Рішення № 92036643, 07.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 м. КиївСправа № 910/8198/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС";

до: публічного акціонерного товариства"УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ";

про: стягнення 41.887,38 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства"УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач) про стягнення 41.887,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок здійснення відповідачем перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача було виявлено розукомплектування останніх, що в подальшому призвело до заподіяння позивачу збитків в сумі 41.887,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8198/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Приписами частини 2 другого розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020.

Відтак, останній день процесуальних строків, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: відсутності у позивача права на звернення до суду з приводу пошкодження вантажу; проведення позивачем інших робіт, крім несправності повітророзподільника та розукомплектування ручного гальма.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про: відсутність в матеріалах справи доказів прийняття відповідачем до перевезення пошкоджених вагонів, а також про те, що позов стосується стягнення з відповідача суми прямих збитків, понесення позивачем яких належним чином доведено останнім.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Так у листопаді-січні 2019 відповідачем було здійснено перевезення вантажних вагонів власності (оренди) позивача. На станціях "Богуславський" та "П`ятихатки" було виявлено пошкодження (розукомплектування) вагонів власності (оренди) позивача, а саме №№ 62966064, 52276086, 56289754, 59955310, 60728789, 62011804, 62057849, 62072418, 63525000.

Вказані вагони були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей, на підставі чого були оформлені повідомлення форми ВУ-23М, а саме: від 10.12.2019 № 9940, від 12.01.2020 № 2232, від 13.01.2020 № 2231, від 13.01.2020 № 2230, від 21.01.2020 № 2458, від 12.01.2020 № 2206, від 15.01.2020 № 2308, від 18.01.2020 № 2382, від 20.01.2020 № 2452.

Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі Ушкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.

З метою складання актів форми ГУ-22 та актів пошкодження вагонів форми ВУ-25М позивач звернувся із заявою від 10.01.2020 № 199/ДВ до начальника станції "П`ятихатки" структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", та із заявою від 10.01.2019 № 200/ДВ до начальника підрозділу "Вагонне депо Кам`янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Також позивач звернувся зі скаргою від 28.01.2020 № 625/ДВ на дії начальника станції "П`ятихатки" структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

З метою складання актів форми ГУ-22 та актів пошкодження вагонів форми ВУ-25М позивач звернувся із заявою від 22.01.2020 № 463/ДВ до начальника станції "Богуславський" структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", та із заявою від 22.01.2019 № 464/ДВ до начальника підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Також позивач звернувся зі скаргою від 14.02.2020 № 983/ДВ на дії начальника станції "Богуславський" структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Проте, відповідей на зазначені заяви та скарги позивачем отримано не було.

Структурним підрозділом "Вагонне депо Кам`янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" складено акти про пошкодження (форма ВУ-25М), а саме: від 09.12.2019, від 12.01.2020, від 13.01.2020, від 13.01.2020, від 21.01.2020, від 12.01.2020, від 15.01.2020, від 18.01.2020, від 20.01.2020.

Так, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі № 904/4195/16, від 17.01.2017 у справі № 904/3013/16.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу" і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах. Однак за фактом розукомплектування вагонів жодного акту представниками ПАТ "Укрзалізниця" не було складено.

Відповідно до абз. 1 п. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини підчас перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до абз. 2 п. 126 Статуту залізниць України, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до п. 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин внаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Також у даному стандарті зазначено, що пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації. А відтак, складання відповідачем актів форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і саме цей акт є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.

Відповідно до п. 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці № 264-Ц від 28 жовтня 1997 року (зі змінами та доповненнями згідно з наказом № 312-Ц від 07.06.2001) забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПТ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз`єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п. 6.2.1. зазначеної Інструкції, при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти: дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для постановки такого вагону в состав поїзду.

Позивач вказує, що внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів, останній був змушений передати структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки вагони використовуються у господарській діяльності позивача, зокрема позивачем було придбано деталі на загальну суму 37.783,64 грн., які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:

- на підставі контракту купівлі-продажу № 495 від 14.03.2018 та специфікації у ЗАО "Трансмашэкспорт" було придбано: головна частина 270.023-1 у кількості 4 шт. на загальну суму 16.374,36 грн. (вказана продукція була сплачена згідно платіжного доручення № 87 від 10.10.2018);

- на підставі контракту купівлі-продажу № 495 від 14.03.2018 та специфікації у ЗАО "Трансмашэкспорт" було придбано: магістральна частина 483.А010-01 у кількості 4 шт. на загальну суму 17.812,88 грн. (вказана продукція була сплачена згідно платіжного доручення № 93 від 20.11.2018);

- на підставі договору поставки № 59/14 від 10.02.2014 року та специфікацій № 43 від 01.10.2018 у TOB "УКРТРАНСПНЕВМАТИКА" було придбано: авторежим 265 А-1 у кількості 1 шт. на загальну суму 3.596,40 грн. (вказана продукція була сплачена згідно платіжного доручення № 8697 від 07.11.2018).

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Між позивачем, як замовником та відповідачем, як підрядником, укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів від 19.02.2020 № ПР/В-20130/НЮдч, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням вагонів позивача.

У зв`язку із розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" для проведення ремонтних робіт на якому і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони.

Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 4.103,74 грн.

Відтак, прямі збитки, які виникли у позивача у зв`язку із розукомплектуванням вагонів становить: 41.887,38 грн., а саме: 37.783,64 (придбані деталі) + 4.103,74 грн. (технічне обслуговування).

Згідно п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, сума збитків за пошкодження вагона складається з витрат на транспортування пошкодження вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів, залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрати на перевезення вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо від ремонту вати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надаються разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням, визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Так, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Встановлені в статті 1166 Цивільного кодексу України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, які входять до глави 82 Цивільного кодексу України у тій мірі в якій їх не відміняють спеціальні правила передбачені окремими статтями зазначеної глави.

В передбачених законом випадках на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодування шкоди і при відсутності в його діях вини.

Так, відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортного засобу (залізничний вагон є транспортним засобом). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди були завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України зазначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на момент розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу "в шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

За приписами п. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту залізниць України, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачеві суму грошових коштів, сплачену позивачем з метою ремонту вагонів на загальну суму 41.887,38 грн., а саме: 37.783,64 (придбані деталі) + 4.103,74 грн. (технічне обслуговування).

Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені, оскільки: позивачем додано до матеріалів справи докази перебування вагонів у власності (оренди) останнього; позивач не може бути позбавлений права на звернення до суду із даним позовом; позов стосується стягнення з відповідача збитків за незабезпечення відповідачем збережності майна (вагонів) під час перевезення; відповідачем не подано до суду доказів, які підтверджують невідповідність технічного стану вагонів при прийнятті їх відповідачем до перевезення; в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази, які підтверджують наявність всіх елементів складу правопорушення відповідача (протиправна бездіяльність, завдання шкоди та причинний зв`язок між ними) та є підставою для стягнення з останнього понесеної позивачем суми збитків.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМТРАНС" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 46-46А, ідентифікаційний код: 30600592) збитки в сумі 41.887 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац