Рішення № 92038274, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Справа № 160/8911/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті пенсії за віком за період - з 07.05.2019 року по 26.02.2020 року відповідно до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з подальшими змінами та доповненнями;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області нарахувати та виплатити йому пенсію за віком відповідно до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року з подальшими змінами та доповненнями, за період - з 07.05.2019 року по 26.02.2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі №160/8397/19, серед іншого було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати йому до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року періоди роботи: з 02.06.1974 року по 28.08.1974 року та з 01.08.1975 року по 25.06.1976 року в радгоспі «Перший їм. Петровського сахарний комбінат», з 29.10.1977 року по 27.12.1979 року – служба в радянській армії, з 10.01.1984 року по 15.08.1984 року в «Центральній обласній рятувальній станції» та з 12.12.1996 року по 24.09.2006 року у МПП «Шлях». Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2019 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду по даній справі. Проте, відповідачем проведено перерахунок його пенсії лише з 26.02.2020 року, з дати набранням вказаним рішенням суду законної сили. Позивач вважає, що права на пенсію за віком він набув - з 07.05.2019 року, тобто з часу подання ним заяви про призначення пенсії за віком. На зазначений час він мав необхідний стаж для призначення пенсії за віком. В подальшому йому було призначено за трудовий стаж наявний - на 07.05.2020 року, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 07.08.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 31.08.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішенням суду від 22.11.2019 року по справі №160/8397/19 відмовлено у задоволенні частини позовних вимог, а саме зарахування періоду роботи з 02.04.1987 по 08.04.1993, суд зазначив, що на даний час підстави для зарахування зазначеного періоду роботи відсутні. Лише 26.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком до якої надано накази від 02.04.1987 року № 63-К та від 31.08.1993 року № 62-К про прийняття та звільнення з роботи, які, відповідно до постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637, підтвердили період роботи з 02.04.1987 р. по 08.04.1993 р. в Дніпропетровському ОРС УРСа "Мінгеології УССР".

Після розгляду наданих документів, відповідачем, з урахуванням періоду роботи з 02.04.1987 р. по 08.04.1993 р., у зарахуванні якого було відмовлено рішенням суду по справі № 160/8397/19, призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону № 1058. Загальний стажу роботи позивача станом на 26.02.2020 року склав 28 років 8 місяців 21 день, що було достатньо для призначення пенсії за віком (більше ніж 27 років). Враховуючи вище викладене, вимоги позивача щодо нарахування та виплати пенсії за період з 07.05.2019 року по 26.02.2020 року протирічать чинному законодавству, оскільки до 26.02.2020 року у позивача було відсутнє право на призначення пенсії за віком через відсутність необхідного стажу роботи відповідно до ст.26 Закону №1058. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа від 09.07.2019 року № 170/03.22-18 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, з відсутністю 26 років загального стажу.

При цьому відповідачем не зараховані до загального страхового стажу позивача періоди роботи: з 02.06.1974 року по 28.08.1974 року та з 01.08.1975 року по 25.06.1976 року в радгоспі «Перший ім. Петровського сахарний комбінат», з 10.01.1984 року по 15.08.1984 року в «Центральній обласній рятувальній станції», з 02.04.1987 року по 08.04.1993 року в Дніпропетровському ОРС УРСа «Мингеологии УССР», з 12.12.1996 року по 24.09.2006 року у МПП «Шлях» та з 29.10.1977 року по 27.12.1979 року службу в радянській армії у зв`язку з наступним:

- за період роботи на підприємстві "Перший ім. Петровського сахарний комбінат" в записі № 1 відсутній наказ на прийняття та його дата;

- у записі про звільнення з "Центральної обласної рятувальної станції" грубе виправлення дати звільнення та відсутній підпис посадової особи;

- на сторінках 24-25 у записі про звільнення з підприємства "Днепропетровський ОРС УРСа МИНГЕОЛОГИИ УССР" (російською мовою) не співпадають дата звільнення"

08.04.1993" з датою наказу на звільнення "31.08.1993" та стоїть печатка підприємства "державне регіональне комерційне-виробниче підприємство «ГЕОЛОГ»;

- на сторінках 4-5 вкладиша до трудової книжки НОМЕР_1 в записі про прийняття на роботу в МЧП Фірма "ШЛЯХ" відсутня дата наказу на прийом та в записі про звільнення відсутня дата звільнення. Крім того, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявна інформація про нарахування заробітної плати та сплату внесків у період з 01.01.1999 року по 28.02.2002 року, з 01.06.2002 року по 30.09.2002 року, 01.06.2003 року по 31.10.2004 року та з 01.07.2005 року по 31.08.2005 року на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на ім`я " ОСОБА_1 ", проте в паспорті позивача зазначено по-батькові « ОСОБА_2 ».

Крім того, позивачу не було зараховано до загального страхового стажу службу в лавах радянській армії в період з 29.10.1977 року по 27.12.1979 року, у зв`язку з тим, що військовому квитку серії НОМЕР_2 прізвище " ОСОБА_3 " написано з виправленнями.

Таким чином, страховий стаж ОСОБА_1 за підрахунками Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області склав 10 років 6 місяців 16 днів.

Не погоджуючись із таким розрахунком страхового стажу та відмовою в призначенні пенсії за віком позивач звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі №160/8397/19 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно його заяви від 07.05.2019 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року періоди роботи: з 02.06.1974 року по 28.08.1974 року та з 01.08.1975 року по 25.06.1976 року в радгоспі «Перший їм. Петровського сахарний комбінат», з 29.10.1977 року по 27.12.1979 року – служба в радянській армії, з 10.01.1984 року по 15.08.1984 року в «Центральній обласній рятувальній станції» та з 12.12.1996 року по 24.09.2006 року у МПП «Шлях»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 07.05.2019 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду по даній справі.

Судом також встановлено, що на виконання вказаного рішення повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 07.05.2019 р. з урахуванням висновків суду, та листом "Про відмову у призначенні пенсії" від 24.12.2019 р. за вих. № 280/03.22-19 повторно відмовлено у призначенні пенсії.

26.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком до якої надано накази від 02.04.1987 року №63-К та від 31.08.1993 року №62-К про прийняття та звільнення з роботи, які, відповідно до постанови КМУ від 12.08.1993 №637, підтвердили період роботи з 02.04.1987 р. по 08.04.1993 р. в Дніпропетровському ОРС УРСа "Мінгеології УССР".

На підставі вказаної заяви позивачу була призначена пенсія за віком з 26.02.2020 року.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.“а” ст.13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з ч.3 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі №160/8397/19 було встановлено, що на сторінках 24-25 у записі про звільнення з підприємства (мовою оригіналу) "Днепропетровський ОРС УРСа МИНГЕОЛОГИИ УССР" не співпадають дата звільнення", а саме зазначено дату звільнення «08.04.1993», при цьому зазначено як підставу внесення даного запису наказ № 62-к від 31.08.1993 року. Суд вважає, що неточність запису із датою про звільнення має суттєве значення для встановлення фактичного періоду роботи позивача, а тому вказаний період роботи має бути підтверджений в порядку, визначеному п.3 Порядку № 637. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей. На виконання зазначених повноважень відповідач звернувся до Державного архіву Дніпропетровської області із відповідним запитом про надання інформації на підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 , зокрема в період з 02.04.1987 року по 08.04.1993 року в Дніпропетровському ОРС УРСа «Мингеологии УССР» у зв`язку з призначенням пенсії. Листом від 03.06.2019 року №397-2039 Державний архів Дніпропетровської області повідомив, що підтвердити стаж роботи ОСОБА_1 неможливо через відсутність запитуваних документів. За таких обставин, суд приходить до висновку, що на даний час підстави для зарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи з 02.04.1987 року по 08.04.1993 року в Дніпропетровському ОРС УРСа «Мингеологии УССР» відсутні, у зв`язку з чим в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Як видно з матеріалів справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративно від 22.11.2019 року по справі № 160/8397/19, Головним управлінням ПФУ України повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 07.05.2019 р. з урахуванням висновків суду, та листом "Про відмову у призначенні пенсії" від 24.12.2019 р. за вих.№280/03.22-19 повторно відмовлено у призначенні пенсії. Відмова у призначенні пенсії за віком обґрунтована тим, що стаж роботи з урахуванням періодів, які зараховані на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративно від 22.11.2019 року по справі № 160/8397/19, складає 22 роки 4 місяці 18 днів при необхідних, станом на 07.05.2019 року, 26 років.

Таким чином, з урахуванням рішення суду від 22.11.2019 року по справі №160/8397/19, станом на 07.05.2019 року у позивача було відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058, оскільки періоди роботи в період з 02.04.1987 року по 08.04.1993 року в Дніпропетровському ОРС УРСа «Мингеологии УССР» так і не були належним чином підтверджені.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з ч.1 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7 Розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 р. "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. Отже, лише подання заяви про призначення пенсії не породжує право на призначення пенсії за віком, оскільки згідно чинного законодавства, є основні умови для призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058, а саме досягнення необхідного пенсійного віку станом на дату звернення за пенсією (60 років) та наявність необхідного стажу роботи (26 років).

В силу п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як видно з матеріалів справи, та не заперечується позивачем, 26.02.2020 року він звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком до якої надано накази від 02.04.1987 року № 63-К та від 31.08.1993 року № 62-К про прийняття та звільнення з роботи, які відповідно до постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637, підтвердили період роботи з 02.04.1987 по 08.04.1993 в Дніпропетровському ОРС УРСа "Мінгеології УССР".

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. Після розгляду наданих документів, відповідачем, з урахуванням періоду роботи з 02.04.1987 р. по 08.04.1993 р., у зарахуванні якого було відмовлено рішенням суду по справі № 160/8397/19, призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону № 1058. Загальний стажу роботи позивача станом на 26.02.2020 року склав 28 років 8 місяців 21 день, що було достатньо для призначення пенсії за віком (більше ніж 27 років).

Враховуючи вище викладене, вимоги позивача щодо нарахування та виплати пенсії за період з 07.05.2019 року по 26.02.2020 року протирічать чинному законодавству, оскільки до 26.02.2020 року у позивача було відсутнє право на призначення пенсії за віком через відсутність необхідного стажу роботи відповідно до ст.26 Закону №1058.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Отже, суд вважає, що оскільки позивач лише 26.02.2020 року звернувся до відповідача із повторною заявою про призначення пенсії, до якої були додані документи на підтвердження періодів його роботи з 02.04.1987 р. по 08.04.1993 р. в Дніпропетровському ОРС УРСа "Мінгеології УССР", а отже право на отримання ним пенсії виникло лише 26.02.2020 року, тобто з моменту його звернення, із підтвердженням достатнього загального стажу роботи.

За таких обставин, відповідач відмовляючи в призначенні пенсії позивачу з 07.05.2019 року, тобто з моменту його первинного звернення, діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі №160/8397/19, яке набрало законної сили, не було підтверджено періодів роботи позивача з 02.04.1987 р. по 08.04.1993 р. в Дніпропетровському ОРС УРСа "Мінгеології УССР", а отже і права на отримання пенсії з 07.05.2019 року у позивача було відсутнє, оскільки стаж його роботи складав складає 22 роки 4 місяці 18 днів, при необхідних 26 роках.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву залишити без задоволення з викладених вище підстав.

Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 2190427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма