Рішення № 92038627, 06.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/13828/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, визнання незаконною відмови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому він просить:

"- поновити позивачу процесуальний строк на оскарження дій відповідача по винесенню постанови від 02.07.2020 про відкриття ВП №62455945 про стягнення 44260,44 грн. виконавчого збору, а також постанови відповідача від 14.12.2018 №57921943 про стягнення з ОСОБА_1 44260,44 грн. виконавчого збору;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Самійлик В.В. (вул. Перемоги, 55, м. Житомир) по винесенню 02.07.2020 постанови про відкриття ВП №62455945 по стягненню 44260,44 грн. виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Самійлик В.В. (вул. Перемоги, 55, м. Житомир) від 02.07.2020 про відкриття ВП №62455945 по стягненню з ОСОБА_1 44260,44 грн. виконавчого збору;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі (вул. Перемоги, 55, м. Житомир) по винесенню постанови від 14.12.2018 №57921943 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі (вул. Перемоги, 55, м. Житомир) від 14.12.2018 №57921943 про стягнення з ОСОБА_1 44260,44 грн. виконавчого збору;

- визнати незаконною відмову начальника Богунського ВДВС у м. Житомирі, яка викладена у листі від 05.08.2020 №113487, у скасуванні постанови від 02.07.2020 про відкриття ВП №62455945 про стягнення 44260,44 грн. виконавчого збору та постанови від 14.12.2018 №57921943 про стягнення з ОСОБА_1 44260,44 грн. виконавчого збору";

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 840,80 грн."

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи у порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та призначено її розгляд на 25.09.2020.

Судове засідання, призначене на 25.09.2020, відкладено на 06.10.2020 у зв`язку з неявкою учасників справи.

У судове засідання, призначене на 06.10.2020, представники сторін не з`явилися, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд протокольною ухвалою від 06.10.2020 перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Під час звернення позивачем до суду з даними позовними вимогами судом було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням інших поважних підстав для поновлення строку в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі по винесенню постанови від 14.12.2018 №57921943 та про визнання її протиправною і скасування.

На виконання вимог ухвали суду позивач подав клопотання, в якому зазначив, що примірник постанови від 14.12.2018 йому вручений не був, а її зміст йому достовірно невідомий.

Оскільки суд не володіє матеріалами виконавчого провадження, для вирішення питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду та підтвердження або спростування доводів позивача, зазначених ним у клопотанні, судом були витребувані матеріали виконавчого провадження від Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та зазначено, що питання поновлення строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду адміністративної справи по суті.

Відповідачем вимоги суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження виконані не були. Будь-яких заперечень стосовно обставин, повідомлених позивачем, відповідачем з доказами в їх спростування надано не було.

Відтак, у суду немає підстав ставити під сумнів твердження позивача, що примірник оскаржуваної постанови від 14.12.2018 №57921943 йому відповідачем вручений не був.

Після отримання примірників оскаржуваних рішень 16.07.2020, що підтверджується відомостями Укрпошти, позивачем були вчинені дії щодо їх судового оскарження шляхом пред`явлення спільного позову з ОСОБА_2 . Лише у зв`язку з висновком суду про порушення правил об`єднання позовних вимог, позивачем 17.08.2020 було подано окремий адміністративний позов з метою захисту своїх особистих інтересів.

Враховуючи викладені обставини та логічність поведінки позивача щодо наміру захистити свої права, суд визнає поважними наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку звернення з позовом до суду, клопотання задовольняє та поновлює пропущений строк.

Вирішуючи спір по суті, судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.04.2016 позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 28720,08 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 24.11.2014 складає 432547,21 грн. та пеню у сумі 8232,22 грн.; стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у сумі 3654,00 грн., тобто по 1827,00 грн. з кожного.

Старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 14.12.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57921943 на підставі виконавчого листа №295/19149/14-ц, виданого 09.09.2016 Богунським районним судом м. Житомира. У межах даного виконавчого провадження цією ж постановою вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 44260,64 грн.

У свою чергу, 02.07.2020 старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Також, старшим державним виконавцем 02.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62455945 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 44260,64 грн.

Листом Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 05.08.2020 №113487 розглянуто заяву ОСОБА_1 та повідомлено, що на примусовому виконанні перебувало ВП №57921943 з примусового виконання виконавчого листа №295/19149/14-ц, виданого 09.09.2016 Богунським районним судом міста Житомира. Державним виконавцем 02.07.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки виконавчий збір не було сплачено, державним виконавцем відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", 02.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62455945 з примусового виконання постанови №57921943, виданої 14.12.2018, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 44260,64 грн. Станом на 04.08.2020 відсутні будь-які правові підстави щодо скасування постанов про стягнення виконавчого збору.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII).

Законом №1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону №1404-VIII).

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою та другою статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Наведена правова норма свідчить на користь висновку, що законодавцем встановлений єдиний алгоритм дій виконавця щодо вирішення питання стягнення виконавчого збору при закінченні виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. ст. 37 Закону - винесення постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа.

Отже, Закон не передбачає примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, прийнятої до закінчення виконавчого провадження, як це мало місце у даній справі. Крім того, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виконавцем мала бути прийнята окремим документом постанова про стягнення виконавчого збору. Натомість, за обставин, які склались у даній справі, виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Такий порядок дій відповідача та ухвалення рішень прямо суперечить приписам частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ, що є самостійною підставою для визнання цих дій та рішень протиправними, оскільки за концепцією правової держави, якою проголошена Україна відповідно до її Конституції, правове регулювання суспільних відносин стосовно держави, її органів та їх посадових осіб відбувається за принципом - заборонено все, за винятком того, що прямо дозволяється законом. Відповідач діяв у відмінний від встановленого Законом спосіб.

Спір у цій справі також пов`язаний з правомірністю стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у його повній сумі, зважаючи на повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

Закон №1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів №1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Так, як було зазначено, положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість, частина друга статті 27 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону №1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної норми Інструкції, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак, законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону №1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до статті 13 Закону №1403-VIII заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.

Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Перегляд механізму визначення винагороди виконавців з метою стимулювання зростання рівня реального виконання судових рішень (як однієї із необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження) запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20.05.2015 № 276/2015.

Кабінет Міністрів України постановою від 08.09.2016 №643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до пункту 2 Порядку у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі:

- 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

- 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

Аналіз наведених норм Порядку свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Державним виконавцем в рамках здійснення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Богунського районного суду по виконавчому провадженню №57921943 жодних коштів у примусовому порядку з ОСОБА_1 стягнуто не було. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Отже, з огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений у оскаржуваних постановах, а отже такі постанови не відповідають вимогам статті 27 Закону №1404-VIII та матеріально-правовим приписам, які регламентують діяльність суб`єктів владних повноважень та закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця та оскаржувані постанови є такими, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, зважаючи на що позовні вимоги у цій частині задовольняє.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконною відмови начальника Богунського ВДВС у м. Житомирі, яка викладена у листі від 05.08.2020 №113487, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" не містить такого способу захисту порушених прав як скасування постанов державного виконавця його керівником.

Права позивача підлягають захисту шляхом скасування постанов державного виконавця, які передбачають обов`язок боржника зі сплати виконавчого збору.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 1261,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 44260,64 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 14.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57921943 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 44260,64 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 02.07.2020 про відкриття виконавчого провадження №62455945 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 44260,64 грн.

Стягнути з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1261,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 06.10.2020.

Суддя Н.М. Майстренко