Рішення № 92039507, 29.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4700/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Львів

14 год. 39 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Курпіти П.І., представників позивача Царука А.П. та Куть Н.В., представників відповідача Тістечка Ю.Я. та Івасечко Н.Я розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Укртекстрейдинг» до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у митному оформленні товарів -

УСТАНОВИВ:

приватне підприємство «Укртекстрейдинг» (далі - позивач, ПП «Укртекстрейдинг») звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою Галицької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Галицька митниця Держмитслужби), у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA209000/2020/600040/2 від 14.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Державної митної служби України № UA209220/2020/00348;

- визнати протиправними та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA209000/2020/600045/2 від 25.05.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Державної митної служби України № UA209220/2020/00361.

Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено протиправність рішень відповідача про коригування митної вартості та карток відмови у митному оформленні товарів, оскільки митний орган у даному випадку не обґрунтував, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, а тому підлягають скасуванню. Вважає, що митна вартість товарів повністю підтверджена наданими відповідачу документами.

Ухвалою від 30.06.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представниця позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та запереченні на відзив (вх. № 6770ел від 23.07.2020). Заперечила також проти твердження відповідача про те, що на вимогу про надання додаткових документів, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару декларантом не надано додаткових документів, оскільки позивачем такі документи подавав. Однак, не зважаючи на підтвердження митної вартості товару у повному обсязі, відповідач прийняв рішення про коригування. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 35925 від 21.07.2020). В обґрунтування зазначив, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією позивача опрацьовувалася інформація, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлено вимогу про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана, на виконання якої декларантом додаткові документи не надсилалися. За результатами розгляду всіх наданих документів митний орган дійшов висновку, що застосований спосіб визначення митної вартості товару та оскаржувані позивачем рішення є аргументованими та відповідають вимогам чинного законодавства. Вважає, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Оскільки обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, то саме декларант повинен довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, у тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Митний орган повинен довести обґрунтованість сумнівів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та встановив таке.

Приватне підприємство «Укртекстрейдинг» є юридичною особою та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 33663016. Засновником підприємства є фізична особа, громадянин України ОСОБА_1 (а.с. 11-15).

Між приватним підприємством «Укртекстрейдинг» (покупець) та підприємством «OPTIMUM SK S.R.O.» (продавець) 01.09.2018 укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № 2018/09/01 (а.с. 30-39) (далі - контракт), за умовами якого сторони домовились про продаж товарів відповідно до інвойсів, доданих до товаросупровідних документів, які є невід`ємною частиною такого контракту. Продавець поставляє товар на умовах EXW Bratislava. Усі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок покупця.

Згідно з контрактом № 2018/09/01 від 01.09.2018 ПП «Укртекстрейдинг» придбано синтетичну декоративну тканину у кількості 941 рулон, вартість якої становила 31621,12 доларів США, що підтверджується копією інвойсу № 07/05/2020 від 06.05.2020 (а.с. 57, 58). Країна походження - Китай.

Відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті від 05.03.2020, 13.03.2020 та від 10.04.2020 ПП «Укртекстрейдинг» перераховано 20000,00 доларів США, 30000,00 доларів США та 20000,00 доларів США відповідно на рахунок компанії OPTIMUM SK S.R.O. за придбання товару: на підставі міжнародного контракту купівлі-продажу товарів № 2018/09/01 від 01.09.2018 та інвойсів № 06/2020 від 04.03.2020, № 08/2020 від 12.03.2020 (а.с. 66-68).

Уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , для здійснення митного оформлення товару подано до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA209220/2020/007602 від 12.05.2020 (а.с. 40-44) (далі - митна декларація № 1).

Згідно з графою 31 митної декларації № UA209220/2020/007602 до митного оформлення заявлено товар:

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсової тканини з ниток різних кольорів, з розрізаним ворсом. Ворс виготовлено з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсової тканини становить 6,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-1);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар тканини з ниток різних кольорів, дрібновізерункового переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 87,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-2);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар пофарбованої тканини, підданої ворсуванню-начісуванню (не ворсова), складного переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу 100%. (товар-3);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсового трикотажного полотна, з розрізаним вибивним ворсом, що виготовлений з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсового трикотажного полотна становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-4);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар вибивного трикотажного полотна основ`язаного переплетення з синтетичних ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибивного трикотажного полотна становить 49,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-5).

Одержувачем товару вказано приватне підприємство «Укртекстрейдинг» (графа 8 митної декларації).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено: 15443,29 доларів США; 946,08 доларів США; 1309,77 доларів США; 4657,47 доларів США та 9314,51 доларів США за кожен товар відповідно.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA209220/2020/007602 від 12.05.2020 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.05.2020; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 07/05/2020 від 06.05.2020; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 06.05.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AN 03441590 від 06.05.2020; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0010-2019 від 10.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0011-2019 від 23.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0013-2019 від 15.10.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 12.05.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/517 від 03.06.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/79 від 23.01.2020; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) цінова пропозиція б/н від 21.05.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 2018/09/01 від 01.09.2018; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 03.04.2014; договір (контракт) про перевезення № 2019/10-10 від 10.10.2019; інші некласифіковані документи: № UA209220/2020/000039 від 08.01.2020, № UA403030/2019/019823 від 30.10.2019, № UA403030/2019/020800 від 11.11.2019, № UA403030/2019/020870 від 12.11.2019, № UA403030/2019/022435 від 29.11.2019, № UA403030/2019/022441 від 29.11.2019, сертифікат якості б/н від 24.09.2018.

Митна вартість товару заявлена позивачем за першим методом визначення митної вартості - за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товарів, що імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом.

Митним органом на електронну адресу представника декларанта 13.05.2020 о 12:03 год. відправлено електронне повідомлення такого змісту: «Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації».

На вказаний запит уповноваженою особою декларанта направлено відповідачу повідомлення, у якому вказано, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, крім поданих, не подаватиме.

Галицькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600040/2 від 14.05.2020 (а.с. 59-61).

Так, у вказаному рішенні митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та визначив її за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 1,7341 дол. США за одиницю товару-1; 1,6138 дол. США - товару-2; 1,0133 дол. США - товару-3; 3,7600 дол. США - товару-4; 3,7600 дол. США - товару-5.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, а саме: в інвойсі вказано, що ціна товару сформована відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укртекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, що дає підстави стверджувати про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв`язку з обмеженнями, визначеними ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України; у сертифікаті якості в абзаці, де йдеться про елементи системи управління якістю підприємства зазначені характеристики тканини, що викликає сумнів щодо достовірності даного документу; також сертифікатом якості визначено ексклюзивне право компанії OPTIMUM SK. S.R.O. на товар, хоча відповідно до інвойсу власником ексклюзивних прав є ПП «Укртекстрейдинг»; у товаросупровідних документах (CMR, експортній митній декларації з Польщі) відсутнє посилання на дату складання рахунка-фактури, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такі документи з даною операцією; країною відправлення зазначена Словаччина, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення у митній декларації № 20PL402010E0457681 від 06.05.2020 умови поставки - EXW Bratislava, хоча в усіх інших товаросупровідних документах зазначено EXW Krajna Polana. Висновки про вартісні характеристики № 19-09/79 від 23.01.2020 та № 19-09/517 від 03.06.2019 підготовлені ЛТПП не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вибрані для порівняння тканини мають невідомі характеристики або такі, що не відповідають заявленим до митного оформлення, та розрахунок вартості товару здійснюється на підставі документів, які до митного оформлення даної поставки відношення не мають. Видаткові накладні, представлені до митного оформлення, неможливо ідентифікувати з партією товару; податкова накладна № 36 від 12.03.2020 стосується товару, який за характеристиками не відповідає заявленому. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом), каталоги виробника товару. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з: товар № 1 - ЕМД №UA500050/2020/202956 від 06.03.2020 на рівні 1,7341 дол. США/м2 (5,01 дол. США/кг); товар № 2 - ЕМД № UA807200/2020/3137 від 25.02.2020 на рівні 1,6138 дол. США/м2 (3,51 дол. США/кг); товар № 3 - ЕМД № UA110150/2020/7100 від 05.05.2020 на рівні 1,0133 дол. США/м2 (3,51 дол США/кг); товар № 4 - ЕМД № UA807200/2020/4514 від 16.03.2020 на рівні 3,76 дол. США/кг; товар № 5 - ЕМД № UA500020/2020/212987 від 08.05.2020 на рівні 3,76 дол. США/кг».

У зв`язку з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209220/2020/00348 (а.с. 62, 63).

У подальшому декларантом позивача подано МД № UA209220/2020/007711, за якою товар випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД), у графі 43 Код МВВ вказано метод визначення митної вартості, який застосовано декларантом, - 1 за основним методом, та метод визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів, - 6 резервний (а.с. 45-50).

Згідно з контрактом № 2018/09/01 від 01.09.2018 ПП «Укртекстрейдинг» придбано синтетичну декоративну тканину у кількості 182 рулони, вартість якої становила 6991,36 доларів США, що підтверджується копією інвойсу № 34/05/2020 від 20.05.2020 (а.с. 113, 114). Країна походження - Китай.

Відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті від 05.03.2020, 13.03.2020 та від 10.04.2020 ПП «Укртекстрейдинг» перераховано 20000,00 доларів США, 30000,00 доларів США та 20000,00 доларів США відповідно на рахунок компанії OPTIMUM SK S.R.O. за придбання товару: на підставі міжнародного контракту купівлі-продажу товарів № 2018/09/01 від 01.09.2018 та інвойсів № 06/2020 від 04.03.2020, № 08/2020 від 12.03.2020 (а.с. 66-68).

Уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , для здійснення митного оформлення товару подано до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № UA209220/2020/008084 від 22.05.2020 (а.с. 95-99) (далі - митна декларація № 2).

Згідно з графою 31 митної декларації № UA209220/2020/007602 до митного оформлення заявлено товар:

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар тканини з ниток різних кольорів, дрібновізерункового переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 87,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-1);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар пофарбованої тканини, підданої ворсуванню-начісуванню (не ворсова), складного переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу 100%. (товар-2);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсового трикотажного полотна, з розрізаним вибивним ворсом, що виготовлений з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсового трикотажного полотна становить 71,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-3);

- тканина складного переплетіння, з ниток різних кольорів. До складу тканини входять: синтетичні комплексні нетекстуровані нитки поліефіру - 32,0+-0,5%, синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру - 20,0+-0,5%, синтетичні шпательні волокна поліефіру - 40,0+-0,5%, волокна бавовни - 5,0+-0,5%, штучні шпательні волокна віскози - 3,0+-0,5%. Без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком (товар-4);

- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсової тканини з ниток різних кольорів, з розрізаним ворсом. Ворс виготовлено з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсової тканини становить 76,0+-0,5% від загальної маси текстильного матеріалу (товар-5).

Одержувачем товару вказано приватне підприємство «Укртекстрейдинг» (графа 8 митної декларації).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено: 3510,50 доларів США; 562,25 доларів США; 77,23 доларів США; 518,67 доларів США та 2322,71 доларів США за кожен товар відповідно.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA209220/2020/008084 від 22.05.2020 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.05.2020; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 34/05/2020 від 20.05.2020; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 20.05.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AN 0341603 від 20.05.2020; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0010-2019 від 10.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0011-2019 від 23.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0013-2019 від 15.10.2019; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 10.04.2020; бухгалтерські документи, що підтверджує вартість товару - видаткові накладні №№ 34, 36, 11 від 12.03.2020; № 22 від 31.03.2020; № 4 від 10.04.2020; № 6 від 04.03.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 12.05.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.05.2019; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/375 від 21.04.2020; № 19-09/517 від 03.06.2019; № 19-09/79 від 23.01.2020; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) цінова пропозиція б/н від 21.05.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 2018/09/01 від 01.09.2018; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 03.04.2014; договір (контракт) про перевезення № 2019/10-10 від 10.10.2019; інші некласифіковані документи: № UA209220/2020/000039 від 08.01.2020, № UA403030/2019/019823 від 30.10.2019, № UA403030/2019/020800 від 11.11.2019, № UA403030/2019/020870 від 12.11.2019, № UA403030/2019/022435 від 29.11.2019, № UA403030/2019/022441 від 29.11.2019; сертифікат якості б/н від 24.09.2018.

Митна вартість товару заявлена позивачем за першим методом визначення митної вартості - за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товарів, що імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом.

Митним органом на електронну адресу представника декларанта 22.05.2020 о 14:00 год. відправлено електронне повідомлення такого змісту: «Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно з вимогами пункту 3 статті 53 Митного кодексу України № 4495-VI від 163.03.2012, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.

На вказаний запит уповноваженою особою декларанта направлено відповідачу повідомлення, у якому вказано, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, крім поданих, не подаватиме.

Галицькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600045/2 від 25.05.2020.

Так, у вказаному рішенні митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та визначив її за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 1,0264 дол. США за одиницю товару-1; 1,1060 дол. США - товару-2; 3,7600 дол. США - товару-3; 1,1390 дол. США - товару-4; 1,5107 дол. США - товару-5.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, а саме: в інвойсі вказано, що ціна товару сформована відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укртекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, що дає підстави стверджувати про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв`язку з обмеженнями, визначеними ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України; у сертифікаті якості в абзаці, де йдеться про елементи системи управління якістю підприємства зазначені характеристики тканини, що викликає сумнів щодо достовірності даного документу; також сертифікатом якості визначено ексклюзивне право компанії OPTIMUM SK. S.R.O. на товар, хоча відповідно до інвойсу власником ексклюзивних прав є ПП «Укртекстрейдинг»; у товаросупровідних документах (CMR, експортній митній декларації з Польщі) відсутнє посилання на дату складання рахунка-фактури, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такі документи з даною операцією; у CMR від 20.05.2020 відсутні печатка і підпис відправника; країною відправлення зазначена Словаччина, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення. Висновки про вартісні характеристики № 19-09/79 від 23.01.2020, № 19-09/517 від 03.06.2019 та № 19-09/375 від 21.04.2020 підготовлені ЛТПП не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вибрані для порівняння тканини мають невідомі характеристики або такі, що не відповідають заявленим до митного оформлення, та розрахунок вартості товару здійснюється на підставі документів, які до митного оформлення даної поставки відношення не мають. Видаткові накладні, представлені до митного оформлення, неможливо ідентифікувати з партією товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом), каталоги виробника товару. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з: товар № 1 - ЕМД № UA807200/2020/7827 від 21.05.2020 на рівні 1,0264 дол. США/м2; товар № 2 - ЕМД № UA100460/2020/2686 від 10.03.2020 на рівні 1,106 дол. США/м2; товар № 3 - ЕМД № UA500080/2020/5271 від 06.03.2020 на рівні 3,76 дол. США/кг; товар № 4 - ЕМД № UA110150/2020/5136 від 30.03.2020 на рівні 1,139 дол. США/м2; товар № 5 - ЕМД № UA500050/2020/202956 від 06.03.2020 на рівні 1,5107 дол. США/м2».

У зв`язку з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209220/2020/00361 від 25.05.2020 (а.с. 108-110).

У подальшому декларантом позивача подано МД № UA209220/2020/008145, за якою товар випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД), у графі 43 Код МВВ вказано метод визначення митної вартості, який застосовано декларантом, - 1 за основним методом, та метод визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів, - 6 резервний (а.с. 100-104).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до п. 20 ст. 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Статтею 264 МК України визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості.

Відомості про документи, визначені ч. 3 ст. 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України видно, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» № 3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови у прийнятті митної декларації, суд виходить з такого.

У рішеннях Галицької митниці Державної митної служби України № UA209000/2020/600040/2 від 14.05.2020 та № UA209000/2020/600045/2 від 25.05.2020 про коригування митної вартості товарів зазначено, що: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, а також, у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме:

- в інвойсі вказано, що ціна товару сформована відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укртекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, що дає підстави стверджувати про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв`язку з обмеженнями, визначеними ч.1 ст. 58 Митного кодексу України;

- у митній декларації № 20PL402010E0457681 від 06.05.2020 умови поставки - EXW Bratislava, хоча в усіх інших товаросупровідних документах зазначено EXW Krajna Polana;

- у сертифікаті якості в абзаці, де йдеться про елементи системи управління якістю підприємства зазначені характеристики тканини, що викликає сумнів щодо достовірності даного документу; також сертифікатом якості визначено ексклюзивне право компанії OPTIMUM SK S.R.O. на товар, хоча відповідно до інвойсу власником ексклюзивних прав є ПП «Укртекстрейдинг»;

- у товаросупровідних документах (CMR, експортній митній декларації з Польщі) відсутнє посилання на дату складання рахунку-фактури, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такі документи з даною операцією;

- країною відправлення зазначена Словаччина, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення;

- висновки про вартісні характеристики № 19-09/79 від 23.01.2020, № 19-09/517 від 03.06.2019 та № 19-09/375 від 21.04.2020 підготовлені ЛТПП не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вибрані для порівняння тканини мають невідомі характеристики або такі, що не відповідають заявленим до митного оформлення, та розрахунок вартості товару здійснюється на підставі документів, які до митного оформлення даної поставки відношення не мають;

- видаткові накладні, представлені до митного оформлення неможливо ідентифікувати з партією товару.

При перевірці наданих сторонами доказів, зокрема рішень про коригування митної вартості товару, карток відмови у прийнятті митної декларації, та інших доказів в сукупності суд дійшов висновку про неправомірність прийнятих рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови у прийнятті митної декларації з огляду на таке.

З матеріалів справи видно, що позивачем до заявленої митної вартості, окрім інвойсної вартості товару, включено також витрати на транспортування товарів до місця їх ввезення на митну територію України.

По-перше, з метою підтвердження митної вартості декларантом позивача разом з деклараціями надано:

- із митною декларацією № 1: пакувальний лист (Packing list) б/н від 06.05.2020; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 07/05/2020 від 06.05.2020; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 06.05.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AN 03441590 від 06.05.2020; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0010-2019 від 10.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №KT-UA403000-0011-2019 від 23.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0013-2019 від 15.10.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 12.05.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/517 від 03.06.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/79 від 23.01.2020; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) цінова пропозиція б/н від 21.05.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 2018/09/01 від 01.09.2018; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 03.04.2014; договір (контракт) про перевезення № 2019/10-10 від 10.10.2019; інші некласифіковані документи: № UA209220/2020/000039 від 08.01.2020, № UA403030/2019/019823 від 30.10.2019, № UA403030/2019/020800 від 11.11.2019, № UA403030/2019/020870 від 12.11.2019, № UA403030/2019/022435 від 29.11.2019, № UA403030/2019/022441 від 29.11.2019, сертифікат якості б/н від 24.09.2018;

- із митною декларацією № 2: пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.05.2020; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 34/05/2020 від 20.05.2020; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 20.05.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № PL/MF/AN 0341603 від 20.05.2020; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0010-2019 від 10.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0011-2019 від 23.09.2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA403000-0013-2019 від 15.10.2019; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 10.04.2020; бухгалтерські документи, що підтверджує вартість товару - видаткові накладні №№ 34, 36, 11 від 12.03.2020; № 22 від 31.03.2020; № 4 від 10.04.2020; № 6 від 04.03.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 12.05.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.05.2019; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/375 від 21.04.2020; № 19-09/517 від 03.06.2019; № 19-09/79 від 23.01.2020; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) цінова пропозиція б/н від 21.05.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 2018/09/01 від 01.09.2018; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 03.04.2014; договір (контракт) про перевезення № 2019/10-10 від 10.10.2019; інші некласифіковані документи: № UA209220/2020/000039 від 08.01.2020, № UA403030/2019/019823 від 30.10.2019, № UA403030/2019/020800 від 11.11.2019, № UA403030/2019/020870 від 12.11.2019, № UA403030/2019/022435 від 29.11.2019, № UA403030/2019/022441 від 29.11.2019; сертифікат якості б/н від 24.09.2018.

Усі зазначені вище документи було надано представником позивача разом із митними деклараціями для здійснення митного оформлення товарів.

По-друге, інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

У наданих суду інвойсах міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, що дає можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, відтак доводи відповідача є безпідставними.

По-третє, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Відтак суд зазначає, що надані позивачем до оформлення основні документи узгоджені між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже вказані у сукупності відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не обґрунтовано, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару, що підлягає митному оформленню. Умови поставки товару зазначені у зовнішньоекономічному контракті, специфікаціях, в інвойсі та інших документах, які були надані позивачем відповідачу для здійснення митного оформлення товарів.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у товаросупровідних документах (банківських платіжних документах, CMR, експортні митні декларації з Польщі) відсутнє посилання на дату складання рахунка-фактури суд зазначає, що вказані документи не вимагають посилання на дату складання рахунка-фактури, а тому для ідентифікації цих документів з даною операцією достатньо іншої інформації, наявної в них.

Слід зазначити, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, у якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно із загальносвітовою практикою рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також у рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Із наведеного слідує, що реквізити зовнішньоекономічної угоди не є обов`язковим реквізитом інвойсу. Однак судом також встановлено, що долучені до матеріалів справи рахунок-фактура № 07/05/2020 від 06.05.2020 та рахунок-фактура № 34/05/2020 від 20.05.2020 містять як дату їх складання, так і реквізити зовнішньоекономічної угоди, наявна також печатка та підпис відправника.

Суд зауважує, що оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним.

Крім цього суд звертає увагу, що при співставленні наданих декларантом документів до митного органу видно, що найменування товарів, їх кількість та вартість є однаковими, з чого можна дійти висновку, що інвойс відноситься саме до цієї поставки і саме до контракту, відповідно до якого поставлені товари щодо яких здійснюється митне оформлення. Отже, відсутність у рахунку-фактурі дати її складання чи будь-яких інших відомостей не спростовує належність такого документа до поставки товару, а тим паче не впливає на визначення складових митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у інвойсі зазначено ціну товару, сформовану відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укртекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, що дає підстави стверджувати про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв`язку з обмеженнями, визначеними ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, суд зазначає таке.

Ексклюзивні права ПП «Укртекстрейдинг» не впливають на ціну товару відповідно до укладених договорів і не мають цифрової складової в ціні товару, та не потребують документального підтвердження, а тому не дають права відповідачу не застосовувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у контракті № 2018/09/01 від 01.09.2018 умови поставки зазначено - EXW Bratislava, однак в автотранспортних накладних завантаження товарів здійснюється у Krajna Polanа суд зазначає таке.

Товар, який поставлявся згідно з контрактом на поставку № 2018/09/01 від 01.09.2018, відвантажувався на складах продавця «OPTIMUM SK S.R.O.», які знаходяться не тільки в Bratislava, а й у Krajna Polana та інших населених пунктах Словаччини, і навіть в інших країнах Євросоюзу. У даному контракті та супровідних документах вказано Словацька республіка (Bratislava), так як це є юридична адреса продавця. Також суд зазначає, що термін ЕХW (відповідно до ИНКОТЕРМС) означає, що товар перевозився покупцем самовивозом (тобто за рахунок ПП «Укртекстрейдинг»), а тому вартість перевозки на ціну продавця, відповідно і митну вартість, не вплинула.

Суд звертає увагу, що при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника, тому ненадання вказаного документу не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості. Отже, посилання відповідача на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника як на підставу коригування митної вартості є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у сертифікаті якості в абзаці, де йдеться про елементи системи управління якістю підприємства зазначені характеристики тканини, що викликає сумнів щодо достовірності даного документу, також сертифікати якості визначено ексклюзивне право компанії «OPTIMUM SK S.R.O.» на товар, хоча відповідно до інвойсу власником ексклюзивних прав є ПП«Укртекстрейдинг», суд зазначає таке.

Відповідно до укладених договорів «OPTIMUM SK S.R.O» має ексклюзивні права перед виробником продукції, а ПП «Укртекстрейдинг» - перед продавцем «OPTIMUM SK S.R.O», і має відношення лише до того, що даний товар не буде продаватись іншим покупцям.

Щодо посилання представника відповідача на те, що країною відправлення зазначена Словаччина, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення суд зазначає таке.

До митного оформлення, як встановлено у засіданнях, подана митна декларація Республіки Польща, яка була транзитною державою між Словаччиною і Україною, а так як і Польща і Словаччина входять до Єдиного митного простору ЄС, то подання митних декларацій при перетині кордону між цими країнами не передбачено. Крім цього ніким не оскаржено чи визнано недійсними митні декларації, видані Польщею. Більше того, відповідач мав можливість перевірити ці документи, оскільки у нього є доступ до бази даних митних органів інших країн.

Щодо посилання представника відповідача на те, що висновки про вартісні характеристики, підготовлений ЛТПП, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вибрані для порівняння тканини мають невідомі характеристики або такі, що не відповідають заявленим до митного оформлення, та розрахунок вартості товару здійснюється на підставі документів, які до митного оформлення даної поставки відношення не мають, суд зазначає таке.

Вартісні характеристики товарів (тканин), викладені у висновку № 19-09/79 від 23.01.2020, повністю відповідають кодам в УКТ ЗЕД, заявленим до митного оформлення.

Щодо доводів митниці про наявність в мережі Інтернет інформації про вартість аналогічних товарів суд зазначає таке.

Інформація з мережі Інтернет не є офіційною інформаціє, а носить лише рекомендаційний характер та не може бути тим беззаперечним доказом щодо неправильного визначення декларантом митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості взяття за основу відповідачем інформації з мережі Інтернет викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 140/2464/19 та від 04.03.2020 у справі № 140/2028/19.

Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За обставинами справи митним органом не взято до уваги вартість товару за ціною контракту, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведено неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей або ознак підробки.

Отже, суд доходить висновку про те, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Відтак суд вважає необґрунтованими наведені відповідачем підстави для коригування митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт та додатки до нього, тоді як інвойси є додатковими документами.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17. Верховний Суд наголошує і вказує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53)Є, заборонено.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 810/4296/16, у справі № 815/143/17, від 27.02.2019 у справі № 814/1647/16, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А.

Окрім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 05.03.2019 у справі № 813/1532/17 та у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак судом встановлено протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору.

Така протиправність, на думку суду, обґрунтована наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів.

Суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого ч. 5 ст. 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у ч.ч. 1 і 2 ст. 58 МК України, у тому числі в частині непідтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати неправильне визначення митної вартості товару.

Суд також звертає увагу, що відповідач ні під час декларування спірних товарів, ні під час судового розгляду справи не вказав на документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України і подані позивачем як декларантом при митному оформленні товарів, у яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Отже, з викладених правових норм слідує, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності умов:

- подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України;

- ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

- виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

- обґрунтування можливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України

Окрім цього суд звертає увагу, що посилання відповідача на такі джерела інформації для визначення митної вартості товару як ЄАІС ДФС України не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення вимог ст. 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Відповідно до положень ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п. 7.1. та п. 7.2. «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 (далі - Порядок № 631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Суд зазначає, що спірні картки відмови не є вмотивованими, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме: відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Крім цього суд бере до уваги твердження позивача про те, що раніше митним органом визнано митну вартість такого ж товару за основним методом: того ж виробника, що постачався згідно з тим же контрактом № 2018/09/01 від 01.09.2018 та на таких самих умовах. Відповідач до цієї партії товару застосував основний метод визначення митної вартості та визнав його вартість відповідно до заявленої декларантом в митних деклараціях. Жодних зауважень щодо цих партій товару відповідачем не заявлено.

Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім цього неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Відтак наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

На підставі наведеного суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Наведені вище порушення в сукупності вказують на необґрунтоване та формальне прийняття відповідачем карток про відмову в митному оформленні та рішень про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Крім цього відповідач не надав суду достатніх доказів того, що подібні товари продаються в Україну іншими покупцям за вищою вартістю.

Не підтвердженими є й доводи відповідача, що існуючий зв`язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену митну вартість, отже, письмові вимоги відповідача щодо надання додаткових документів суперечать вимогам ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Суд також звертає увагу на те, що, як видно з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, у таких відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що не відповідає п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерством фінансів України № 598 від 24.05.2012.

Відтак оскаржувані рішення не можуть бути визнані правомірними, оскільки в них не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов та не зазначено детальної інформації та джерел, що використовувалися при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Оскільки відповідно до п. 7.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, то такі, з огляду на визнання протиправними та скасування рішень про відмову, також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При цьому суд звертає увагу на необхідності дотримуватися також позиції, висловленої у п. 53 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якого суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на послуги перекладу у розмірі 1300,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Державної митної служби України суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 5 ст. 137 КАС України встановлено, що розмір витрат на залучення перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження понесених позивачем витрат на послуги перекладу до матеріалів справи долучено копію рахунка від 11.06.2020, зі змісту якого неможливо встановити за надання послуг з перекладу яких саме документів здійснено оплату. Крім цього такий рахунок не відповідає вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак такі витрати стягненню із відповідача не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600040/2 від 14.05.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209220/2020/00348.

4 Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600045/2 від 25.05.2020.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби № UA209220/2020/00361.

6. Стягнути на користь приватного підприємства «Укртекстрейдинг» за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби сплачений судовий збір у розмірі 12576 (дванадцять п`ятсот сімдесят шість) гривень 22 коп.

7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.10.2020.

Суддя Р.П. Качур