Ухвала суду № 92037278, 05.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про розгляд клопотання

"05" жовтня 2020 р.Справа № 5017/1773/2012Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Майданик Ю.В.

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ”

до боржника: Відкритого акціонерного товариства „УКРХЛІББУД” (65029, м. Одеса, провулок Каретний, буд. 18, кв. 14; код ЄДРПОУ 00952982)

про визнання банкрутом

у відкритому судовому засіданні за участі

представників сторін та учасників:

від кредиторів: ДП «Херсонський морський торговельний порт» - Колесник Ю.В.;

від боржника: Кармазін С.А.;

розпорядник майном боржника: арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.

Встановив:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2012р. (суддя – Ровинський О.Ю.) заяву ТОВ ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ” прийнято до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ „УКРХЛІББУД”; введено процедуру розпорядження майном боржника ВАТ „УКРХДІББУД”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (т. 1 а.с. 1-2).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2012р. визнано ТОВ «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ» кредитором до ВАТ „УКРХЛІББУД” із грошовими вимогами у розмірі 461 003, 77 грн; розпорядником майна ВАТ „УКРХЛІББУД” призначено арбітражного керуючого Комарова А.В. (т. 1 а.с. 132-134).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 23.09.2015р. затверджено поданий розпорядником майном боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів ВАТ „УКРХЛІББУД” (т. 16 а.с. 127-132).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2015р. справу прийнято до свого провадження суддею Антощук С.І. (т. 17 а.с. 50).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2016р. справу прийнято до свого провадження суддею Найфлейшем В.Д. (т. 18 а.с. 3).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017р. (т. 19 а.с. 169-176), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р. (т. 20 а.с. 119), відмовлено у задоволенні заяви про визнання ПАТ „Дельта Банк” кредитором ВАТ “Укрхліббуд” з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 176 566,74 грн.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2018р. (т. 20 а.с. 253-262) касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2018р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2017р. в частині відмови у задоволенні грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" на суму 1 176 566,74 грн. у справі № 5017/1773/2012 скасовано; справу № 5017/1773/2012 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2018р. суддею Найфлейшем В.Д. завлено самовідвід від розгляду справи №5017/1773/2012 про банкрутство ВАТ «Укрхліббуд» (т. 21 а.с. 46-47).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2018р. суддею Лепеха Г.А. справу прийнято до свого провадження (т. 21 а.с. 87-88).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2019р. провадження у справі про банкрутство ВАТ „УКРХЛІББУД” закрито; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2012р.; припинено повноваження розпорядника майна ВАТ „УКРХЛІББУД” арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. (т. 21 а.с. 219-221).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2019р. про закриття провадження у справі №5017/1773/2012 скасовано, справу передано на розгляд Господарському суду Одеської області (т. 22 а.с. 130-137).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2020р. справу прийнято до свого провадження суддею Грабован Л.І. (т. 23 а.с. 2-3).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2020р. визнано грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ВАТ „УКРХЛІББУД” в сумі 767 328 грн. із задоволенням у четверту чергу; відхилено грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ВАТ „УКРХЛІББУД” в сумі 408 165, 74 грн.

Ухвалою від 10.09.2020р. призначено підсумкове судове засідання у справі, зобов`язано боржника провести актуалізацію всіх клопотань поданих у справі раніше із наданням клопотань , розгляд яких необхідний.

Так, боржником ВАТ „УКРХЛІББУД» було подано до суду клопотання (вх. № 29883/19 від 05.11.2019р. (т.21 а.с.213), підписане Головою правління ВАТ “Укрхліббуд” Палічуком С.О., в якому викладено прохання у зв`язку із наявністю великої заборгованості ДП “Херсонський морський торговельний порт» перед ВАТ «УКРХЛІББУД» за виконані будівельні роботиё судно-перевантажувальну машину потужністю 400тн/год та утримуванням цим підприємством майна та спорядження ВАТ «УКРХЛІББУД» зобов`язати ДП “Херсонський морський торговельний порт” провести звірку розрахунків між кредитором ДП “Херсонський морський торговельний порт” та боржником ВАТ “Укрхліббуд” за договором підряду і стосовно використання майна ВАТ “Укрхліббуд”, включно із судно-перевантажувальною Машиною потужністю 400 тн/год та наявністю на території порту майна і спорядження ВАТ «УКРХЛІББУД» з явкою боржника до кредитора та визнати явку представника ДП Херсонський морський торговельний порт» обов`язковою з наданням письмових пояснень начальника і головного бухгалтера порту, в тому числі з приводу наявності та часу використання судно-перевантажувальної машини, питань розрахунків за виконані роботи та майна ВАТ «УКРХЛІББУД», яке не було вивезене з охоронюваної території порту у зв`язку з відсутністю дозволу та перепусток для працівників ВАТ «УКРХЛІББУД».

У судовому засіданні 05.10.2020р. боржником ВАТ „УКРХЛІББУД» подано клопотання (вх. 3-737/120 від 05.10.2020р.), ідентичне вищевказаному про зобов`язання ДП “Херсонський морський торговельний порт”, а після заміни кредитора його правонаступником ТОВ «Рисоїл-Херсон», провести звірку розрахунків між кредитором ДП “Херсонський морський торговельний порт” провести звірку розрахунків між кредитором ДП “Херсонський морський торговельний порт» та боржником ВАТ “Укрхліббуд” за договором підряду і стосовно використання майна ВАТ “Укрхліббуд”, включно із судно-перевантажувальною машиною потужністю 400 тн/год. Визнати явку представника ДП "Херсонський морський торговельний порт» обов`язковою з наданням письмових пояснень начальника і головного бухгалтера порту, в тому числі з приводу наявності та часу використання судно-перевантажувальної машини, питань розрахунків за виконані роботи та майна ВАТ «УКРХЛІББУД», яке не було вивезене з охоронюваної території порту у зв`язку з відсутністю дозволу та перепусток для працівників ВАТ «УКРХЛІББУД».

Кредитор ДП «Херсонський морський торговельний порт» у поясненнях (вх. 26086/20 від 01.10.2020р.) проти задоволення клопотання заперечує, посилається на норми ч.3 ст.44, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та вказує, що проведення звірок розрахунків між кредитором та боржником відноситься до компетенції розпорядника майна та ліквідатора, а не суду.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. у судовому засіданні усно заперечував проти задоволення клопотання за відсутності підстав.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, розгляд справи №5017/1773/2012 про визнання банкрутом ВАТ «Укрхліббуд» здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ч.1 ст.6 Кодексу передбачено застосування до боржника - юридичної особи застосовуються таких судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Ухвалою суду у цій справі від 12.08.2015р. (т.15 а.с.156-161) визнано ДП „Херсонський морський торгівельний порт” кредитором до ВАТ „УКРХЛІББУД” з грошовими вимогами у розмірі 3 849 002 грн. 38 коп. із черговістю задоволення грошових вимог кредитора у сумі 1073 грн. 00 коп. – перша черга, у сумі 2 938 326 грн. 53 коп. – четверта черга, у сумі 909 602 грн. 85 коп. – шоста черга. Ухвала набрала законної сили.

Таким чином, судом в установленому Законом (Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») було розглянуто вимоги ДП „Херсонський морський торгівельний порт” до боржника. Вимог щодо зустрічних зобов`язань не заявлялось.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч.ч.1,2 ст. 7 Кодексу визначений порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Так, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Таким чином за відсутності на розгляді суду позову боржника щодо його майна чи дебіторської заборгованості у суду відсутні підстави для витребування документів щодо вказаних обставин у порядку ст. 81 ГПК України в межах цих позовів або ст. 110,111 ГПК України на підставі поданих боржником клопотань.

Суд роз`яснює, що відповідно до ст. 44 Кодексу під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Повноваження розпорядника майна визначені у ч. 3 цієї статті Кодексу, він зобов`язаний:

розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;

за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.9 ст. 44 Кодексу розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у томі числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.

Ч.3 ст. 42 ГПК України надає право учаснику справи подавати зави та клопотання. Разом з цим нормами ч.1 ст. 179 ГПК України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Судом встановлено, що на даній стадії розгляду справи про банкрутство у процедурі розпорядження майном боржника, вимоги ДП «Херсонський морський торговельний порт» до ТОВ «УКРХЛІББУД» судом розглянуті та визнані; доказів наявності позовів щодо майна боржника та дебіторської заборгованості не має, боржником не викладено змісту питання у взаємозв`язку із процедурою та правовим регулюванням її проведення, не обґрунтовано правових підстав подання вказаного клопотання, неможливості проведення таких заходів самостійно із кредитором, звернення з вимогами щодо отримання документів, проведення звірки до ДП «Херсонський морський торговельний порт». При цьому суд зазначає, що питання врегулювання дебіторської заборгованості боржника та стосовно майна боржника, за положеннями ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства повинні вирішуватись у межах поданих позовів.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання боржника про зобов`язання ДП “Херсонський морський торговельний порт” провести звірку розрахунків між кредитором ДП “Херсонський морський торговельний порт” та боржником ВАТ “Укрхліббуд” за договором підряду і стосовно використання майна ВАТ “Укрхліббуд”.

При розгляді клопотання ВАТ “Укрхліббуд” про витребування у ДП «Херсонський морський торговельний порт» договору концесії, акту приймання-передачі майна та майнових прав і обов`язків до концисіонера з метою вирішення питання про заміну ДП «Херсонський морський торговельний порт» на ТОВ «Рисоїл-Херсон» та здійснення такої заміни, суд встановив.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За загальним правилом правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ч. 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Ч. 3 ст. 81 ГПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Враховуючи відсутність обґрунтування неможливості самостійного надання доказів у порядку ч.1 ст. 81 ГПК України та відповідно відсутності підстав для витребовування судом документів суд відхиляє клопотання у цій частині.

Копії статей щодо підписання договору концесії, планів розвитку та інші, додані боржником до клопотання не приймаються судом в якості належних і допустимих доказів наявності правонаступництва кредитора, оскільки не дозволяють встановити обставини правонаступництва.

Згідно ч.1, 4 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд враховує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого судом (т. 24 а.с.147-153) щодо ДП «Херсонський морський торговельний порт» відомості щодо юридичних-осіб правонаступників відсутні.

За відсутності доказів наявності правонаступництва ДП «Херсонський морський торговельний порт» на ТОВ «Рисоїл-Херсон» (універсального, або часткового, коли до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора) та відповідно підстав для заміни кредитора, суд відмовляє у задоволенні клопотання у цій частині.

Керуючись ст. ст. 43, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 52, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства „УКРХЛІББУД” від 05.11.2019р. (вх. №29883/19) про зобов`язання провести звірку розрахунків між кредитором ДП «Херсонський морський торговельний порт» та боржником.

2.Відмовити у задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства „УКРХЛІББУД” від 05.10.2020р. (вх. №3-737/20) про заміну ДП «Херсонський морський торговельний порт» на ТОВ «Рисоіл-Херсон».

Ухвала набирає законної сили 05.10.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 06.10.2020р.

Копію ухвали надіслати: ВАТ „УКРХЛІББУД” (65029, м. Одеса, провулок Каретний, буд. 18, кв. 14).

Суддя Л.І. Грабован