
Справа № 420/7406/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення витрат на утримання в університеті
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України;
стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 33745,33 грн. (тридцять три тис. сімсот сорок п`ять грн. 33 коп.);
стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570. Держказначейська служба України, м. Київ. МФО 820172. СДРПОУ 08571570) витрати зі сплати судового збору в сумі 1921.00 грн. (одна тис. дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у 2014 році зарахований рапортом Одеського державного університету внутрішніх справ, поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання, відповідно до наказу 11.08.2014 року №109 о/с. Наказом університету від 06.1 1.2015 року №165 о/с. згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ курсанта факультету №1 ОСОБА_1 було звільнено з 06.1 1.2015 році у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). Наказом університету від 27.09.2016 року №158 о/с відповідача було відраховано з університету та звільнено з органів Національної поліції за підпунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Таким чипом, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з органів поліції на підставі невиконання вимог Договору, а саме п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6 п. 2.3, а також порушення п.3 Договору, в якому передбачені підстави на відшкодування витрат на підготовку, а саме дострокове звільнення у зв`язку з небажанням особи продовжувати службу в органах поліції. На ОСОБА_1 за період з 11.08.2014 року по 27.09.2016 року, МВС України через Університет фактично витрачалися бюджетні кошти, в розмірі 33745,33 грн. Крім того, заявою від 27.09.2016 року боржник взяв на себе зобов`язання з відшкодування в термін до 10.10.2018 року погасити заборгованість. Протягом 2018 року від боржника в рахунок погашення заборгованості надійшло грошових коштів 900.00 грн. на рахунки університету. Через відсутність будь-якого руху по особовому рахунку боржника ОСОБА_1 та після неодноразового звернення до нього та до батьків, від яких також були надіслані заяви про згоду на добровільне погашення боргу, позивач звертається до суду для вирішення спору в судовому порядку.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.06.2020 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження
Ухвалою суду від 07.09.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як вбачається з витягу з Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №109 від 11.08.2014 року по особовому складу ОСОБА_1 зараховано курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», за напрямом підготовки «Правознавство» (а.с.14).
Між Одеським державним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 , 08.09.2014 року укладено договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ (а.с.25-26).
Серед обов`язків, що зазначені в п.2.3 вказаного договору, підпунктами 2.3.5 та 2.3.6 визначено, що після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати не менше - трьох років; у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно, і з затвердженим розрахунком.
Пунктом 3 вказаного договору визначено підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку, зокрема:
дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;
відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;
звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ і служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Відповідно до витягу з Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №165 від 06.11.2015 року по особовому складу ОСОБА_1 з 06.11.2015 року звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 63 «к» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) усіх курсантів факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції (а.с.15).
Відповідно до витягу з Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №171 від 12.11.2015 року по особовому складу ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта денної форми навчання Одеського державного університету внутрішніх справ по переведенню у зв`язку зі службовою необхідністю, поставивши на всі види утримання та забезпечення згідно чинного законодавства, з 07 листопада 2015 року (а.с.17).
Як вбачається з витягу з Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №5 від 22.01.2016 року по особовому складу ОСОБА_1 призначено з 28.12.2015 року курсантом 2-го курсу денної форми навчання факультету №1 (а.с.18).
ОСОБА_1 26.09.2016 року звернувся до ректора Одеського державного університету внутрішніх справ із рапортом про відрахування з університету та звільнення зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.19).
Відповідно до витягу з Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ №158 від 27.09.2016 року по особовому складу рядового поліції ОСОБА_1 , курсанта 3-го курсу, факультету №1 відраховано з університету відповідно до наказу МВС України від 14.02.2008 року №62 та звільнено зі служби в Національній поліції на підставі підпункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням, 27 вересня 2016 року і відповідно до вимог пункту 4 договору про підготовку фахівця від 08.09.2014 року встановлено утримати кошти, які МВС України затратило на навчання в університеті (а.с.24).
З розрахунку вартості утримання курсанта 3 курсу ОСОБА_1 01.09.2016 року по 27.09.2016 року вбачається, що Одеський державний університет внутрішніх справ за вказаний період витратив коштів на утримання курсанта на суму 33745,33 грн. (а.с.27).
Вказана сума витрачених коштів також підтверджується довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ (а.с.28).
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 27.09.2016 року, в якій відповідач зазначає, що підтверджує своє бажання по прийняттю на себе зобов`язання добровільного відшкодування коштів МВС України через Одеський державний університет внутрішніх справ за весь період його навчання. Також, у заяві відповідач зазначає, що зобов`язується погасити частину заборгованості в розмірі 100 до 10.10.2016 року, іншу частину заборгованості зобов`язується сплатити у строк до 10.10.2018 року (а.с.34).
Листами Одеського державного університету внутрішніх справ від 28.04.2018 року №Ю-478, від 23.05.2019 року №Ю-377, від 02.07.2019 року №Ю-536, від 02.07.2019 року №Ю-535, від 21.11.2019 року №Ю-416, від 21.11.2019 року №Ю-416 ОСОБА_1 попереджено про порушення умов договору про підготовку фахівця в університеті (а.с.35, 37, 39, 40, 42, 43).
Доказів відшкодування відповідачем Одеському державному університету внутрішніх справ суми витрачених коштів, які витрачені на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідачем до суду не надано та під час з`ясування всіх обставин справи – судом не встановлено.
Отже, оскільки відповідача звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), що підпадає під пункти 3.1-3.3 договору від 08.09.2014 року, виходячи з формулювання причин звільнення, відповідач має відшкодувати витрати на утримання за період навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ.
Особливості відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, врегульовувались Законом України «Про міліцію» та Порядком відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313.
Суд зазначає, що Закон «Про міліцію» втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», а Порядок відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, втратив чинність 20 квітня 2017 року в зв`язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України 12 квітня 2017 року нового Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за №261.
Відповідно до ч.5, 7 ст.18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів МВС у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Стаття 74 Закону «Про Національну поліцію» містить подібні положення стосовно підготовки фахівців поліцейських у вищих навчальних закладах, зокрема, відповідно до положень п.4 та п.5 ст.74 Закону «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 12.04.2016 року №216 (далі – Порядок №216).
Пунктами 1-3 Порядку №216 передбачено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (п.4 Порядку №216).
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (п.5 Порядку №216).
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (п.5 Порядку №216).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ відповідно до договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 08.09.2014 року (а.с.25-26).
Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ №158 від 27.09.2016 року по особовому складу рядового поліції ОСОБА_1 відраховано з університету відповідно до наказу МВС України від 14.02.2008 року №62 та звільнено зі служби в Національній поліції на підставі підпункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням, 27 вересня 2016 року і відповідно до вимог пункту 4 договору про підготовку фахівця від 08.09.2014 року встановлено утримати кошти, які МВС України затратило на навчання в університеті (а.с.24).
Враховуючи положення вищенаведених норм законодавства, відповідач має відшкодувати Одеському державному університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Доказів добровільного відшкодування відповідачем Одеському державному університету внутрішніх справ суми коштів, які витрачені на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідачем до суду не надано та під час з`ясування всіх обставин справи – судом не встановлено.
Частиною 4 ст.5 КАС України визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
Вказана правова позиція також кореспондується з ст.19 Конституції України, в якій закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, згідно положень норм КАС України рішення про визнання бездіяльності протиправною може прийматись відносно суб`єкта владних повноважень, а не фізичної особи.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у даному випадку підлягають задоволенню позовні вимоги в частині вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570. Держказначейська служба України, м. Київ. МФО 820172. ЄДРПОУ 08571570) витрат пов`язаних з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 33745.33 гри. (тридцять три тис. сімсот сорок м`ять грн. 33 коп.);
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, позовні вимоги Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ в частині стягнення з ОСОБА_1 витрати зі сплати судовою збору в сумі 1921,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не надано.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення витрат на утримання в університеті – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570. Держказначейська служба України, м. Київ. МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 33745,33 грн. (тридцять три тис. сімсот сорок п`ять грн. 33 коп.).
У задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Одеський державний університет внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08571570, 65014, м.Одеса, вул. Успенська,1);
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя П.П.Марин
.
Судове рішення № 92039759, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/7406/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: