхувальника – 20.05.2020 року;

- повідомлення позивача про прийняття працівника на роботу від 16.01.2020 року (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413), відповідно до якого:

- страхувальник – позивач;

- застрахована особа – ОСОБА_1 ;

- номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу – 1/1;

- дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу –

17.12.2019 року;

- дата початку роботи – 17.12.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок № 1165); Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість – додаток 1 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п. 6. Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз. 2 п. 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. 04.02.2020 року комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25097.

В даному рішенні зазначено:

- підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку).

Проте, в оскарженому рішенні не розшифровано / не заповнено/ не конкретизовано / взагалі не зазначено, яка саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідача завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, в тому числі на виконання вимог щодо законодавчо затвердженої форми оскарженого рішення розшифрувати, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття рішення, яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19), від 30 липня 2019 року по справі № 320/6312/18 (адміністративне провадження № К/9901/14664/19), від 20 листопада 2019 року по справі № 560/279/19 (адміністративне провадження № К/9901/20169/19) тощо.

2. Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що: за результатами аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, визначено про ймовірне формування ТОВ «Сапріан» на обліку в ГУ ДПС в Одеській області ризикового ПДВ; відповідно до звіту про нарахування ЄСВ у ТОВ «Сапріан» значиться 2 людини на підприємстві за штатною чисельністю, що унеможливлює виконання даним підприємством своєї фінансової діяльності. Відповідно до виду економічної діяльності позивача – 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля), тому дана діяльність не може бути здійснена за допомогою двох осіб, – слід зазначити таке.

По-перше, на доведення вказаних обставин відповідачем суду надано копію, зокрема копію звіту позивача за 6 місяць 2020 року, відповідно до якого:

- страхувальник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапріан»;

- код основного виду економічної діяльності – 46.90;

- кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату/ (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – 2;

- дата формування у страхувальника – 20.05.2020 року.

З наведеного вбачається, що правомірність оскарженого рішення від 04.02.2020 року відповідач обґрунтовує посиланням на доказ, сформований після його прийняття.

По-друге, відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом вище, в оскарженому рішенні не розшифровано / не заповнено/ не конкретизовано / взагалі не зазначено, яка саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідача завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, в тому числі не зазначено, що саме дані ЄРПН та звіт позивача про нарахування ЄСВ стали підставою для прийняття рішення.

При цьому, жодних доводів щодо обґрунтування того, що в основу оскаржуваного рішення були покладені саме ті докази, на які відповідач посилається у відзиві на позовну заяву, а не інші, або щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, – відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, посилання представника відповідача на вищезазначені обставини та докази на їх підтвердження – є необґрунтованим, недоведеним та законодавчо безпідставним.

Крім того, після з`ясування вищенаведених обставин, в судовому засіданні 01.10.2020 року представником відповідача на підтвердження позиції щодо неможливості здійснення позивачем його діяльності суду надано копію повідомлення позивача про прийняття працівника на роботу від 16.01.2020 року (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413), відповідно до якого:

- страхувальник – позивач;

- застрахована особа – ОСОБА_1 ;

- номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу – 1/1;

- дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу –

17.12.2019 року;

- дата початку роботи – 17.12.2019 року.

Проте, по-перше, повідомлення про прийняття працівника на роботу за назвою та змістом об`єктивно не є належним доказом загальної кількості працюючих на підприємстві осіб.

По-друге, як встановлено судом вище, в оскарженому рішенні не розшифровано / не заповнено/ не конкретизовано / взагалі не зазначено, яка саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідача завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, в тому числіне зазначено, що саме повідомлення позивача про прийняття працівника на роботу від 16.01.2020 року стало підставою для прийняття рішення.

Також, не наведено підстав для застосування в даному випадку положень абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в частині передбачених у ньому виняткових випадків.

По-третє, вищенаведені обставини щодо зміни посилань відповідача на різні докази, які підтверджують заперечення відповідача проти позову, в залежності від з`ясованих в судовому засіданні обставин, також підтверджують вищенаведені висновки суду про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскарженого рішення.

Отже, наведена позиція відповідача – є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.);

- з урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року № 25097 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, прийняте: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 39 від 27 липня 2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 2102,00 грн., яка є належною за подання цього адміністративного позову. (а.с.11)

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» (місцезнаходження: вул. Космонавта Комарова, 10, оф. 100А, м. Одеса, 65101; ідентифікаційний код юридичної особи: 42970160) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року № 25097 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Зобов`язати комісію Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 6 жовтня 2020 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.