Рішення № 92036916, 02.10.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р. Справа № 911/2226/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільчої системи “Київоблгаз”

до Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс”

про стягнення 640 919,22 грн

За участю представників:

від позивача: Павліченко Л.М.;

від відповідача: не з`явилися.

Обставини справи:

04.08.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Киїоблгаз" (далі – позивач) до Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" (далі – відповідач) про стягнення (з урахуванням клопотання позивача № 1185 від 17.08.2020) 639 738,50 грн заборгованості, з яких: 607 246,31 грн боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, 28 423,42 грн пені, 1 180,72 грн інфляційних втрат та 4 068,77 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу № 09420JBCF8FT016 від 01.01.2016.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 позовну заяву передано до розгляду головуючому судді Горбасенку П.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2226/20 та призначено підготовче засідання на 28.08.2020.

25.08.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17839/20), згідно якого представник відповідача просить суд зменшити розмір пені на 90 % та вказав на повний розрахунок з позивачем за отримані послуги з розподілу природного газу. Даний відзив на позовну заяву прийнято судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2020 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 18.09.2020.

17.09.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив № 1255 від 15.09.2020 (вх. № 19729/20 від 17.09.2020), згідно якої останній заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов та просив суд позовні вимоги задовольнити. Дана відповідь на відзив прийнята судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2226/20, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.10.2020.

01.10.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача (вх. № 21107/20), згідно якого останній просив суд розглядати справу за відсутності відповідача на підставі ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України. Дане клопотання задоволено судом.

У судовому засіданні 02.10.2020 представник позивача підтримав задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промову (заключне слово) представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільчої системи “Київоблгаз” (Оператор ГРМ) та Приватним комунально-побутовим підприємством «Теплокомунсервіс» (Споживач) укладено типовий договір розподілу природного газу № 09420JBCF8FT016 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 09420JBCF8FT016.

Відповідно до п. 6.4. договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Згідно п. 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановлених Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 3 315 467,04 грн, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу № ОГЯ89031689 від 31.12.2019 на суму 733 876,27 грн, № ОГЯ80002436 від 31.01.2020 на суму 512 605,32 грн № ОГЯ80006154 від 29.02.2020 на суму 517 246,28 грн, № ОГЯ80009724 від 31.03.2020 на суму 517 246,33 грн, № ОГЯ80013074 від 30.04.2020 на суму 517 246,33 грн, № ОГЯ80016803 від 31.05.2020 на суму 517 246,28 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення типового договору розподілу природного газу № 09420JBCF8FT016 від 01.01.2016 провів часткову оплату отриманих послуг, у зв`язку з чим сума основного боргу по договору станом на 22.06.2020 становить: за квітень 2020 року – 90 003,03 грн; за травень 2020 року – 517 246,28 грн, всього за квітень-травень 2020 року 607 246,31 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 22.06.2020 між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільчої системи “Київоблгаз” та Приватним комунально-побутовим підприємством «Теплокомунсервіс» за типовим договором № 09420JBCF8FT016 від 01.01.2016.

Судом встановлено, що відповідач за період з 22.06.2020 до відкриття провадження у справі (05.08.2020) сплатив відповідачу 277 246,33 грн боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1065 від 23.06.2020, № 1088 від 25.06.2020, № 1108 від 01.07.2020, № 1116 від 02.07.2020, № 1130 від 03.07.2020, № 1151 від 08.07.2020, № 1167 від 09.07.2020, № 1187 від 13.07.2020, № 1192 від 14.07.2020, № 1241 від 22.07.2020, № 1253 від 24.07.2020, № 1268 від 27.07.2020, № 1277 від 29.07.2020, № 1286 від 31.07.2020.

Відповідач, після відкриття провадження у справі (05.08.2020) сплатив на рахунок позивача 329 999,98 грн за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1304 від 05.08.2020, № 1317 від 07.08.2020, № 1347 від 12.08.2020, № 1365 від 14.08.2020, № 1375 від 17.08.2020, № 1385 від 18.08.2020, № 1411 від 19.08.2020, № 1417 від 20.08.2020, № 1423 від 25.08.2020, у зв`язку з чим станом на момент ухвалення судового рішення, борг відповідача перед позивачем за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року відсутній.

Предметом позову є вимоги про стягнення 607 246,31 грн боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, 28 423,42 грн пені, 1 180,72 грн інфляційних втрат та 4 068,77 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач за період з 22.06.2020 до відкриття провадження у справі (05.08.2020) сплатив відповідачу 277 246,33 грн боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1065 від 23.06.2020, № 1088 від 25.06.2020, № 1108 від 01.07.2020, № 1116 від 02.07.2020, № 1130 від 03.07.2020, № 1151 від 08.07.2020, № 1167 від 09.07.2020, № 1187 від 13.07.2020, № 1192 від 14.07.2020, № 1241 від 22.07.2020, № 1253 від 24.07.2020, № 1268 від 27.07.2020, № 1277 від 29.07.2020, № 1286 від 31.07.2020; відповідач, після відкриття провадження у справі (05.08.2020) сплатив на рахунок позивача 329 999,98 грн за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1304 від 05.08.2020, № 1317 від 07.08.2020, № 1347 від 12.08.2020, № 1365 від 14.08.2020, № 1375 від 17.08.2020, № 1385 від 18.08.2020, № 1411 від 19.08.2020, № 1417 від 20.08.2020, № 1423 від 25.08.2020, у зв`язку з чим станом на момент ухвалення судового рішення, борг відповідача перед позивачем за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року відсутній.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 329 999,98 грн боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року, у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та відмову у задоволенні вимоги про стягнення 277 246,33 грн боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року.

Судом критично оцінюються посилання позивача на наявність у відповідача заборгованості за червень та липень 2020 року, яка станом на 25.08.2020 склала 1 054 386,75 грн, оскільки вимоги про стягнення боргу за надані в липні 2020 року та серпні 2020 року позивачем не заявлялися, а відтак не є предметом позову у даній справі.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за типовим договором розподілу природного газу № 09420JBCF8FT016 від 01.01.2016, позивачем за період з 10.01.2020 по 22.06.2020 нарахована пеня в сумі 28 423,42 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2. договору сторонами погоджено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 10.01.2020 по 22.06.2020 становить загалом 28 423,42 грн пені. Відтак, вимога про стягнення 28 423,42 грн пені є обґрунтованою.

Також представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90 %.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Аналогічне право суду визначено у ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач пояснив, що основним видом діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води; послуги з централізованого опалення надаються відповідачем виключно в опалювальний період і відповідно споживачами вносить плата за послуги (відповідно до рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 18.12.2018 року № 661) виключно в опалювальний період.

За березень-квітень 2020 року відповідач не отримав від споживачів плати за надані послуги з централізованого опалення та був позбавлений права нараховувати та стягувати неустойку (штраф, пеню) з споживачів за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, оскільки Законом України від 17.03.2020 № 530-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» було заборонено на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач повністю розрахувався за послуги з розподілу природного газу, кризові явища у вітчизняній економіці, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, відповідач просив суд зменшити розмір пені на 90 %.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України не доведено суду того, що внаслідок наявного у відповідача складного фінансового стану належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Зокрема, відповідачем не надано суду жодного документа на підтвердження свого тяжкого фінансового становища, як-то балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, інформації про фінансово-економічний стан підприємства, інформації про стан розрахунків споживачів за надані послуги з централізованого опалення тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені на 90 %, відтак вимога про стягнення 28 423,42 грн пені підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання за типовим договором розподілу природного газу № 09420JBCF8FT016 від 01.01.2016, позивачем за період з січня 2020 року по червень 2020 року нараховано 1 180,72 грн інфляційних втрат та 4 068,77 грн 3 % річних за період з 10.01.2020 по 22.06.2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2020 року по червень 2020 року та 3 % річних, нарахованих за період з за період з 10.01.2020 по 22.06.2020 складає 1 180,72 грн інфляційних втрат та 4 068,77 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення з відповідача 1 180,72 грн інфляційних втрат та 4 068,77 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 28 423,42 грн пені, 1 180,72 грн інфляційних втрат та 4 068,77 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 231, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства “Оператор газорозподільчої системи “Київоблгаз” до Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” про стягнення 329 999 (триста двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень) 98 коп. боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року - закрити.

2. Решту позовних вимог задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Пушкінська, буд. 59-Б, оф. 127; ідентифікаційний код 19408548) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільчої системи “Київоблгаз” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178; ідентифікаційний код 20578072) 28 423 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять три гривні) 42 коп. пені, 1 180 (одну тисячу сто вісімдесят гривень) 72 коп. інфляційних втрат, 4 068 (чотири тисячі шістдесят вісім гривень) 77 коп. 3 % річних та 5 455 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень) 09 коп. судового збору.

3. У задоволенні позовної вимоги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільчої системи “Київоблгаз” до Приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” про стягнення 277 246 (двісті сімдесят сім тисяч двісті сорок шість гривень) 33 коп. боргу за надані послуги розподілу природного газу в квітні 2020 року та травні 2020 року - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 07.10.2020

Суддя П.В.Горбасенко