Рішення № 92036896, 06.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2020Справа № 910/11233/20Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців 40, 01033, м.Київ, вул.Тарасівська, 19Б, оф.9, код ЄДРПОУ 20782312)

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців 37-41, код ЄДРПОУ 25201716)

про відшкодування 9 600,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 9600,00 грн. відшкодування у зв`язку з ДТП, яка сталась 26.01.2019 з вини страхувальника відповідача за полісом АМ/3263117.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.08.2020 відкрив провадження у справі №910/11233/20, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 06.08.2020 позивач отримав - 14.08.2020.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про судовий розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на адресу місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105471511982 та повернено до суду 21.08.2020 із зазначенням причини повернення «вибули».

Однак, за приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.06.2018 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться «Розумний захист», згідно якого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» застрахувало відповідальність страхувальника щодо настання страхового ризику в частині добровільного страхування транспортного засобу - факт пошкодження та/або знищення застрахованого ТЗ внаслідок ДТП, що сталася не з вини водія, при наявності виключно двох учасників. Страхування транспортного засобу: «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_1 .

26.01.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «KIA Corento», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Ленінського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 у справі № 205/1245/19 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Протоколом технічного огляду КТЗ від 26.01.2019 було визначено характер та перелік пошкоджень автомобіля страхувальника позивача.

Відповідно до Звіту ТОВ «СОС Сервіс Україна» № SOS_190130-3873995 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного 05.02.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 12 482,79 грн.

11.02.2019 позивач на виконання умов договору, за заявою страхувальника від 28.01.2019 на підставі страхового акту № UA2019012800013/L01/01 від 11.02.2019 за платіжним дорученням № 26135 сплатив страхове відшкодування в сумі 9600,00 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність щодо експлуатації автомобіля «KIA Corento», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3263117 з лімітом відповідальності по майну 100 000,00 грн та нульовою франшизою, позивач 15.04.2019 звернувся до страховика винної в ДТП особи із заявою за вих.№ 209087 від 08.04.2019 про виплату відшкодування у порядку регресу у розмірі 9600,00 грн. Вказана вимога залишена без задоволення та відповіді.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту ТОВ «СОС Сервіс Україна» № SOS_190130-3873995 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного 05.02.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Land Cruiser», державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 12 482,79 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 11.02.2019 позивач здійснив виплату відшкодування у сумі 9600,00 грн, у зв`язку із чим поніс фактично витрати у вказаному розмірі.

З урахуванням наведеного, виходячи із ліміту відповідальності за полісом АМ/3363117, слід дійти висновку, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто у сумі 9600,00 грн.

Докази здійснення відповідачем відшкодування по ДТП 26.01.2019 у сумі 9600,00 грн, у т.ч. на вимогу позивача, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач письмового відзиву та свого спростування суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців 40, 01033, м.Київ, вул.Тарасівська, 19Б, оф.9, код ЄДРПОУ 20782312) 9600 (дев`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп відшкодування, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак