Рішення № 92039301, 22.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2383/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 26241445; адреса: вулиця Велика Перспективна, 40, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про визнання протиправним та скасування рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом у якому просить суд:

- зобов`язати відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області - нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів”, у порядку встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” від 03 серпня 2011 року №845.

Принагідно позивач просить суд зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує, що рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р (ІІ)/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІБ, відновлено його право на виплату вихідної допомоги у зв`язку із виходом у відставку. За таких умов Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області зобов`язане нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року відкрите провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.28).

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнав. Наголосив, що рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі №2-р (ІІ)/2020 у даних правовідносинвх не підлягає до застосування, так як закон зворотної дії у часі не має. Наголошує, що на час виходу позивача у відставку чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» взагалі не містила будь-яких правових норм, які б регламентували виплату вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку та розмір такої допомоги (а.с.31-37).

Своїм правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

З огляду на достатню кількість зібраних у справі доказів для її вирішення, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами, в межах строку, визначеного частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 жовтня 2000 року по 30 вересня 2016 року працюва на посаді судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Звернувшись до Вищої ради юстиції із заявою про відставку, ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VІІІ «Про звільнення суддів» (а.с.7).

Відповідно до наказу в.о. голови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2016 року №25/к ОСОБА_1 відраховано з посади судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області з 30 вересня 2016 року у зв`язку із поданням заяви про відставку (а.с.10).

27 квітня 2020 року позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області із заявою про виплату вихідної допомоги у зв`язку із виходом у відставку.

В свою чергу, на таку заяву відповідач листом від 06 травня 2020 року №959/20-вих повідомив ОСОБА_1 , що Територіальне управління Державної судової адміністрації у Кіровоградській області здійснює нарахування вихідної допомоги у зв`язку із відставкою лише працюючим суддям (а.с.11), що і стало підставою для звернення до суду з даними позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді є подання суддею заяви про відставку.

Згідно з частиною першою статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VІ (в редакції, яка діяла на час прийняття Постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 30 вересня 2016 року №1600-VІІІ) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, має право подати заяву про відставку.

Частиною першою статті 136 вказаного Закону було передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Однак, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі – Закон №1166-VII), який набрав чинності 01 квітня 2014 року, було, серед іншого, виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, на час звільнення позивача з посади судді, тогочасним законодавством України не була передбачена виплата вихідної допомоги, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України Постанови "Про звільнення суддів" від 30 вересня 2016 року №1600-VІІІ.

Надалі Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ.

Статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в Рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ) 2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини).

Тобто, саме з 15 квітня 2020 року втратили чинність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, яким виключено статтю 136 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17 наголосив, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачеві вихідної допомоги, оскільки визнання Конституційним Судом України неконституційним положення підпункту 1 пункту 28 Розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ не змінює правовідносини, які існували до ухвалення такого рішення.

За даних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Натомість суд вважає за необхідне вказати, що визнання Конституційним Судом України неконституційними положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі – Закон №1166-VII) дає право на стягнення з держави шкоди, завданої таким Законом, відповідно до приписів частини третьої статті 152 Конституції України.

Цією нормою Основного Закону встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Судові витрати, які підлягали б розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук