Рішення № 92036879, 02.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/1674/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський"

пров. Виноградний, буд.1/11, оф.46, м. Київ 24, 01024

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ 32, 01032

та Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

вул. В. Чорновола, буд 8, м. Київ 135, 01135

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні позивача - ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач-1) та Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (відповідач-2) в якому просить суд:

визнати гарантію №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019, видану Акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" такою, що не підлягає виконанню;

визнати вимогу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/509 від 09.01.2020 про сплату АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" суми коштів в розмірі 429564,56 грн за гарантією №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 такою, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання гарантії №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 та вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/509 від 09.01.2020 такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року відкрито провадження у справі №910/1674/20 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 11.03.2020.

03.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ПрАТ "Укренерго" є правонаступником ДП "Укренерго", у зв`язку із чим і відбувся перехід прав вимоги за гарантією №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 до АТ "Український будівельно-інвестиційний банк".

10.03.2020 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі.

11.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 11.03.2020, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 третьої особи. Суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 08.04.2020.

08.04.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 08.04.2020, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 суд призначив підготовче засідання у справі №910/1674/20 на 27.05.2020.

27.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" подано клопотання про проведення розгляду справи без участі представника.

27.05.2020 протокольною ухвалою суду судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу №910/1674/20 до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 24.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 15.07.2020.

30.06.2020 від Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі представника.

15.07.2020 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

15.07.2020 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання про позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 22.07.2020.

21.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 22.07.2020 задоволено клопотання про позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 02.09.2020 у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у щорічній відпустці з 03.08.2020 по 28.08.2020.

02.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" подано клопотання про відкладення розгляду справи.

02.09.2020 у судове засідання з`явився представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, клопотання про відкладення розгляду справи по суті не надали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені ухвалою суду від 22.07.2020.

У судове засідання, призначене на 02.09.2020 представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак клопотав про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Дослідивши підстави поданого позивачем клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а саме з мотивів не доведення заявником факту об`єктивної неможливості прибуття представника позивача у судове засідання.

Суд, заслухавши думку представника відповідача-1, дослідивши вказане клопотання відповідача дійшов висновку про залишення клопотання позивача про відкладення розгляду справи без розгляду.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У судовому засіданні 02.09.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» (гарант за договором Гарантії) та ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» (Принципал за договором гарантії) було укладено договір №BGV/U/03-2-0064 про надання гарантії, відповідно до якого Гарант за дорученням Принципала надає на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі Бенефіціар) забезпечення виконання Договору (в подальшому Гарантія) на суму 429 564,56 грн. за договором закупівлі, який має бути укладений між Принципалом та Бенефіціаром згідно Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) 11А-2018-12-28-001302-Ь оприлюдненим 28.12.2018 року на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro за результатами переговорної процедури закупівлі «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 ПС 330 кВ «Павлоградська» ВРП-35 кВ Реконструкція ВРП-35 кВ, з повною заміною обладнання інв. № 6179 45310000-3 Електромонтажні роботи».

Відповідно до умов вищевказаного договору №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 року Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» (Гарант за Гарантією) 11.01.2019 року була видана Гарантія виконання зобов`язань №BGV/U/03-2-0064 (надалі Гарантія) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Бенефіціар за Гарантією) відповідно до якої Акціонерне товариство «Український будівельно- інвестиційний банк» безумовно, тобто за першою вимогою Бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити Бенефіціару протягом п`яти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Бенефіціара передбаченою Гарантією грошову суму 429 564,56 грн. валюта платежу - українська гривня у випадку порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» (Принципал за Гарантією) зобов`язань за Договором (договором закупівлі, який має бути укладений між Принципалом та Бенефіціаром згідно Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2018-12-28-001302-b оприлюдненим 28.12.2018 року на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro за результатами переговорної процедури закупівлі «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 ПС 330 кВ «Павлоградська» ВРП-35 кВ Реконструкція ВРП-35 кВ. з повною заміною обладнання інв. № 6179 45310000-3 Електромонтажні роботи»).

14 січня 2019 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Замовник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» (Підрядник за Договором) був підписаний договір підряду №04-4/0042-19 (надалі Договір), відповідно до якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника роботи «ПС 330 кВ «Павлоградська» ВРП - 35 кВ. Реконструкція ВРП - 35 кВ, з повною заміною обладнання (інв.. № 6179) з передачею Замовнику результату робіт, а Замовник зобов`язується передати Підряднику фронт робіт (будівельний майданчик), проектну документацію, іншу потрібну для виконання роботи документацію, яка є або має бути у Замовника, прийняти належно виконані роботи та здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах Договору.

Строк виконання робіт встановлений п. 1.2. Договору, та Додатком 3 до Договору - до 31 липня 2019 року. Строк дії Договору відповідно до п. 15.1 строк дії Договору до 31.12.2019 року а в частині виконання гарантійних зобов`язань до повного їх виконання.

Ціна Договору відповідно до п. 2.2. Договору складає 8 591 291,16 грн. ( в т.ч. ПДВ).

Згідно з п. 17.1 Договору Підрядник надає Замовнику (не пізніше дати укладення Договору) забезпечення виконання Договору. Відповідно до п. 17.2. Забезпечення виконання Договору надається у вигляді безумовної, безвідкличної Банківської гарантії оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (банківської гарантії) становить 429 564,56 грн.

Відповідно до умов Гарантії № №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 року виплата по Гарантії здійснюється на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

14 січня 2020 року ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» отримано повідомлення АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО -ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» № 52 від 11.01.2020 року. З повідомлення Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» № 52 від 11.01.2020 року Заявнику стало відомо про отримання Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» вимоги № 01/509 від 09.01.2020 року про сплату коштів за гарантією, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» вимагає сплатити суму 429564,56 грн. на рахунок Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у зв`язку, як зазначено в вимозі, з порушенням ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» зобов`язань за Договором.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що банківську гарантію №BGV/U/03-2-0064 було надано Державному підприємству "НЕК "Укренерго", проте будь-яких застережень щодо можливості передачі прав бенефіціара (Державного підприємства "НЕК "Укренерго") за гарантією іншій особі - Приватному акціонерному товариству "НЕК "Укренерго" (в тому числі і у випадку правонаступництва) в Гарантії №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 не зазначено.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог є дві вимоги: визнання гарантії №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 такою, що не підлягає виконанню та визнання вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/509 від 09.01.2020 такою, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі статтями 546, 560, 563, 569 Цивільного кодексу України, банківська гарантія є одним із способів забезпечення зобов`язання боржника перед кредитором та одностороннім правочином, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником та має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником.

Отже, припинення зобов`язання за гарантією стосується також прав боржника (принципала), оскільки в такому випадку він звільняється від відповідальності за регресними вимогами, з якими гарант може звернутися до нього у випадку стягнення з нього грошової суми за виданою гарантією.

Таким чином, суд вважає, що позивачем обраний належний спосіб захисту своїх прав та інтересів, як визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню та фактично є вимогою про визнання припиненим одностороннього правочину (гарантії).

Аналогічний правовий висновок щодо можливості обрання такого способу захисту, як визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, викладено у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Зокрема, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02) Європейський суд з прав людини зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним", як у законі, так і на практиці.

Разом з тим, суд вважає, що є неналежним способом захисту цивільних прав є вимога позивача про визнання вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №01/509 від 09.01.2020 про сплату суми коштів в розмірі 429564,56 грн за гарантією №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 такою, що не підлягає виконанню, та зазначає, що така вимога не приводить до реального захисту порушених прав та інтересів позивача.

Щодо вимоги про визнання за гарантію №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 такою, що не підлягає виконанню, згідно положення ст. 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Статтею 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ст. 564 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, на виконання умов договору 11.01.2019 Акціонерним товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" як гарантом надано банківську гарантію №BGV/U/03-2-0064 Державному підприємстві "Національна енергетична компанія "Укренерго" на суму 429564,56 грн., строком дії - до 14.01.2020 (включно).

В матеріалах справи міститься копія повідомлення № 52 від 11.01.2020, в якому відповідач 2 просить позивача для забезпечення компенсації суми вимоги сплатити 429564,56 грн.

За змістом ст.568 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Окрім того, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (надалі - Положення), вимоги якого поширюються на банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями.

Відповідно до п. 3 Положення визначено, що вимога-лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту;

гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин;

гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

У відповідності до п.1.2. договору про надання гарантії, гарантія надається на термін до 14.01.2020 року включно і набуває чинності з 11.01.2019 року. Строк дії цього договору - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Гарант зобов`язався, зокрема, у разі порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого Гарантією, та отримання письмової вимоги бенефіціара не пізніше 2 (другого) банківського дня повідомити про це принципала і передати йому копію вимоги. Розглянути вимогу бенефіціара разом з доданими до неї документами, і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам Гарантії (п.п 2.2.2., 2.2.3 договору про надання гарантії).

Відповідно до п. 2.1.6. договору про надання гарантії приципал зобов`язався, зокрема, протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання копії вимоги разом з доданими до неї документами, перерахувати гаранту належну до сплати суму згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про надходження вимоги.

Також, пунктом 2.3. визначено про право принципала звернутися до гаранта з проханням про направлення бенефіціару запиту щодо згоди на внесення змін до умов Гарантії.

Так, судом встановлено, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 11.01.2019 відповідно до Гарантії BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 відповідачем 2 надано Державному підприємству "НЕК "Укренерго" - бенефіціару гарантію на суму 429564,56 грн.

Однак, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Державне підприємство "НЕК "Укренерго" - припинено. При цьому, будь-яких застережень щодо можливості передачі прав бенефіціара за гарантією іншій особі (в тому числі і у випадку правонаступництва) в Гарантії №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 року не зазначено.

Поряд з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи (ст. 108 ЦК України).

Як вбачається зі змісту Наказу Міністерства фінансів України № 321 від 29.07.2019, копія якого наявна в матеріалах справи, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" створено шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Згідно п. 6 наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2019 № 321, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є правонаступником Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Також, відповідно до п. 1.1 статуту ПрАТ "НЕК "Укренерго" Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство.

Окрім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є правонаступником Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Таким чином, з огляду на викладене, до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" перейшли усе майно, усі права та обов`язки Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є бенефіціаром за Гарантією №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 563 Цивільного кодексу України кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Судом враховано, що у відповідності до п.п. 30, 31 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639 (надалі - Положення), принципал у разі виникнення потреби внесення змін до умов гарантії подає до банку-гаранта лист-звернення про внесення змін до гарантії, а також копію відповідних змін до договору (за наявності), з якого виникають базові відносини. Принципал зобов`язаний подати до банку-гаранта копії змін до договору, з якого виникають базові відносини, якщо протягом дії гарантії до договору вносилися зміни стосовно реквізитів сторін і строків договору, що свідчить про згоду сторін договору щодо їх внесення.

Банк-гарант перевіряє правильність заповнення листа-звернення про внесення змін до умов гарантії, а також наявність і достатність забезпечення за гарантією (якщо зміни передбачають збільшення суми або строку дії гарантії). Банк-гарант приймає рішення про прийняття таких змін (відповідно до своїх внутрішніх положень та якщо зміни до умов гарантії не суперечать одна одній) і після оформлення інших відповідних договорів (за потреби) надсилає документ зі змінами до умов гарантії до банку бенефіціара або передає/надсилає документ зі змінами до умов гарантії безпосередньо бенефіціару або принципалу, або авізуючому банку для подальшого його передавання/надсилання бенефіціару.

Пунктом 32 Положення передбачено, що зобов`язання банку-гаранта у зв`язку з внесенням змін до умов гарантії (зменшення суми гарантії та/або скорочення строку дії гарантії) змінюється лише після отримання від бенефіціара або банку бенефіціара, або авізуючого банку повідомлення про прийняття бенефіціаром зазначених змін або після строку, протягом якого вимога за гарантією може бути наданою в сумі, що діяла до зменшення суми гарантії.

Банк-гарант у разі отримання від бенефіціара або банку бенефіціара, або авізуючого банку повідомлення про відмову бенефіціара внести зміни до умов гарантії протягом двох робочих днів із дати отримання такого повідомлення зобов`язаний письмово інформувати про це принципала (у порядку, установленому в договорі про надання гарантії).

Бенефіціар за винятком випадків, передбачених умовами гарантії, має право відмовитися від змін до гарантії, поки він не повідомить про свою згоду з такими змінами або не здійснить представлення, що відповідає умовам гарантії, виключно з урахуванням таких змін.

Умови гарантії можуть передбачати зменшення або збільшення її суми у визначені дати або в разі настання визначеної події, яка згідно з умовами гарантії призводить до зміни її суми (п. 35 Положення).

Разом з тим, Додатковою угодою № 1 від 28.08.2019 позивач та відповідач 1 дійшли згоди щодо змін у договорі, у зв`язку з перетворенням Державного підприємства "НЕК "Укренерго" на Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго".

Враховуючи викладені положення та внесення змін сторонами до договору підряду в частині зміни Державного підприємства "НЕК "Укренерго" на Приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго", суд дійшов висновку, що саме позивач - принципал мав ініціювати внесення змін до умов гарантії шляхом подачі до гаранта - відповідача 2 лист-звернення про внесення змін до гарантії, оскільки сторонами було внесено зміни до договору підряду щодо зміни організаційно-правової форми замовника.

Проте, позивач належними та допустимими доказами факт звернення до відповідача 2 щодо внесення змін до умов Гарантії №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 не підтвердив, вказаних обставин не спростував, а також доказів направлення листа-звернення до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" не надав, а том суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача в частині вище викладених підстав щодо визнання гарантії №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 такою, що не підлягає виконанню.

Також, позивач стверджує, що не виконання робіт за договором у розмірі 3 826 162,71 грн. зумовлено об`єктивними факторами та відбулось не з вини позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з`ясувавши вищевикладені обставини, суд не приймає до уваги доводи позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Суд зазначає, що особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов`язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов`язання носить самостійний, автономний характер по відношенню до основного зобов`язання.

Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до п. 11.4 договору, гарантія виплачується банком, який виступає гарантом замовнику на його вимогу в разі порушення підрядником своїх зобов`язань. У вимозі до гаранта замовник повинен вказати у чому полягає порушення підрядником свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, без додання будь-яких підтверджуючих документів.

Як вбачається з вимоги відповідача 1 №01/509 від 09.01.2020 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило гаранта про факт порушення позивачем своїх зобов`язань за договором підряду та настання гарантійного випадку, посилаючись на п. 1.2 договору про встановлення строку (термін) виконання робіт: до 31.07.2019. Проте, всупереч викладеному передбачені договором роботи у встановлений строк Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" не виконало.

Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Таким чином, зобов`язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред`явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов`язання.

Отже, суд зазначає, що факт прострочення позивачем виконання зобов`язання є гарантійним випадком та підставою для отримання відповідачем 1 гарантійної суми у розмірі визначеної у договорі №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 про надання гарантії.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що позивачем було порушено умови договору підряду в частині своєчасного та повного виконання робіт, враховуючи умови банківської гарантії та відсутність доказів звернення позивача про внесення змін до умов договору щодо зменшення суми гарантії, відповідно відсутні обґрунтовані та законні підстави для визнання гарантію №BGV/U/03-2-0064 від 11.01.2019 такою, що не підлягає виконанню, а тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не доведеними належними доказами у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 07.10.2020

(у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному з 07.09.2020)

Суддя М.О. Лиськов