Ухвала суду № 92038340, 06.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року Справа 160/12201/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним нарахування заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 11 016,72 грн., що нараховані ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Головним управлінням державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) за період з І кварталу 2019 року по IV квартал 2019 року;

- скасувати вимогу №Ф-3239-56/434-У видану 12.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 262, 54 грн.;

- скасувати вимогу №Ф-3239-56/434-У видану 14.05.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 754,18 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до вимог чинного законодавства.

Відповідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно з п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Таким чином, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI), строк звернення до адміністративного суду, визначений приписами п.56.18 ст.56, ст.102 ПК України, не застосовується, про що вказав Верховний Суд у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19.

Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, в судовому порядку протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправним нарахування заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та скасувати вимоги за №Ф-3239-56/434-У від 12.02.2020 року та №Ф-3239-56/434-У від 14.05.2020 року, зобов`язати відповідача привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 . При цьому, позивачем не зазначено коли йому стало відомо про порушення своїх прав, що унеможливлює вирішення судом питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

Для виконання суддею вимог п.5 ч.1 ст.171 КАС України та з`ясування питання, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вимоги підлягають уточненню позивачем в частині дати (періоду), з якою він пов`язує відновлення порушеного права.

Позивачу слід врахувати, що відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.5 та 8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (частина 7 статті 161 КАС України).

Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вимогу №Ф-3239-56/434-У видану 12.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 262,54 грн.; вимогу №Ф-3239-56/434-У видану 14.05.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 754,18 грн.

За приписами ч.3 та 4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, якщо позивач заявляє клопотання про витребування певних доказів, останній повинен надати докази неможливості їх отримання у встановлений строк з причин, що від нього не залежать.

Разом з тим, позивач не вказує та не підтверджує відповідними доказами, які заходи ним вживались з метою отримання таких доказів самостійно та в чому полягала неможливість їх отримання, а також чи звертався позивач до відповідача з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для витребування доказів.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів, які підтверджують обставини, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів; за наявності відповідних підстав – заяву із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду із підтверджуючими доказами;

- доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати докази самостійно.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева