Рішення № 92038038, 06.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2020 р. Справа № 120/2608/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до відповідача з письмовою заявою про нарахування їй пенсії за вислугу років, і надала всі необхідні для цього документи. Проте, відповідач своїм рішенням відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років через відсутність необхідного стажу. Зокрема, у своєму рішенні відповідач повідомив, що загальний страховий стаж заявниці складає 38 років 12 місяців 3 дні, а спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років - відсутній. Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправною відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років з дня звернення до відповідача за призначенням даного виду пенсії, врахувавши періоди її роботи у бібліотеці до спеціального стажу за вислугу років згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 22.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк представником відповідача до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 19.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Рішенням від 27.02.2020 року № 025550003230 Головним управлінням відмовлено в призначені такої пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи. Так, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 починаючи з 08.08.1984 року працювала завідувачем Жданівської сільської бібліотеки-філіалу; з 02.01.1989 року переведена на посаду старшого бібліотекаря; з 20.12.1991 року присвоєно кваліфікацію завідувачки бібліотеки-філіалу; з 18.10.1999 року присвоєно кваліфікацію бібліотекаря 1 категорії; з 11.02.2015 року відділ культури і туризму РДА перейменовано в сектор культури і туризму РДА; з 15.11.2017 року звільнена з роботи; з 16.11.2017 року прийнята на роботу бібліотекарем Жданівської сільської бібліотеки-філії Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки; з 17.02.2020 року звільнена з роботи. Згідно уточнюючої довідки від 17.02.2020 року Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки підтверджуються відомості про вищевказану трудову діяльність. Як видно із записів трудової книжки та наданих документів відомча належність закладів, в яких працювала позивач, визначається до закладів культури. Згідно пункту 1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 право на призначення пенсії за вислугу років мають завідуючі та бібліотекарі бібліотек системи органів освіти. При цьому, в Переліку № 909 відсутні будь-які посади закладів системи органів культури. Враховуючи вищевикладене та подані документи страховий стаж позивача склав 38 років 12 місяців 03 дні, при цьому, спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років - відсутній. Тому, Головне управління ПФУ у Вінницькій області вважає, що діяло правомірно та в межах чинного законодавства при відмові в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 починаючи з 08.08.1984 року працювала завідувачкою Жданівської сільської бібліотеки-філіалу; з 02.01.1989 року переведена на посаду старшого бібліотекаря; з 20.12.1991 року присвоєно кваліфікацію завідувачки бібліотеки-філіалу; з 18.10.1999 року присвоєно кваліфікацію бібліотекаря 1 категорії; з 11.02.2015 року відділ культури і туризму РДА перейменовано в сектор культури і туризму РДА; з 15.11.2017 року звільнена з роботи; з 16.11.2017 року прийнята на роботу бібліотекарем Жданівської сільської бібліотеки-філії Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки.

17.02.2020 року звільнена з посади бібліотекаря Жданівської сільської бібліотеки-філії Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки за угодою сторін.

19.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням від 27.02.2020 року № 025550003230 Головним управлінням відмовлено в призначені такої пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, та не зарахував до вислуги років періоди роботи позивача у бібліотеці, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Питання призначення пенсії за вислугою років працівникам освіти врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) пенсії за вислугу років призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення особою пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із змінами, внесеними відповідно до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набув чинності з 01.01.2016 право на пенсію за вислугою років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років, з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців.

Водночас особам, які на 1 квітня 2015 року мали 25 років спеціального стажу, а станом на 1 січня 2016 - 25 років 6 місяців, збережено право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку.

Разом з тим, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ №909 від 04.11.1993 року, передбачено бібліотекарів бібліотек.

При цьому, відповідно до п. 2 приміток до Постанови КМУ №909 від 04.11.1993 року робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Статтею 6 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" визначено види бібліотек, які, зокрема, за призначенням поділяються на публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).

Бібліотека, відповідно до ч. 3 ст.12 цього Закону, може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.

Разом із тим, ст. 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" встановлені соціальні гарантії працівників бібліотек, відповідно до частини першої якої на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 цього Закону працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, враховуючи наведені положення Закону, приймаючи до уваги, що переліком Постанови Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року передбачена посада бібліотекаря незалежно від форми власності, відомчої належності закладів і установ або статусу, суд зазначає, що період роботи позивача на посаді завідуючої бібліотекою та бібліотекаря має зараховуватись до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 1 ст. 56 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до вимог п. 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Стаж роботи позивача у Жданівській сільській бібліотеці-філіалі та Жданівській сільській бібліотеці-філії Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки Іллінецької об`єднаної територіальної громади з 08.08.1984 року по 17.02.2020 року підтверджується записами в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 .

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд доходить висновку, що спірні періоди роботи позивача на посаді завідуючої бібліотекою, бібліотекарем входять до спеціального стажу, що дає підстави для зарахування даного періоду роботи до спеціального стажу та дає право на призначення пенсії за вислугу років.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення від 27.02.2020 року № 025550003230, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.02.2020 року №025550003230, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 08.08.1984 року по 15.11.2017 року у Жданівській сільській бібліотеці-філіалі та з 16.11.2017 року по 17.02.2020 року у Жданівській сільській бібліотеці-філії Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 19.02.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна