Рішення № 92037468, 29.09.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/240/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 107 527 грн. 79 коп.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Гуменюк О.О.

від відповідача: Держицький І.Р.

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення штрафу в розмірі 107 527 грн. 79 коп. у зв`язку із порушенням умов договору №9038-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу, в частині пункту 10.1, щодо повідомлення позивача про зміну постачальника електричної енергії за 21 день до такої зміни.

Ухвалою від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 02.04.2020.

31.03.2020 від ТОВ "РОЕК" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з проведенням карантинних заходів.

02.04.2020 від ТОВ "Сільпо-Фуд" на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.04.2020 підготовче судове засідання відкладено на 28.04.2020.

03.04.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" подано відповідь на відзив.

27.04.2020 від ТОВ "РОЕК" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2020, з урахуванням ухвали суду від 29.04.2020 про виправлення описки, підготовче судове засідання відкладено на 14.05.2020.

12.05.2020 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 11.06.2020.

Ухвалою суду від 11.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.07.2020.

В судовому засіданні 07.07.2020 оголошено перерву до 30.07.2020.

Засідання, призначене на 30.07.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Горплюка А.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 07.08.2020 розгляд справи по суті призначено на 08.09.2020.

03.09.2020 від ТОВ "Сільпо-Фуд" надійшло клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 08.09.2020 оголошено перерву до 29.09.2020.

23.09.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо предмету та підстав позову.

В судовому засідання 29.09.2020 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задоволити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив позовні вимоги, у зв`язку з невірним трактування п.10.1. договору, оскільки в ньому не вказано, що на споживача покладений обов`язок повідомити про зміну енергопостачальника.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

28 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - постачальник), з однієї сторони, яке виступило постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (надалі - споживач), з другої сторони, яке виступило споживачем, укладено договір №9038-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір, а.с. 13 - 19).

Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник зобов`язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, передбачені умовами договору.

Положеннями пункту 5.1. Договору передбачено, що розрахунок за електричну енергію здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

До прав споживача, відповідно до підпункту 10 пункту 6.1. Договору, належить право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань, відповідно до пункту 9.1. Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену договором, його додатками та чинним законодавством.

Споживач, відповідно до пункту 10.1. Договору, має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Зміна постачальника електричної енергії, згідно пункту 10.2. Договору, здійснюється відповідно до порядку, встановленим Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затвердженні постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Правила №312).

У відповідності до пункту 13.1., договір укладений на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання і договірних величин споживання електричної енергії та укладається на строк до 31 грудня 2019 року, але підлягає обов`язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в п.2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 Договору).

Пунктом 8 комерційної пропозиції №2.02/1-РОЕК (Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу, а.с. 21 - 23), встановлено, що у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) Постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору Споживачем, Споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої Споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Зазначений договір з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Судом встановлено, що позивач отримав від Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" лист № 18-20/3535 від 10.05.2020, в якому повідомлялось про зміну споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" 01.06.2019 діючого електропостачальника ТОВ "РОЕК" на нового – Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго".

30.01.2020 ТОВ "РОЕК" направило на адресу ТОВ "Сільпо-Фуд" претензію із вимогою про стягнення штрафу. В обґрунтування зазначає, що споживачем всупереч умовам договору не повідомлено діючого постачальника про зміну електропостачальника, то споживачу нараховано штраф у розмірі 107 527 грн. 79 коп., оскільки прогнозований обсяг споживання електричної енергії споживачем у травні 2019 становив 59 000 кВт.год., а ціна електричної енергії для ТОВ "Сільпо-Фуд" у травні 2019 становила 1,822505 грн за 1 кВт.год. Лист отриманий відповідачем, однак залишений без уваги та задоволення.

Як зазначає у позовній заяві позивач, всупереч положенням чинного законодавства та договору, відповідач не оплатив вказаний штраф, а відтак ТОВ "РОЕК" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Сільпо-Фуд" за захистом своїх прав та інтересів на підставі п.13.3. договору та п. 8 комерційної пропозиції.

Судом встановлено, що між Постачальником і Споживачем укладено договір який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

За змістом частин 1, 4, 7 ст 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина 1статті 180 ГК України).

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно зі статтею 58 зазначеного Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Згідно з пунктом 1.1.1 Правил № 312 цей нормативно-правовий акт регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 3.1.8 Правил № 312 договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Пунктом 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил № 312).

За змістом пункту 6.1.3 Правил № 312 зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Положення вказаного пункту 6.1.3. Правил №312 містить єдине виключення щодо застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору, а саме розірвання договору в період за 21 день до закінчення строку його дії.

Враховуючи положення пункту 13.3 договору в усіх інших випадках, дострокове розірвання договору за ініціативою споживача тягне за собою виникнення у попереднього постачальника права на застосування штрафних санкцій до споживача.

Згідно зі статтею 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина 2 статті 653 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частинами 1 і 2 статті 598 цього Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

В даному випадку і договором, і законом передбачено право споживача в односторонньому порядку розірвати договір з попереднім постачальником електроенергії та укласти договір з новим постачальником, для чого передбачено певну процедуру.

Суд відзначає, що відповідачем не було дотримано процедуру зміни електропостачальника, обумовлену законодавством та договором. Проте, обов`язковим для виконання сторонами договором сторони передбачили обов`язок споживача повідомляти постачальника про намір змінити електропостачальну організацію та встановлено строки такого повідомлення, крім того, передбачено наслідки невиконання обов`язку з повідомлення у вигляді штрафу.

Відповідач вказує, що повідомив позивача про наміри змінити електропостачальну організацію, однак жодних доказів на підтвердження даному твердженню не надав.

З огляду на викладені вище норми Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил №312, вбачається, що чинним законодавством передбачається можливість застосування штрафних санкцій до споживача за дострокове припинення договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ч.1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.13.3 Договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Про те, що споживач змінює електропостачальника з 01.06.2019 позивачу стало відомо від ПАТ "Рівнеобленерго", яке є оператором системи розподілу, і яке в травні 2019 повідомило про таку зміну електропостачальника.

При цьому, факт зміни ТОВ "Сільпо-Фуд" електропостачальника з 01.06.2019 сторонами не заперечувалось.

Пунктом 13.5 Договору, врегульовано, що дія цього договору припиняється, зокрема, у разі зміни електропостачальника.

Відповідно до умов пункту 13.1 Договору, він укладається на строк, визначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач.

В пункті 9 комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (додаток № 2 до договору), зазначено, що договір діє по 31.12.2019 включно (а.с. 21-23).

Відтак, між сторонами у даній справі укладено договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим строком його дії.

За змістом п. 10.1 Договору, споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Відповідно до пункту 13.3 Договору, за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Відтак, пунктом 13.3 Договору передбачено безумовне право постачальника на застосування штрафних санкцій, виключно у випадку наявності однієї підстави - дострокового розірвання договору. Це ж положення договору відсилає до комерційної пропозиції виключно в частині виду штрафних санкцій, зазначених в ній.

При цьому, суд враховує, що мотивом застосування до споживача у наведеному випадку штрафних санкцій є необхідність дисциплінування споживача у спірних правовідносинах та забезпечення постачальникові певної прогнозованості та можливості планування стабільності ведення господарської діяльності.

Пунктом 8 комерційної пропозиції №2.02/1-РОЕК (Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу, а.с. 21 - 23), встановлено, що у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) Постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору Споживачем, Споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої Споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Таким чином, умовами договору, передбачена відповідальність за дострокове розірвання договору (п. 13.3. Договору), а комерційною пропозицією визначено вид та розмір штрафної санкції, а саме штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що за змістом п. 13.3 договору дострокове розірвання договору за ініціативи споживача, є безумовною підставою для застосування штрафних санкцій, і таке положення договору, в силу ст. 629 ЦК України, є обов`язковим до виконання.

Судом встановлено, що відповідач реалізував своє право на зміну електропостачальника з 01.06.2019, у зв`язку з чим за його ініціативою було достроково розірвано договір про постачання електричної енергії споживачу, строк дії якого визначено до 31.12.2019, а відтак, наведене є підставою для застосування попереднім постачальником електричної енергії до споживача штрафних санкцій.

Учасники господарських відносин, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

У даному випадку постачальник просить суд стягнути із споживача штрафні санкції, передбачені договором та додатками до нього.

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у визначеній грошовій сумі, тощо.

Суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, здійснений позивачем, визнає його арифметично вірним та обгрунтованим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 107 527 грн 79 коп.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" про стягнення штрафу в розмірі 107 527 грн. 79 коп. - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова,1, код ЄДРПОУ 40720198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) штраф у розмірі 107 527 (сто сім тисяч п`ятсот двадцять сім) грн. 79 коп. та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2020 року.

Суддя А.М.Горплюк