Рішення № 92036631, 05.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2020Справа № 910/11246/20Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»

до Фізичної особи-підприємця Леонової Тетяни Володимирівни

про стягнення 11 577,28 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Леонової Тетяни Володимирівни заборгованості у розмірі 11 577,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконує умови договору оренди №221/КК/604 від 11.01.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11246/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 05.08.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.08.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2019 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (балансоутримувач, позивач) та Фізичною особи-підприємцем Леоновою Тетяною Володимирівною (орендар, відповідач), Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір №221/КК/605 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі пункту 3 протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 28.08.2018 року №37/113 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Бастіонна,12, для розміщення бібліотеки 4%.

Відповідно до п. 2.1. договору, об`єктом оренди є: нежиле приміщення, загальною площею 150,2 кв.м. у т.ч. на першому поверсі 150,2 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Вартість об`єкта оренди згідно із затвердженим 11.01.2019 висновком про вартість майна станом на 31.08.2018 становить 1 кв.м. 17 390,15 грн, всього: 2 612 000,00 грн без ПДВ. (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 з урахуванням змін до неї згідно з рішенням Київської міської від 08.02.2018 № 21/4085, пункту 3 протокольного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 28.08.2018 №37/113 (у розмірі 4%) і становить без ПДВ: 61,40 грн за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку січень 2019 року 9 222,45 грн. Загальна сума до сплати становить: 11 066,94 грн.

Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-порталі Фонду державного майна України.

Згідно з положеннями п. 3.6., п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 4.2.4. договору орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Положеннями п. 9.1. договору цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 11.01.2019 до 09.01.2022.

Відповідно до акта прийому-передачі об`єкта оренди від 08.02.2019 року орендодавець передав орендарю нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 12, загальною площею 150,2 кв.м.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 13.03.2019 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 12, загальною площею 150,2 кв.м., з 15.03.2019 року.

Згідно з Актом прийому-передачі об`єкта оренди від 15.03.2019, відповідач повернув, а позивач прийняв орендовані приміщення.

Орендодавець звернувся до відповідача з вимогою №105/01-1111/1 від 18.03.2019 про сплату заборгованості у розмірі 13 456,38 грн.

У відповідь на вимогу відповідач направив заяву від 20.03.2019 про реструктуризацію заборгованості на 3 місяці у розмірі 13 456,38 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що у відповідача за період з 01.03.2019 по 30.06.2020 існує заборгованість за надані послуги оренди нежитлового приміщення у розмірі 10 456,38 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 505,44 грн та 3 % річних у сумі 340,78 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, між позивачем, відповідачем та Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією укладено договір №221/КК/605 від 11.01.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

На виконання умов договору, орендодавець передав, а Фізична особа-підприємець Леонова Тетяна Володимирівна прийняла в орендне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 12, загальною площею 150,2 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди від 08.02.2019 року.

Умовами договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6, 3.7. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з листом від 13.03.2019 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 12, загальною площею 150,2 кв.м., з 15.03.2019 року та відповідно до Акту прийому-передачі об`єкта оренди від 15.03.2019, відповідач повернув, а позивач прийняв орендовані приміщення.

Отже, договір №221/КК/605 від 11.01.2019 про передачу майна територіальній громади міста Києва в оренду припинив свою дію 15.03.2019.

Як підтверджено матеріалами справи, у відповідача існує заборгованість за договором №221/КК/605 від 11.01.2019 щодо надання послуг з оренди нежитлового приміщення у розмірі 10 456,28 грн

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане відповідачем зобов`язання з оплати за надані позивачем послуги з оренди на підставі договору №221/КК/605 від 11.01.2019 у розмірі 10 456,38 грн, що підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 10 456,38 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 505,44 грн та 3 % річних у сумі 340,78 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Сторони в п. 6.2. договору погодили, що орендар згідно з пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунки інфляційних у сумі 505,44 грн та 3 % річних у сумі 340,78 грн є арифметично правильними, а тому позовні вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до Фізичної особи-підприємця Леонової Тетяни Володимирівни заборгованості у розмірі 11 577,28 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Леонової Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва " (01021, м.Київ, провулок Івана Мар`яненка, будинок 7, ідентифікаційний код 35692211) борг у сумі 10 456,38 грн, інфляційні нарахування у сумі 340,78 грн, 3 % річних у сумі 505,44 грн та судовий збір у сумі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 05.10.2020.

Суддя О.В. Гулевець