Рішення № 92039326, 05.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2971/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна службу України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову Управління Укратрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №207055 від 28 липня 2020 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що оскаржувана постанова про застосування відповідальності передбаченої абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний трансорт", за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10 % при перевезені вантажів без відповідного дозволу є протиправною.

Так, на думку позивача, зі змісту Акта № 224950, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик звужувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритио-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилося зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.

Також співробітники Укртрансбезпеки при складенні Розрахунку, не зазначили реквізитів Акту (реєстраційного номера та дати складення), відповідно до якого він був складений.

Таким чином, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2020 р. не може за відсутності відомостей про справність вагів та їх повірку вказувати на факт перевищення вагових параметрів.

Більше того, зі змісту акта перевірки та доданих до нього матеріалів неможливо встановити на підставі яких документів та у який спосіб визначалось навантаження на здвоєну вісь, що вказує на необґрунтованість згаданої постанови.

Також відповідно до абз.1, 4 п.4 Правил, затверджених Постановою КМУ №30 від 18.01.2001 р. рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу па участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габариті параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

У зв`язку з викладеним, на думку позивача до нього могла бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, що і було зроблено співробітниками Управління Укртранбезпеки в Одеській області, шляхом складання розрахунку за проїзд у розмірі 56,00 євро в обґрунтування чого посилається на висновки Верховного Суду в постанові від 29 січня 2020 року у справі №814/1460/16.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова є правомірною. Також вказує, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а тому зазначений розрахунок не є актом індивідуальної дії та як наслідок не порушує прав позивача, отже не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства України (а.с.24-33).

Позивачем подано відповідь на відзив в якому зазначив, що відзив не містить в собі доводів та аргументів, що спростовують обґрунтування позовної заяви, а тому просить задовольнити позовні вимоги (а.с.48-51) .

Зокрема представник позивача вказав, що зважування автомобіля відбувалось в динаміці, без дотримання часу необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, що не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу.

Ваги за допомогою яких здійснювалося зважування транспортного засобу не можуть вказувати точні данні, оскільки найбільша границя навантажування ваг дорівнює 15 000 кг., в той час, як виявлене навантаження на вісь становить 19, 35 т., що свідчить про відсутність достовірних доказів перевантаження.

Також, наявна різна інформація щодо наявності перевантаження на осі транспортного засобу у довідці №0001056 про результати здійснення габаритно – вагового контролю, чеку зважування від 10.06.2020, Рахунку плати за проїзд та Акті №224950 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, позивач зазначає про відсутність необхідності отримання дозволу на перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, оскільки при виїзді автомобіля з пункту відправлення зважуванням було встановлено відсутність вагових перевищень, про що зазначено у товарно – транспортній накладній №000953 від 09.06.2020.

Судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) (а.с. 17).

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

10.06.2020 на ділянці дороги а/д М-05 Київ - Одеса км 450+500 м співробітниками Управління Укртранбезпеки в Одеській області зупинено автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який згідно свідоцтва про державну реєстрацію належать позивачу (а.с.14-15), про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 12,36), згідно якого позивачем порушено абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме проїзд великоваговим транспортом без відповідного дозволу або плати за проїзд.

Водій зі змістом акту від 10.06.2020 був ознайомлений, однак від підпису та пояснень відмовився, про що зроблено відмітку у відповідній графі акту.

Також, відповідачем складено акт від 10.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, згідно якого нормативно допустима вага 40 тон, фактична 43,900 тон, при цьому осьові навантаження тон при нормативно допустимому 11, фактичне 7,19, при нормативно допустимому 18, фактичне 19,35 (а.с.38).

Згідно зазначеного акту вид вантажу - кукурудза.

Крім того, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено довідку про результати здійснення контролю №0001056 від 10.06.2020; розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів; чек зважування (а.с.39, 37, 40).

28 липня 2020 року завідуючим сектору надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Манека Віталієм, винесена постанова № 207055 про застосування адміністративно-господарського штрафу, за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10 % при перевезені вантажів без відповідного дозволу, згідно ч.1 абз.14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 адміністративно-господарський штраф у сумі 8 500 грн.(а.с.34).

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Отже, з огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області та Управління Укртрансбезпеки у Одеській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

Так, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.п.16,17,18 Порядку №879).

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Судом встановлено, що 10.06.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області Державної служби України з безпеки, проведено перевірку транспортного засобу позивача, направлення на перевірку відповідачем до суду не надано.

Суть порушення, встановленого перевіркою у спірному випадку, полягає у перевищенні нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на здвоєну вісь 19,35 т, при нормативно визначених 18 т та відсутність у водія відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень.

При цьому суд звертає увагу, що згідно розрахунку плати за проїзд (а.с.37) перевищення вагових обмежень встановлено на одиничній осі.

З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2020, чеку зважування вбачається, що зважування проводилось не автомобіля в цілому, а окремо кожної осі і в подальшому сумувалось, так вага 2 та 3 осі в сумі склала 19, 35 т. (а.с. 39,40).

Вказаний чек не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю.

Суд зазначає, що зі змісту вказаного чеку зважування від 10.06.2020, вищевказаних актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

На підтвердження правильності зважування вантажного автомобіля позивача 10.06.2020, відповідачем надано до суду копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 26.07.2020 року, яке видане на ваги пересувні автомобільні та чинне до 26.05.2021 (а.с.41).

Вищевказане свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки також містить інформацію про те, що діапазон вимірювання ваг знаходиться в межах: НмГЗ – 500 кг., НГЗ – 15 000 кг.

Тобто, зважування автомобіля позивача, маса якого без навантаження відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу складає 25 700 кг (25,70 тонни) (а.с.14) з вантажем, маса якого згідно з накладною складала 44 тонни, здійснювалося вагами, які не можна застосовувати для зважування транспортних засобів вагою понад 15 тонн, оскільки діапазон зважування таких ваг знаходиться в межах від 500 кг. до 15,0 тонн.

Отже, з наданої копії свідоцтва вбачається, що діапазон вимірювання зазначених у ньому ваг не дозволяє використовувати їх для зважування транспортного засобу позивача, щодо якого 10.06.2020 здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Згідно акту від 10.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь (осьові навантаження), а саме, замість допустимих 18 тонн навантаження становило 19,35 тонни, тобто перевищуючи дозволені параметри.

Разом з цим, як вбачається з довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.06.2020, чеку зважування вбачається, що зважування відбувалося окремо по напівосям кожної осі і в подальшому ці дані складалися.

Згідно з пп.2 п.2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п.9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався на транспортному засобі позивача посадовими особами відповідача.

При вирішенні позовної вимоги, судом враховується те, що визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням вищевказаних положень Порядку №879, і відповідно, отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними.

Отже, враховуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №207055 від 28 липня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стосовно позиції представника відповідача, що оскільки за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а тому зазначений розрахунок не є актом індивідуальної дії та як наслідок не порушує прав позивача, отже не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства України, то суд зазначає, що доводи сторін повинні бути викладені в межах предмету позову. Так, позивач оскаржує постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а не відповідний розрахунок, а тому вказані доводи представника відповідача не стосуються предмету доказування та не можуть бути враховані судом в межах позовних вимог по цій адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн. (а.с.1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна службу України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Управління Укратрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №207055 від 28 липня 2020 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2 102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун