Рішення № 92039505, 29.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3885/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Львів

14 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Курпіти П.І., представника відповідача Кроля А.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом (адреса реєстрації: 80383 Львівська область Жовківський район с. Малехів вул. Тараса Дороша 42; адреса проживання: 80431 Львівська область Кам`янка-Бузький район с. Жовтанці вул. Пекарська 22) до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (79020 м. Львів пр. В`ячеслава Чорновола 57), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною і скасування постанови -

УСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивачка, ФОП ОСОБА_2 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (далі - відповідач, Управління), у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 193064 від 30.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувана постанова винесена із порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки позивачка не є тим суб`єктом господарювання, який здійснював перевезення вантажів. Вважає, що такі дії відповідача порушують її права, відтак вона звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою від 27.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 24.07.2020 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки ОСОБА_1 .

У судове засідання позивачка не прибула, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи іншого змісту на адресу суду не надходило.

Відтак суд, керуючись ч. 5 ст. 205 КАС України, розглянув справу за відсутності позивачки, оскільки її неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 30430 від 18.06.2020). По суті позовних вимог зазначив, що внаслідок проведеної 30.01.2020 контролюючими особами Управління Укратрансбезпеки у Волинській області рейдової перевірки встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу марки РЕНО, номерний знак НОМЕР_1 , яка становила 54,4 т при нормативно допустимій 40 т. Щодо суб`єкта відповідальності вказав, що під час перевірки водієм не надано договору тимчасового користування та не висловлено жодних зауважень з приводу того, що власник транспортного засобу, вказаний у свідоцтві, не є перевізником, відтак вважає винесену постанову правомірною. У судовому засіданні надав аналогічні усні пояснення, просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа у судове засідання не прибула, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи іншого змісту на адресу суду не надходило.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ФОП ОСОБА_2 є власницею транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 36).

Контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 30.01.2020 проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , власницею якого є позивачка. На момент проведення перевірки транспортним засобом керував водій ОСОБА_3 .

За результатами перевірки складено: довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0016525 від 30.01.2020 (ас. 34); акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0021904 від 30.01.2020 (а.с. 33) та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з актом від 30.01.2020 № 0021904 (а.с. 35).

Зазначеною перевіркою встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , яка становила 54,4 т при нормативно допустимій 40 т.

Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області, якому була передана справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_2 , 30.03.2020 прийнято постанову про застосування до останньої адміністративно-господарського штрафу № 193064 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 34000,00 грн (а.с. 6, 39).

Позивачка не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернулася із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з ст. 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст. 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону № 2344 встановлено відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як підтверджено матеріалами справи, під час здійснення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник -фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Зі змісту вказаної норми слідує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Отже, приписами ст. 60 Закону № 2344 передбачено наявність спеціального суб`єкта відповідальності - автомобільного перевізника.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Згідно з визначеннями, наведеними у главі 1 Правил № 363, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як видно із копії товарно-транспортної накладної № Р942 від 30.01.2020 (а.с. 37) (долученої відповідачем до відзиву на позовну заяву), яка є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, водій ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1 здійснив перевезення вантажу з с. Гранітне Сарненського району Рівненської області до м. Львів, вантажовідправником є товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Трейд».

Із аналізу змісту такого письмового доказу судом встановлено, що в графі товаротранспортної накладної № Р942 від 30.01.2020 відсутні відомості про автомобільного перевізника.

Вказану обставину у судовому засіданні також підтвердив представник відповідача та вказав, що у їхньому примірнику товаро-транспортної накладної ця графа також не заповнена.

Відтак суд дійшов висновку про неможливість встановлення особи автомобільного перевізника у спірних правовідносинах.

Суд також критично оцінює твердження відповідача про те, що під час перевірки водієм не надано договору тимчасового користування та не висловлено жодних зауважень з приводу того, що власник транспортного засобу, вказаний у свідоцтві, не є перевізником. Оскільки водієм - ОСОБА_3 , під час здійснення перевірки 30.01.2020 надано контролюючим особам Управління усі необхідні документи, передбачені ст. 48 Закону № 2344: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та товаро-транспорту накладну. Обов`язок із надання водієм під час перевірки інших документів Законом № 2344 не встановлено.

Доказів протилежного або того, що перевізником виступала позивачка у справі - ФОП ОСОБА_4 , відповідачем не надано.

Отже, у цьому випадку відсутній суб`єкт відповідальності, передбачений абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.

З огляду на викладене, суд не надає оцінки суті виявленим відповідачем порушенням.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом письмових доказів у справі, встановлених фактичних обставин цієї справи та відповідних їм правовідносин, суд дійшов висновку, що спірна постанова Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 193064 від 30.03.2020 у розмірі 34000,00 грн не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивачки.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивачки у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 193064 від 30.03.2020.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (79020 м. Львів пр. В`ячеслава Чорновола 57; код за ЄДРПОУ 39816845) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.10.2020.

Суддя Р.П. Качур