Рішення № 92037593, 28.09.2020, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1478/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (Харківська обл, смт Солоницівка) до Акціонерного товариства "Мегабанк" (м. Харків) про визнання недійсним третейського застереження, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - адв. Виговської А.В.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Акціонерного товариства "Мегабанк" (відповідач), в якій просить визнати недійсним третейське застереження, викладене в пункті 10.1 розділу 10 кредитного договору №20-09/2019 від 14 березня 2019 року, відповідно до якого, всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (далі - Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що кредитний договір не містить підписаного сторонами регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" як невід`ємної його частини, що є, на його думку, порушенням вимог ст. 12 Закону України "Про третейські суди" і є підставою для недійсності третейської угоди. Також позивач зазначає, що третейське застереження, яке викладене у пункті 10.1 розділу 10 кредитного договору, суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, положенням ст. 2, 4, 12 Закону України "Про третейські суди" в частині передачі спору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" як незалежного органу, а тому зазначене вище третейське застереження має бути визнано недійсним згідно з ст. 15, 16, 203, 204 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 16.06.2020 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.

05.06.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та просить відмовити позивачу у його задоволенні повністю, посилаючись на те, що вимоги, які передбачені ст. 203 ЦК України, виконані сторонами при укладенні кредитного договору №20-09/2019 від 14.03.2019 у повному обсязі, а тому відсутні законодавчо визначені підстави для визнання третейського застереження недійсним. Також відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що Постійно діючий Третейський суд при асоціації "Слобожанська Перспектива" є самостійним, недержавним, незалежним органом, що здійснює свою діяльність відповідно до Конституції, Закону України "Про третейські суди". Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Слобожанська Перспектива" здійснює його засновник Асоціації "Слобожанська Перспектива". При цьому відповідач зауважив, що особи, на яких посилається позивач не є учасниками або засновниками Асоціації "Слобожанська Перспектива", а тому жодним чином не можуть впливати на прийняття ним рішень щодо діяльності Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Слобожанська Перспектива" та його суддів. А також наголосив, що норми законодавства України не містять вимог щодо необхідності підписання регламенту третейського суду сторонами Третейської угоди.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2020 прийнято відзив відповідача на позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 30.06.2020 о 12:30 год.

30.06.2020 підготовче засідання було відкладено судом на 13.07.2020 о 12:00 год.

08.07.2020 позивач надав відповідь на відзив, яку протокольною ухвалою суду від 13.07.2020 залишено без розгляду, оскільки вона подана з порушенням встановленого судом строку та без заяви про його продовження.

13.07.2020 протокольною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.07.2020 о 12:30 год.

27.07.2020 відповідач надав заяву про продовження строку розгляду справи по суті на 60 днів.

Протокольною ухвалою суду від 27.07.2020 задоволено заяву відповідача про продовження строку розгляду справи по суті на 60 днів.

27.07.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2020 об 11:30 год, а також продовжено строк розгляду справи по суті на 60 днів за заявою відповідача.

11.09.2020 позивач надав клопотання про перенесення розгляду справи, надавши сторонам можливість підготовки та підписання мирової угоди.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 задоволено клопотання позивача про перенесення розгляду справи та в судовому засіданні було оголошено перерву до 28.09.2020 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 позивача було викликано в судове засідання для участі на 28.09.2020 об 11:00 год.

28.09.2020 позивач надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій посилається на п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

28.09.2020 протокольною ухвалою відхилено клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така заява повинна бути поданою до початку розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання 28.09.2020 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

28.09.2020 представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити у позові повністю.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

14.03.2019 між позивачем (позичальник) та відповідачем (кредитодавець) був укладений кредитний договір №20-09/2019 (надалі - договір), в пункті 10.1 розділу 10 якого сторони передбачили третейське застереження.

Так, відповідно до п. 10.1 договору сторони узгодили, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (далі – Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду.

У позовній заяві позивач вказує, що постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Слобожанська Перспектива" не може розглядатись об`єктивним, незалежним і неупередженим з тих підстав, що, на його думку, третейський суд є пов`язаною особою щодо відповідача, оскільки одним з засновників Асоціації "Слобожанська Перспектива" є ТОВ Медіа-Центр "Новекс", засновником якого в свою чергу є ТОВ "Фондова Компанія "Інвеста" з часткою в статутному капіталі 24,9%, а єдиним засновником ТОВ "Фондова Компанія "Інвеста" є ОСОБА_1 , який в свою чергу є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) відповідача.

Також позивач зазначає, що регламент третейського суду не був підписаний сторонами, а тому третейське застереження викладене у договорі, суперечить ст. 2, 4, 12 Закону України "Про третейські суди" та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Суд зазначає, що статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" (надалі - Закон) цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно з ст. 5 Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 12 Закону визначено, що Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Суд зазначає, що обов`язковості або необхідності підписання сторонами третейської угоди регламенту третейського суду ні Законом ні договором, в якому викладено третейське застереження, не передбачено.

Відтак посилання позивача на недійсність третейської угоди через те, що кредитний договір не містить підписаного сторонами регламенту є безпідставними.

Статтею 10 Закону визначено, що положення про постійно діючий третейський суд та регламент третейського суду затверджуються його засновником і публікуються.

Як свідчать матеріали справи, Регламент Третейського суду затверджено Позачерговими загальними зборами учасників (членів) Асоціації "Слобожанська Перспектива", протокол №10 від 25.05.2018 та відповідно підписаний головою та секретарем зборів.

Статтею 7 Закону визначено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

Згідно з ст. 8 Закону постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України: всеукраїнських громадських організаціях; всеукраїнських організаціях роботодавців; фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів; торгово-промислових палатах; всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України; об`єднаннях, асоціаціях суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.

Відповідно до ст. 4 Закону та ст. 15 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Слобожанська Перспектива" Третейський суд утворюється та діє на принципах: 1) законності; 2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; 3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; 4) змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) обов`язковості для сторін рішень третейського суду; 6) добровільності утворення третейського суду; 7) добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; 8) арбітрування; 9) самоврядування третейських суддів; 10) всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; 11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Як вбачається з наданої позивачем інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Асоціації "Слобожанська Перспектива" засновником Асоціації є ТОВ "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ Медіа-центр "Новекс", які мають рівну кількість голосів при прийнятті рішення.

Згідно з ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено та не підтверджено наявності переважної більшості голосів ТОВ "Фондова Компанія "Інвеста" або ОСОБА_1 при прийнятті рішення стосовно діяльності асоціації "Слобожанська Перспектива", зокрема, не надані докази щодо впливу вказаних осіб на обрання та/або діяльність третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" та на діяльність самого третейського суду.

Суботін В.Г. також не є головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", не здійснює керівництво діяльністю третейського суду, не вирішує організаційні питання, в тому числі які стосуються його кадрового складу.

Отже, виходячи з викладеного, посилання позивача на зазначені вище обставини як такі, що свідчать про необ`єктивність, залежність та упередженість Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Слобожанська Перспектива" та на його пов`язаність з відповідачем, суд вважає необґрунтованими, непідтвердженими документально та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено наявність обставин, зазначених в ст. 203, 215 ЦК України, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним.

При цьому, з огляду на подану позивачем заяву про залишення позову без розгляду, заявлена ним позовна заява не підтримується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зміст вказаного третейського застереження, викладеного в п. 10.1 договору, не суперечить законодавству України, а підстави для визнання його недійсним відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог статей 123, 126, 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 6, 203, 215, 627, 628, 629, 638 ЦК України, Законом України "Про третейські суди", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "06" жовтня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.