Рішення № 92036394, 02.10.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/190/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Стретович Н. К.

за участю представників сторін:

- від позивача: Халабурдін С.В., ордер серії ХВ №180600022 від 01.02.2020, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1023 від 05.11.2011 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Тентова Компанія" (м. Харків)

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль)

про стягнення 500545,86 грн.

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ "Українська Тентова Компанія" до ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (з врахуванням заяви про усунення недоліків та письмових пояснень (а. с. 96, 97; 108 - 118), про стягнення 1900545,86 грн., з яких 1400000,00 грн. основного боргу, 253575,59 грн. інфляційних втрат, 107127,87 грн. 3 % річних, 139842,40 грн. штрафу, а також сплачену суму судового збору у розмірі 28510,13 грн.

Позивачем позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної оплати за отриманий товар згідно з договором поставки № 05/04/18 від 05.04.2018 та додатку № 1 від 05.04.2018 до договору.

Ухвалою від 06.03.2020 господарським судом відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання суду (а. с. 140).

24.04.2020 до суду від відповідача надійшов лист від 24.04.2020, вих. №276 з доданими платіжними дорученнями, яким повідомлено, що станом на 24.04.2020 заборгованість на користь позивача сплачена в повному розмірі (а. с. 149-163).

Ухвалою від 28.05.2020 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення 1400000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; постановив розгляд справи здійснювати з вимогою про стягнення з відповідача 253575,59 грн. інфляційних, 107127,87 грн. 3% річних, 139842,40 грн. штрафу, а також 28510,13 грн. судового збору (а. с. 170).

Іншою ухвалою від 28.05.2020 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 01.07.2020 о 12:00 (а. с. 171).

Ухвалою від 03.08.2020 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 03.09.2020. о 10:30; направив копії цієї ухвали на електронні адреси сторін (а. с. 190).

Ухвалою від 03.09.2020 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив засідання суду на 02.10.2020 о 09:30 (а.с. 201).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 253575,59 грн. інфляційних, 107127,87 грн. 3% річних, 139842,40 грн. штрафу, а також 28510,13 грн. судового збору підтримав.

Відповідач належних доказів про сплату нарахованих позивачем сум не надав; про дату і час судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить витяг із офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення, отриманий за електронним запитом суду (а. с. 203).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

05.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Тентова Компанія" (позивач/постачальник) і Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (відповідач/покупець) укладено договір № 05/ 04/18 (а. с. 20 - 22) (далі - договір), за п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність попупця продукцію, зазначену у додатках до договору (далі -товар), які є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти товар, який відповідає умовам кількості та якості, та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється окремими у відповідності до підписаних сторонами додатками до договору.

Сторонами погоджено, що датою поставки є дата передачі товару покупцю у місці поставки і підписання сторонами і завірення їх печатками видаткових накладних на відповідну партію товару (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5 договору датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата поставки відповідно до п. 4.4 цього договору.

Умови оплати погоджено в додатках до договору (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.4 договору датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем, на розрахунковий рахунок постачальника.

05.04.2018 сторони уклали додаток № 1 до договору (а. с. 23, 24), за п. 1.2 якого сторонами погоджено вартість товару на суму 3836432,40 грн., а п. 2.1 передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника через 120 календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі (видаткової накладної) на партію товару

Позивачем було поставлено товар партіями на загальну суму 3836432,40 грн., який відповідачем, на дату подачі позовної заяви, було частково оплачено.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо оплати за отриманий товар повністю, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1900545,86 грн., з яких 1400000,00 грн. основного боргу, 253575,59 грн. інфляційних втрат, 107127,87 грн. 3 % річних, 139842,40 грн. штрафу, а також сплачену суму судового збору у розмірі 28510,13 грн.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 1400000,00 грн., тому ухвалою від 28.05.2020 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1400000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; постановив подальший розгляд справи здійснювати з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 253575,59 грн. інфляційних втрат, 107127,87 грн. 3 % річних, 139842,40 грн. штрафу, а також сплачену суму судового збору у розмірі 28510,13 грн. (а. с. 170).

2. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 253575,59 грн. інфляційних втрат та 107127,87 грн. 3% річних згідно з уточненим розрахунком позивача, наведеним у письмових поясненнях від 03.03.2020 (а. с. 108-118).

3.1. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу. кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат проводилося на підставі таких видаткових накладних (а.с.25-41): № 279 від 19.05.2018; № 280 від 19.05.2018; № 281 від 19.05.2018; № 282 від 21.05.2018; № 283 від 21.05.2018; № 284 від 21.05.2018; №285 від 22.05.2018; № 286 від 22.05.2018; № 287 від 22.05.2018; № 288 від 22.05.2018; № 290 від 23.05.2018; № 291 від 23.05.2018; № 292 від 23.05.2018; № 293 від 25.05.2018; № 294 від 25.05.2018; № 295 від 26.05.2018; № 296 від 26.05.2018 з врахуванням порядку розрахунків передбачених у додатку № 1 від 05.04.2018 до договору.

До подання позовної заяви, відповідачем проводилась оплата за отриманий товар, про що свідчать такі платіжні доручення (а. с. 62-88): № 12696 від 04.12.2018 на суму 1000000,00 грн.; №16406 від 10.04.2019 на суму 100000,00 грн.; № 16467 від 11.04.2019 на суму 100000,00 грн.; № 386 від 13.06.2019 на суму 50000,00 грн.; №440 від 14.06.2019 на суму 50000,00 грн.; № 644 від 21.06.2019 на суму 50000,00 грн.; №3807 від 21.10.2019 на суму 50000,00 грн.; № 3808 від 21.10.2019 на суму 50000,00 грн.; № 3842 від 22.10.2019 на суму 50000,00 грн.; № 3866 від 23.10.2019 на суму 50000,00 грн.; №3928 від 24.10.2019 на суму 50000,00 грн.; № 4094 від 30.10.2019 на суму 50000,00грн.; № 4430 від 12.11.2019 на суму 50000,00 грн.; № 4471 від 13.11.2019 на суму 50000,00 грн.; № 4590 від 15.11.2019 на суму 50000,00 грн.; №4652 від 18.11.2019 на суму 50000,00 грн.; № 4758 від 21.11.2019 на суму 50000,00грн.; №4815 від 25.11.2019 на суму 50000,00 грн.; № 4970 від 27.11.2019 на суму 50000,00грн.; № 5079 від 10.12.2019 на суму 50000,00 грн.; № 5296 від 11.12.2019 на суму 50000,00 грн.; № 6227 від 14.01.2020 на суму 50000,00 грн.; №6252 від 15.01.2020 на суму 50000,00 грн.; № 6330 від 16.01.2020 на суму 50000,00грн.; № 6375 від 17.01.2020 на суму 50000,00 грн.; № 6394 від 20.01.2020 на суму 50000,00 грн.; № 6807 від 10.02.2020 на суму 36432,40 грн.; № 6854 від 11.02.2020 на суму 50000,00 грн.

Щодо розрахунку 3% річних, виконаного позивачем, судом встановлено таке.

Відповідно до видаткової накладної № 288 від 22.05.2018 на суму 488733,60 грн. з ПДВ (а. с. 34) позивачем вказано, що після оплати боргу за попередніми накладними залишок боргу становив 6126,40 грн.; відповідачем проведено погашення боргу на підставі таких платіжних доручень: № 4970 від 27.11.2019 на суму 50000,00 грн.; №5079 від 10.12.2019 на суму 50000,00 грн.; № 5296 від 11.12.2019 на суму 50000,00грн.; № 6227 від 14.01.2020 на суму 50000,00 грн.; №6252 від 15.01.2020 на суму 50000,00 грн.; № 6330 від 16.01.2020 на суму 50000,00грн.; № 6375 від 17.01.2020 на суму 50000,00 грн.; № 6394 від 20.01.2020 на суму 50000,00грн.; №6807 від 10.02.2020 на суму 36432,40 грн.; № 6854 від 11.02.2020 на суму 50000,00 грн.

Суд, здійснивши їх перерахунок, прийшов до висновку про його неправильність згідно з видатковою накладною № 288 від 22.05.2018, оскільки судом встановлено такий правильний період їх нарахування:

- з 23.09.2018 по 26.11.2019 на суму боргу 482607,20 грн., що у розрахунку 3% річних за такою формулою становить: 482607,20*3%*431:365:100=17056,53 грн.;

- з 28.11.2019 по 09.12.2019 на суму боргу 432607,20 грн., що у розрахунку 3% річних за такою формулою становить: 432607,20*3%*12:365:100=426,68 грн.;

- з 12.12.2019 по 13.01.2020 на суму боргу 332607,20 грн., що у розрахунку 3% річних за такою формулою становить: 332607,20*3%*33:365:100=901,17 грн.;

- з 18.01.2020 по 19.01.2020 на суму боргу 132607,20 грн., що у розрахунку 3% річних за такою формулою становить: 132607,20*3%*2:365:100=21,74 грн.;

- з 21.01.2020 по 09.02.2020 на суму боргу 82607,20 грн., що у розрахунку 3% річних за такою формулою становить: 82607,20*3%*20:365:100=135,42 грн.

А всього на загальну суму 18541,54 грн.

З огляду на викладені обставини, 3% річних підлягають задоволенню на загальну суму 106815,46 грн. (1292,01 грн. + 1501,79 грн. + 396,23 грн. + 2459,16 грн. + 154,38 грн. + 11525,14 грн. + 7110,01 грн. + 1823,01 грн. + 1550,60 грн. + 18541,54грн. + 5334,77 грн. + 9122,85 грн. + 3219,83 грн. + 5934, 01 грн. + 24046,89грн. + 6401,62 грн. + 6401,62 грн.).

В частині 312,41 грн. 3% річних слід відмовити за безпідставністю нарахування.

3.2. Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем, судом встановлено таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 253575,59 грн., тобто в межах заявлених ним позовних вимог.

4. Щодо обгрунтованості позовної вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 139842,40 грн.

За уточненим розрахунком позивача, наведеним у письмових поясненнях (а. с.108 -1 18), позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 139842,40 грн. за період з 16.12.2018 по 22.03.2019.

У пункті 10.2 договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,05 % за кожен день прострочки оплати від несплаченої суми.

Щодо розрахунку штрафу, виконаного позивачем, судом встановлено таке.

4.1. Відповідно до видаткової накладної № 286 від 22.05.2018, позивачем проведено нарахування штрафу на суму боргу 89736,00 грн., тоді як за період з 16.12.2018 по 22.03.2019 борг становив у сумі 52671,20 грн.

Суд, здійснивши перерахунок, прийшов до висновку про його неправильність згідно з такого розрахунку: 52671,20 грн.*0,05*97:100=2554,55 грн.

4.2. Відповідно до видаткової накладної № 287 від 22.05.2018, позивачем проведено нарахування штрафу на суму боргу 91202,40 грн., тоді як за період з 16.12.2018 по 22.03.2019 борг становив у сумі 43873,60 грн.

Суд, здійснивши перерахунок, прийшов до висновку про його неправильність згідно з такого розрахунку: 43873,60 грн.*0,05*97:100=2127,87 грн.

4.3. Відповідно до видаткової накладної № 288 від 22.05.2018, позивачем проведено нарахування штрафу на суму боргу 488733,60 грн., тоді як за період з 16.12.2018 по 22.03.2019 борг становив у сумі 482607,20 грн.

Суд, здійснивши перерахунок, прийшов до висновку про його неправильність згідно з такого розрахунку: 482607,20 грн.*0,05*97:100=23406,45 грн.

Судом враховано, що статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи зі змісту п. 10.2. договору поставки, суд вважає, що сторонами погоджено відповідальність у вигляді сплати штрафу.

З огляду на викладені обставини, штраф підлягає задоволенню на загальну суму 135452,17 грн. (26443,87 грн. + 10408,90 грн. + 2554,55 грн. + 2127,87 грн. + 23406,45грн. + 6234,97 грн. + 10599,44 грн. + 3740,98 грн. + 6921,73 грн. + 28049,49грн. + 7481,96 грн. + 7481,96 грн. ).

В частині 4390,23 грн. штрафу слід відмовити за безпідставністю нарахування.

5. Висновок Господарського суду Житомирської області за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідачем не надано суду доказів сплати нарахувань, здійснених позивачем, тому, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 495843,22 грн., з яких 253575,59 грн. інфляційні втрати, 106815,46 грн. 3% річних, 135452,17 грн. штраф.

В частині стягнення 312,41 грн. 3% річних та 4390,23 грн. штрафу відмовити за безпідставністю нарахування.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, суд прийшов до висновку покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль"" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, буд. 71, код ЄДРПОУ 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Тентова Компанія" (61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 20, код ЄДРПОУ 30657544):

- 253575,59 грн. інфляційних втрат;

- 106815,46 грн. 3% річних;

- 135452,17 грн. штрафу;

- 28437,65 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 312,41 грн. 3% річних.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 4390,23 грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.10.20

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам