Рішення № 92039747, 06.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7929/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Пахомова К.Ю., представника відповідача – Рикіної Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №21 від 19.02.2020 р. про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 06.08.2019 р. призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до положень п. 10, 12 розд. XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VІІІ; положень ст.37 Закону №3723- ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №244/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р. та в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби №243/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 06.08.2019 р. №4722 про призначення пенсії з переліком необхідних документів від 06.08.2019 р. про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. на пенсію державного службовця, враховуючи положення п. п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р., згідно до яких за нею зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12. 1993 р. у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Позивач вказала, що рішенням відповідача №28 від 12.08.2019 р. ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні на пенсію державного службовця через те, що Законом №889-VIII призначення пенсії по інвалідності не передбачено.

20.11.2019 р. ОСОБА_1 , вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася з відповідним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням суду від 16.01.2020 р. в адміністративній справі №420/6929/19 рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №28 від 12.08.2019 р. було визнане протиправним та скасоване. При цьому суд, враховуючи поняття "дискреційні повноваження", вирішив, що ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2019 р. щодо переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця, враховуючи положення п. п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VІІІ, ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ з урахуванням висновків суду, а саме: оскільки ОСОБА_1 є інвалідом II групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, хоча, станом на 01.05.2016 року і не займала посади державної служби, суд доходить висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону №3723-ХНМ.

Однак, відповідач не взяв до уваги судове рішення від 16.01.2020 р. і всупереч висновків суду, вимог Конституції та законодавства України знову відмовив ОСОБА_1 у призначенні їй пенсії державного службовця без жодних на це правових підстав, про що ухвалив відповідне рішення №21 від 19.02.2020 р.

Позивач зазначила, що необхідною умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 р. є дотримання вимог, визначених ч.1 цієї статті і п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 89-VІІІ.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 р. певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 р. на державній службі), така особа має право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.

Судом у рішенні від 16.01.2020 р. в адміністративній справі №420/6929/19 встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 з державної служби 31.01.2015 р. (запис №41 у трудовій книжці) з посади заступника начальника Відділу перевірок з окремих питань ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, у зв`язку із скорочення штату працівників, її стаж на державній службі відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 та Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.07.2019 р. №244/Б/15-32-05-02-09 становив 20 років 05 місяців.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" позивачці було встановлено II групу інвалідності, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК від 07.05.2019 р. серія 12 ААБ №239905 (інвалідність продовжено згідно Довідки Серія 12 ААБ №727112 від 04.05.2020 р.). Станом на час призначення інвалідності ОСОБА_1 досягла сорока семирічного віку. Пенсію по інвалідності призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом II групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, то вона має право на призначення їй з 06.08.2019 р. пенсії державного службовця згідно Закону №889-VIII за ст.37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою від 02.09.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 01 жовтня 2020 року о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 01 жовтня 2020 року на 10:00 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 28.09.2020 року представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та з 11.05.2019 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV у розмірі 4347,96 грн.

06.08.2019 року позивач звернулася до Головного управління із заявою від 06.08.2019 року №4722 щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію державного службовця відповідно до відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №899-VIII.

До заяви позивачем були надані наступні документи: ксерокопія паспорту та ідентифікаційного номеру; ксерокопія трудової книжки серія НОМЕР_2 ; ксерокопія диплому серія НОМЕР_3 ; довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №243/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 та №244/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Головне управління розглянуло заяву позивача та винесло Рішення від 12.08.2019 року №28 про відмову в переведенні на пенсію по державній службі відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки переведення на пенсію по інвалідності не передбачено діючим законодавством.

Не погодившись з діями Головного управління позивач оскаржила Рішення №28 від 12.08.2019 року в судовому порядку.

06.01.2020 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі №420/6929/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання здійснити певні дії.

Вищевказаним рішенням суду визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління від 12.08.2019 року №28 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця та зобов`язано Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2019 року щодо переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця, враховуючи положення п.п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення та з урахуванням висновків суду, Головним управлінням повторно було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії. За результатами розгляду заяви з наданими документами та з урахуванням висновків суду Головним управлінням 19.02.2020 року винесено Рішення №21 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідач вказав, що оскільки згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ особи, що визнані інвалідами І та II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.

А отже законних підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління від 19.02.2020 року №21 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця немає.

Таким чином, Головним управління не порушувало прав, свобод та інтересів Позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України.

Крім того, необхідною умовою для набуття права на пенсію державного службовця є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу.

При цьому, призначення пенсії по інвалідності взагалі Законом №889 не передбачено.

Відповідач вказав, що після 01.05.2016 року відповідно ст.90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-ІV.

Таким чином, переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №899 -VIII не передбачено.

За таких обставин та керуючись ст.26 та ч.5 ст.45 Закону №1058-ІV, п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу, на думку відповідача, правомірно було відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Також відповідач вважав, що задоволення позовної вимоги позивача в частині зобов`язання Головного управління з 06.08.2019 року призначити та здійснити нарахування їй виплату пенсії державного службовця призведе до втручання в дискреційні повноваження Головного управління ПФУ в Одеській області.

Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №239905 від 07.05.2019 року встановлено ІІ групу інвалідності (за загальним захворюванням) на строк до 01.04.2020 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 11.05.2019 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

06.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою (№4722) щодо переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на пенсію державного службовця, враховуючи положення п. п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року.

12.08.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області винесено Рішення про відмову позивачу в переведенні на пенсію по державній службі відповідно до Закону України «Про державну службу» №28, оформлене листом від 15.08.2019 року №568/03-21, яким повідомлено, що під час розгляду вищевказаної заяви та при визначенні права на переведення були розглянуті надані позивачем документи, а саме:

- ксерокопія паспорту та ідентифікаційного номеру;

- ксерокопія трудової книжки серії НОМЕР_1 ; ксерокопія диплому серії НОМЕР_3 ;

довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 243/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 та № 244/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон №889, у зв`язку з цим Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих положень Закону №889. При цьому, призначення пенсії по інвалідності Законом №889 не передбачено.

За таких обставин та керуючись ст. 26 та ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу.

Також у листі від 15.08.2019 року №568/03-21 відповідач роз`яснив позивачу право оскаржити це рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області чи в судовому порядку.

Не погодившись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області, позивач оскаржила його до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі №420/6929/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.08.2019 року №28 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2019 року щодо переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця, враховуючи положення п. п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 06.08.2019 р. призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до положень п. 10, 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ; положень ст. 37 Закону № 3723- ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 244/Б/15-32-05-02-09 від 29. 07. 2019 р. та в довідні про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби № 243/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р. відмовлено (а.с. 10-14).

19 лютого 2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято нове рішення «Про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» №21, у якому зазначено, що згідно ст.37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності. В зв`язку з тим, що особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах (а.с. 5).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.

Відповідно до п.2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч.9 ст.37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби .

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Як встановлено судом, трудовий стаж позивачки на державній службі становить 20 років 05 місяців, що підтверджується Довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №244/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 року. (а.с.15). Вказана обставина також була встановлена рішенням Одесьеого окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі № 420/6929/19, що набрало законної сили.

У травні 2019 року позивачці встановлено інвалідність ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №239905 від 07.05.2019 року. (а.с.9).

Станом на час встановлення інвалідності позивачка досягла 47-річного віку. Пенсію по інвалідності призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Станом на 01.05.2016 року ОСОБА_1 не перебувала на посадах державної служби, 31.12.2015 року позивачку звільнено з посади заступника начальника Відділу перевірок з окремих питань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в зв`язку із скорочення штату працівників (запис №41 у трудовій книжці).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст.37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 року по зразковій справі № 822/524/18.

Дана адміністративна справа №420/7929/20 є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №822/524/18, а саме:

а) позивач - особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність;

б) відповідач - територіальний орган Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №21 від 19.02.2020 р. про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 06.08.2019 р. призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до положень п. 10, 12 розд. XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІІІ; положень ст.37 Закону №3723- ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №244/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р. та в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби №243/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р. – є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо дискреційних повноважень ГУ ПФУ призначати пенсію та неможливість суду зобов`язувати орган ПФУ призначити та здійснити нарахування й виплату позивачу пенсії державного службовця, суд до уваги не бере, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача застосовано Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Судові витрати позивачем понесені не були, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-7, 9, 72, 77, 90, 241-246, 291, 293, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №21 від 19.02.2020 р. про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 06 серпня 2019 року призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до положень п. 10, 12 розд. XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VІІІ; положень ст.37 Закону №3723- ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №244/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р. та в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби №243/Б/15-32-05-02-09 від 29.07.2019 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів