Рішення № 92036327, 07.09.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.2020р. м. Харків Справа №905/1749/19

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Величко Н.В., Паляниці Ю.О.,

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,

розглянувши справу № 905/1749/19

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія»

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»

про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення 63 383,89 грн.,

за участю представників:

від позивача: Кухтик В.М., адвокат

від відповідача: Семено М.В., адвокат

від третьої особи 1: Коваленко С.В., адвокат

від третьої особи 2: не з`явився

Суть спору: АТ «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд: зобов`язати ТОВ «Квант Енергія» повернути АТ «Укртрансгаз» в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 9,485 тис. куб. м.; стягнути з ТОВ «Квант Енергія» на користь АТ «Укртрансгаз» 63 383,89 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 9,485 тис. куб. м.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є третя особа 2 (ПАТ «Донецькоблгаз»), відбору природного газу у травні – червні 2016р., серпні - вересні 2016р., за відсутністю постачальника природного газу та без оформлення договірних відносин з позивачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019р. матеріали позовної заяви розподілено судді Ніколаєвій Л.В., а ухвалою суду від 24.09.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду вказаним складом суду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. В подальшому, ухвалою суду від 24.12.2019р. справу призначено до колегіального розгляду та згідно з витягом повторного автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.12.2019р. справу розподілено колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Величко Н.В., Паляниця Ю.О., ухвалою суду від 26.12.2019р. справу прийнято до провадження вказаним складом суду.

Під час розгляду справи залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Донецькоблгаз», про що постановлено ухвали суду від 21.11.2019р., від 18.02.2020р.

21.11.2019р. за вх. №23706/19 господарський суд одержав заяву відповідача заяву про застосування строків позовної давності та закриття провадження у справі, з посиланням на те, що з вимогами про стягнення вартості природного газу, відібраного у травні – червні 2016р., серпні - вересні 2016р., позивач звернувся з пропуском трирічного строку позовної давності. Водночас, відповідач зазначає про відсутність предмету спору у даній справі, оскільки відсутній борг відповідача за послуги транспортування природного газу перед позивачем, а також про те, що відповідачем спожито природний газ в обсязі 9,485 тис. куб. м. на підставі договору про постачання природного газу, укладеного між третьою особою 1 (НАК «Нафтогаз України») та відповідачем, а отже такий газ не є власністю позивача.

У відзиві на позовну заяву за вх. №24494/19 від 03.12.2019р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що споживання природного газу здійснювалось відповідачем на підставі договору про постачання природного газу, укладеного між третьою особою 1 (НАК «Нафтогаз України»), яким узгоджено об`єми постачання природного газу. Окрім того, ані позивачем, ані третьою особою 2 (ПАТ «Донецькоблгаз») не вчинялись дії щодо припинення (обмеження) газопостачання природного газу в порядку умов договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами та вимог Кодексу ГТС, що здійснюється у випадку перевищення добової норми споживання газу замовником та/або його споживачами, а отже фактично відповідачем не було порушено ані умови договору, ані порядок відбору. Також відповідач зазначає, що одночасне заявлення двох альтернативних вимог про витребування майна та стягнення його вартості є некоректним, суперечить законодавству та у разі їх задоволення призведе до подвійного стягнення, що є неприпустимим.

У відповіді на відзив за вх. №24956/19 від 09.12.2019р. позивач посилається на безпідставність тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, та заперечує проти задоволення клопотання відповідача про пропуск позовної давності, з огляду на наступне:

-за захистом свого порушеного права позивач звернувся у вересні 2019р., а тому трирічний строк позовної давності не може вважатись пропущеним відносно частини позовних вимог щодо безпідставно набутих відповідачем обсягів природного газу шляхом його несанкціонованого відбору з газотранспортної системи позивача протягом вересня 2019р. Водночас, щодо заявлених позовних вимог за період травень, червень, серпень 2019р. трирічний строк позовної давності пропущений з поважних причин, оскільки позивач намагався захистити своє порушене право з 2016р. в спосіб передбачений нормами спеціального законодавства шляхом пред`явлення вимог по оплаті послуг балансування до третьої особи 2 (ПАТ «Донецькоблгаз»), як оператора ГРМ, яка залишена ним без задоволення, що, в свою чергу, стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, за яким відкрито провадження у справі № 905/1140/18. Проте, судова практика в аналогічних спорах протягом 2018 - 2019 років склалась не на користь позивача враховуючи деякі питання щодо не видачі постачальником номінацій на обсяги природного газу теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям та щодо врегулювання питань по утвореним небалансам саме з операторами ГРМ. До формування такої незадовільної судової практики позивач вважав третю особу 2 (ПАТ «Донецькоблгаз»), як оператора ГРМ, особою, яка порушила права позивача, і не міг вважати такою особою відповідача, а тому строк позовної давності має рахуватися не з моменту, як позивач дізнався про порушення свого права, а з моменту, як позивач довідався саме про особу, яка його порушила;

-посилання відповідача на наявність укладеного між позивачем та відповідачем договорутранспортування природного газу та відсутності заборгованості за ним є необґрунтованими, оскільки ці договірні правовідносини не стосуються предмету спору у даній справі в силу того, що за вказаним договором надавались послуги з транспортування природного газу, а предметом розгляду у даній справі є безпідставне набуття відповідачем природного газу як товару;

-постановою КМУ від 01.10.2015р. №758 затверджено Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, за пп. 4 п. 3 якого на третю особу 1 (НАК «Нафтогаз України») покладено обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням. При цьому, у п. 17 Положення визначено, що постачання природного газу (надання номінацій) виробнику теплової енергії здійснюється виключно у разі виконання останнім, як мінімум, двох умов: укладення з третьою особою 1 (НАК «Нафтогаз України») договору постачання природного газу відповідно до законодавства, а також забезпечення хоча б однієї з передбачених Положенням умов щодо розрахунків за газ. Тобто, лише наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення такої поставки природного газу споживачу, оскільки доказом, який підтверджує факт поставки газу є підписаний між сторонами акт приймання – передачі природного газу, який відповідачем не надано.

У запереченнях на відповідь на відзив за вх. №26191/19 від 21.12.2019р. відповідач посилається на аналогічні обставини, що викладені у відзиві на позов, а також на те, що причини пропуску позивачем строку позовної давності не є поважними, відповідач не може відповідати за те, що позивач з 2016р. не міг визначити відповідальну особу. Крім того, відповідач зазначив, що договірний характер відносин, що склались між позивачем на відповідачем на підставі договору транспортування природного газу, виключає застосування положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

У письмових поясненнях за вх. №1702/20 від 27.01.2020р. третя особа 1 (НАК «Нафтогаз України») підтримує позовні вимоги з посиланням на те, що: по-перше, у спірному періоді третя особа 1 (НАК «Нафтогаз України») не здійснювала постачання природного газу відповідачу на підставі договору постачання природного газу №4226/16-БО-6 від 25.12.2015р., який укладений між ними, у зв`язку із порушенням останнім п. 17 Положення «Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», затв. постановою КМУ від 01.10.2015р. №758, між ними не підписані жодні акти приймання-передачі природного газу, а саме лише наявність цього договору не підтверджує факт поставки газу; по - друге, третя особа 1 (НАК «Нафтогаз України») не подавала позивачу номінації щодо відповідача, тим самим не підтверджувала постачання газу, як і не замовляла у позивача послуги транспортування природного газу, тобто в газотранспортній системі фізично був відсутній газ третьої особи 1 (НАК «Нафтогаз України»), який міг би спожити відповідач; по - третє, спірний обсяг газу фактично відібрано відповідачем з ресурсу позивача, який придбав його у третьої особи 1 (НАК «Нафтогаз України») на підставі відповідних договорів, які наявні у матеріалах справи.

У запереченнях на пояснення третьої особи 1 (НАК «Нафтогаз України») за вх. №3642/20 від 19.02.2020р. відповідач посилається на аналогічні обставини, які викладені у відзиві на позов, а також на те, що листи про не виділення третьою особою 1 (НАК «Нафтогаз України») номінацій, які надані останньою, не доводять належне повідомлення відповідача про такі обставини, будь-які докази їх відправлення та отримання відповідачем у матеріалах справи відсутні.

У письмових поясненнях за вх. №6880/20 від 06.04.2020р. третя особа 2 (ПАТ «Донецькоблгаз») посилається на те, що споживання відповідачем спірних обсягів природного газу не можна вважати несанкціонованим відбором з огляду на наявність договорів на постачання природного газу, укладених між третьою особою 1 (НАК «Нафтогаз України») та відповідачем, а також існування спеціально покладеного на третю особу 1 (НАК «Нафтогаз України») обов`язку видати номінації відповідно до вказаних договорів та поставити природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам. Водночас, відповідач не оформив належним чином поставку природного газу, тобто не підтвердив споживання природного газу на достатній правовій підставі, не довів правомірності відбору природного газу, а тому такий газ має бути ним повернутий.

У додаткових поясненнях за вх. № 04-18/4055 від 07.09.2020р. відповідач посилається на те, що Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затв. Постановою КМУ від 01.10.2015р. № 758, розпорядженням КМУ від 05.10.2016р. «Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017» було зобов`язано третю особу 1 (НАК «Нафтогаз України») видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до укладених договорів та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є її обов`язком, а не правом. Отже, у даному спорі спожиті відповідачем обсяги газу не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, який спожито відповідачем в межах планових обсягів, визначених у договорі постачання природного газу. Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги про витребування майна – природного газу є безпідставними, оскільки відповідач не здійснює такий вид діяльності як зберігання природного газу та не є оператором газосховища.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору відхилено судом, про що у підготовчому засіданні 25.03.2020р. постановлено ухвалу у протокольній формі, з огляду на відсутність доказів повернення відповідачем природного газу та сплати його вартості, що є предметом даного позову, а отже і підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 07.09.2020р. підтримав позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 07.09.2020р. проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Третя особа 1 (НАК «Нафтогаз України») у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 07.09.2020р. підтримала позовні вимоги позивача.

Третя особа 2 (ПАТ «Донецькоблгаз») у судове засідання щодо розгляду справи по суті 07.09.2020р. не з`явилась, але про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, оскільки ухвала суду від 12.08.2020р. одержана нею, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 6102252751903.

З огляду на те, що дана справа розглядається судом по суті, тобто на момент її розгляду всі заяви по суті справи та відповідні докази є зібраними, клопотання та заяви учасників справи розглянуті у підготовчому провадженні, а також приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе вирішити справу у даному судовому засіданні.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 07.09.2020р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи 1, господарським судом встановлено:

15.12.2015р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (на т.ч. АТ «НАК «Нафтогаз України»/НАК «Нафтогаз») (постачальник, третя особа 1) та ТОВ «Квант Енергія» (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №4226/16-БО-6.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам (п. 1.2 договору).

Цим договором узгоджено планові обсяги постачання газу на з 01.04.2016р. по 30.09.2016р. (п. 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.03.2016р.).

Договором визначено, в т.ч. порядок та умови передачі газу щодо оформлення споживачем заявок на плановані обсяги використання газу, підтвердження постачальником номінацій, складання актів приймання – передачі природного газу, порядок та умови проведення розрахунків, зокрема, щодо сплати постачальником оператору газотранспортної системи вартості послуги балансування у випадку встановлення негативного небалансу та відшкодування споживачем постачальнику таких витрат (розд. 3, 6 договору у редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016р. до цього договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2016р. до 30.09.2016р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (розд. 12 у редакції додаткової угоди №4 від 28.03.2016р. до цього договору).

Акти приймання – передачі природного газу за періоди травень, червень, серпень, вересень 2016р. за цим договором між третьою особою 1 та відповідачем не підписані.

У матеріалах справи наявні листи третьої особи 1 № 26-3344/1.2-16 від 18.05.2016р. «Щодо укладення договорів», №25-5943/1.8-16 від 09.09.2016р. «Щодо постачання природного газу», «Щодо повернення актів приймання – передачі природного газу за травень 2016 року», в яких зазначено про відсутність наміру укладення договору на постачання природного газу з 01.05.2016р. у зв`язку наявною заборгованістю відповідача, про не підтвердження номінацій щодо обсягів природного газу, відсутність підстав для передачі природного газу і документального оформлення актів приймання – передачі природного газу за травень 2016р.

01.01.2016р. між ПАТ «Донецькоблгаз» (газорозподільне підприємство, третя особа 2) та ТОВ «Квант Енергія» (замовник, відповідач) укладено договір на розподіл природного газу №08-224.

За цим договором газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник – сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору (п. п. 2.1, 2.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2016р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору).

Додатком №2 до договору узгоджено договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на 2016р.

За період травень – червень 2016р., серпень – вересень 2016р. третьою особою 2 надано, а відповідачем прийнято послуги з розподілу природного газу в загальному обсязі 9,485 тис. куб. м., про що свідчать відповідні акти, підписані сторонами цього договору.

31.03.2016р. між ПАТ «Укртрансгаз» (на т.ч. АТ «Укртрансгаз») (газотранспортне підприємство, позивач) та ТОВ «Квант Енергія» (замовник, відповідач) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000764.

За цим договором газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання – передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення – газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1 договору).

Договором узгоджено річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника (п. 1.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2016р., договір укладається на строк до 31.12.2016р. (п. 11.1 договору).

За період травень – червень 2016р., серпень – вересень 2016р. позивачем надано, а відповідачем отримано послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в загальному обсязі 9,485 тис. куб. м., про що свідчать відповідні акти, підписані сторонами цього договору.

Згідно акту звірки розрахунків за період з 01.01.2019р. по 30.10.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем за послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами відсутня.

01.08.2016р. між АТ «Укртрансгаз» (оператор, позивач) та ПАТ «Донецькоблгаз» (замовник, третя особа 2) укладено договір транспортування природного газу №1512000703.

За цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1 договору); оператором може бути надана замовнику в т.ч. послуга балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування) (п. 2.3 договору).

Договором визначено обов`язок замовника щодо вчасного врегулювання небалансів та сплати вартості послуг балансування у разі їх не врегулювання замовником. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ – базова ціна газу, Qбг – обсяг негативного місячного небалансу замовник послуг транспортування, К – коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п.п. 4.1, 9.1, 9.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016р., умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015р. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).

30.05.2016р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (на т.ч. АТ «НАК «Нафтогаз України»/НАК «Нафтогаз») (продавець, третя особа 1) та ПАТ «Укртрансгаз» (на т.ч. АТ «Укртрансгаз») (покупець, позивач) укладені договори №1605001357-ВТВ про закупівлю природного газу.

Продавець зобов`язується передати у власність покупця у травні-грудні 2016 року природний газ (далі газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування (розд. 1 цього договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п. 3.2, 3.3 договорів).

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діють в частині поставки газу до 31.12.2016р. включно, а в частині розрахунків до його повного здійснення (п. 12.1 договору).

У травні - червні 2016р., серпні - вересні 2016р. третя особа 1 поставила, а позивач прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України, для забезпечення виробничо - технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування у загальному обсязі 514 113,96 тис. куб. м., про що свідчать відповідні акти, підписані сторонами цього договору.

Позивач посилається на те, що у травні – червні 2016р., серпні – вересні 2016р. жодним постачальником не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу (не підтверджено обсяг газу) для відповідача, але останнім здійснено відбір природного газу в обсязі 9,485 тис. куб. м. Відбір такого обсягу природного газу здійснений відповідачем з обсягів природного газу позивача, що були придбані ним за результатами проведення публічних закупівель за вищевказаними договорами про закупівлю природного газу та подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС, що підтверджується довідкою про списання газу на балансування за період 01.01.2016р. – 30.06.2018р. за підписом головного бухгалтера АТ «Укртрансгаз».

Обставини щодо відбору відповідачем природного газу в обсязі 9,485 тис. куб. м. підтверджуються звітами про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за травень – червень 2016р., серпень – вересень 2016р.; зведеними реєстрами місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи Донецькоблгаз за травень, серпень, вересень 2016р.; реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Донецькоблгаз» за червень 2016р., які складені ПАТ «Донецькоблгаз»; інформаціями про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за травень – червень 2016р., серпень – вересень 2016р, які складені АТ «Укртрансгаз».

Оскільки відповідач набув природний газ позивача без будь-якої правової підстави, останній звернувся до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 9,485 тис. куб. м. та стягнення вартості такого майна у розмірі 63 383,89 грн. на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

При цьому, вартість газу визначена позивачем виходячи із ціни 6 682,54 грн. з ПДВ, що сформувалася протягом газового місяця липня 2019р. та розміщена на офіційному сайті АТ «Укртрансгаз».

Також судом встановлено, що в провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1140/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Донецькоблгаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача НАК «Нафтогаз України» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в т.ч. ТОВ «Квант Енергія» про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та пені, 3% річних, інфляційних втрат у загальному розмірі 2 032 739 822,35 грн.

Підставою позовних вимог у даній справі є неналежне виконання ПАТ «Донецькоблгаз» зобов`язань в частині оплати послуг балансування обсягів природного газу, наданих АТ «Укртрансгаз» за договором транспортування природного газу №15120000703 від 01.08.2016р. та Кодексом ГТС.

При цьому, за обставинами справи №905/1140/18 небаланс природного газу, який врегульовано АТ «Укртрансгаз» шляхом надання послуг балансування, виник, зокрема, внаслідок того, що у травні – червні 2016р., серпні – вересні 2016р. ТОВ «Квант Енергія» спожито природний газ у загальному обсязі 9,485тис. куб. м. (травень 2016р. – 3,844 тис. куб. м., червень 2016р. – 2,457 тис. куб. м., серпень 2016р. – 0,100 тис. куб. м., вересень 2016р. – 3,084 тис. куб. м.) без підтверджених номінацій НАК «Нафтогаз України».

На даний час у справі №905/1140/18 проводиться судова економічна експертиза, призначена господарським судом Донецької області на підставі ухвали суду від 10.09.2018р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту, зазначений в ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.3 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019р. у справі №910/1997/18).

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У тих випадках, коли спеціальна норма закону установила інший, ніж визначений ст. 16 ЦК України спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою. Одночасно можуть застосовуватися положення ст. 16 ЦК України і положення спеціальної норми щодо способу захисту у випадку, коли ці способи тотожні й на них поширюється дія ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З огляду на правову природу спірних правовідносин та суб`єктний склад їх учасників, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів ЗУ «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015р., Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015р., та Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р., які набрали чинності 27.11.2015р. (зі змінами та доповненнями).

ЗУ «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

За ст. 1 цього Закону оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

- ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG;

- споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;

- суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

АТ «Укртрансгаз» (позивач) утворено на виконання постанови КМУ від 24.07.1998р. №1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу», та є оператором газотранспортної системи (оператор ГТС), який на підставі ліцензії серії АЕ №194511 від 11.03.2013р. у спірний період здійснював діяльність з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами.

АТ «Укртрансгаз», як оператор ГТС, відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про ринок природного газу» на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 7 ст. 22 ЗУ «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу. З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний: здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб. Оператор газотранспортної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, у недискримінаційний і прозорий спосіб та на ринкових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

У п. 5 гл. 1 розд.1 Кодексу ГТС (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, надано наступні визначення термінів:

- алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу;

- балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

- комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації;

- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

- несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;

- номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

- фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2497 (п. 2 гл. 1 розд. IV Кодексу ГТС).

Пунктом 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

За приписами п.10. гл. 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче. У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи. У разі письмової вимоги замовника послуг транспортування, що є постачальником, або оператора газотранспортної системи до оператора газорозподільної системи про припинення розподілу газу споживачу замовника, яка подається в установленому законодавством порядку, оператор газорозподільної системи після строку, установленого законодавством на припинення розподілу природного газу такому споживачу, здійснює алокацію із зазначенням, що фактичні обсяги природного газу є обсягами оператора газорозподільної системи.

Розділом ХІІІ Кодексу ГТС встановлено, що замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи. З метою забезпечення безпечності функціонування та цілісності газотранспортної системи, у тому числі балансування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи управляє потоками природного газу, які закачуються та відбираються до/з газосховища, що є в управлінні оператора газотранспортної системи, а також частиною газосховищ відповідно до пункту 3 цього розділу. Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. Оператор газотранспортної системи, здійснюючи балансування газотранспортної системи, бере до уваги очікуваний результат від використання тих чи інших заходів балансування з огляду на забезпечення стабільного рівня функціонування газотранспортної системи, а також час, необхідний для їх впровадження.

У гл. 1 розд. XIV Кодексу ГТС визначено, що замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

В силу приписів гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Замовники послуг транспортування після проведення заходів, передбачених пунктами 3 - 5 цієї глави, для врегулювання місячного небалансу оформлюють, підписують та скріплюють печатками додаткові акти приймання-передачі і коригуючі реєстри та надсилають оператору газотранспортної системи в строк до 12-го числа наступного місяця. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Положення гл. 4 розд. XIV Кодексу ГТС передбачають, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. У разі невиконання замовниками положень пункту 4 цієї глави неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи. Положення цього пункту не стосуються замовників послуг транспортування (постачальника), які поставляють виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 4 гл. 5 розд. VІ Кодексу ГРМ якщо за підсумками місяця фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами), буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об`єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об`єм/обсяг споживання природного газу по об`єкту споживача буде перевищувати об`єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об`єм/обсяг), що розраховується за формулою В = (Vф – Vп) х Ц х К. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об`єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

З наведеного вбачається, що ринок природного газу - це сукупність правовідносин, які виникають, зокрема, у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, між постачальником природного газу, оператором ГТС, оператором ГРМ та споживачем природного газу, які наділені та обмежені певними правомочностями.

Оператор ГТС є суб`єктом ринку природного газу, на якого покладено функції здійснення балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

Передумовами надання оператором газотранспортної системи послуг балансування є наявність негативної різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації, а також відсутність факту добровільного закриття місячного негативного небалансу замовником послуг транспортування природного газу.

Кодекс ГТС визначає негативний небаланс як перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу. Такий негативний небаланс виникає в т.ч. внаслідок несанкціонованого відбору природного газу, яким є відбір природного газу, зокрема, за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником. При цьому, небаланс природного газу, який виник внаслідок його несанкціонованого відбору споживачем, врегульовується за рахунок віднесення оператором ГТС його вартості у складі послуги балансування на оператора ГРМ та сплатою останнім цієї послуги. В свою чергу, споживач компенсує оператору ГРМ вартість такого газу з підвищеним коефіцієнтом.

В іншому випадку - якщо небаланс природного газу віднесений оператором ГТС на постачальника природного газу (замовника послуг транспортування), його врегулювання здійснюється оператором ГТС шляхом надання такому постачальнику послуги балансування та сплати останнім вартості наданої послуги. Водночас, відшкодування постачальнику відповідних витрат здійснюється споживачем в порядку, визначеному договорами про постачання природного газу, укладеними між постачальником та споживачем.

Отже, з огляду на спеціальне законодавство у сфері газопостачання, яке встановлює певний механізм регулювання відносин на ринку природного газу, при виникненні різниці в поданих та відібраних обсягах газу оператор ГТС здійснює захист свого права у спосіб комерційного балансування шляхом надання послуги балансування на відповідний обсяг газу та стягнення її вартості з особи, на яку здійснено алокацію обсягу природного газу (оператор ГРМ або постачальник). При цьому, вартість послуги балансування враховує в т.ч. і ціну природного газу, закупівлю якого здійснено оператором ГТС для надання такої послуги.

Наявні у справі звіти про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках та травень – червень 2016р., серпень – вересень 2016р., зведені реєстри місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи Донецькоблгаз за травень, серпень, вересень 2016р., реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Донецькоблгаз» за червень 2016р., які складені ПАТ «Донецькоблгаз», містять відомості, згідно з якими підтверджений обсяг природного газу (підтверджена номінація) ТОВ «Квант Енергія» у травні-червні 2016р., серпні-вересні 2016р. за кожним місяцем становить 0,00 тис. куб. м., а обсяг спожитого (відібраного) ним природного газу становить 3,844 тис. куб. м., 2,457 тис. куб. м., 0,100 тис. куб. м., 3,084 тис. куб. м відповідно. Вказаний обсяг газу протранспортований АТ «Укртрансгаз», розподілений ПАТ «Донецькоблгаз» та віднесений останнім на постачальника НАК «Нафтогаз України» як обсяги небалансу. Звіти/алокації складені ПАТ «Донецькоблгаз», як оператором ГРМ, та надані АТ «Укртрансгаз», як оператору ГТС, на виконання приписів гл. 1 та гл. 3 розд. ХІІ Кодексу ГТС, гл. 2 розд. ХІІ Кодексу ГРМ.

Інформації про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за травень – червень 2016р., серпень – вересень 2016р., які складені АТ «Укртрансгаз», як оператором ГТС, свідчать про віднесення останнім вказаного обсягу газу, як такого, що спожитий (відібраний) споживачем ТОВ «Квант Енергія» без підтверджених номінацій, на небаланс ПАТ «Донецькоблгаз», як оператора ГРМ.

Договір про закупівлю природного газу від 30.05.2016р. №1605001357-ВТВ, який укладений між НАК «Нафтогаз» та АТ «Укртрансгаз», та акти приймання – передачі природного газу до них, довідка про списання газу на балансування за період 01.01.2016р. – 30.06.2018р. за підписом головного бухгалтера АТ «Укртрансгаз» свідчать про купівлю АТ «Укртрансгаз» природного газу та подання його до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС для здійснення балансування системи.

З поданих доказів можна зробити висновок про вчинення АТ «Укртрансгаз» дій, направлених на врегулювання небалансу природного газу шляхом закупівлі природного газу для виконання функції оператора ГТС щодо балансування газотранспортної системи, який (небаланс природного газу) визначений останнім за процедурою алокації та віднесений на ПАТ «Донецькоблгаз», як оператора ГРМ, у зв`язку із відбором ТОВ «Квант Енергія» у травні – червні 2016р., серпні – вересні 2016р. природного газу без підтверджених номінацій.

Тому, у даному конкретному випадку, захист майнових інтересів позивача, як оператора ГТС, має здійснюватися в межах правовідносин з надання послуг балансування в порядку, встановленому Кодексом ГТС та договором про транспортування природного газу, укладеним між АТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Донецькоблгаз».

При цьому, такий захист майнових інтересів на даний час вже здійснюється позивачем в межах справи №905/1140/18 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Донецькоблгаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача НАК «Нафтогаз України» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в т.ч. ТОВ «Квант Енергія» про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Суд вважає, що позивачем неправильно надано кваліфікацію спірним правовідносинам, та з огляду на спеціальне законодавство у сфері газопостачання, яким врегульовано такі правовідносини, положення гл. 83 ЦК України, зокрема, ст. ст. 1212, 1213 ЦК України щодо безпідставного набуття, збереження майна, на які посилається позивач, застосуванню не підлягають.

За таких обставин, обраний АТ «Укртрансгаз» спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку ТОВ «Квант Енергія», що є підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, з огляду на попередні висновки суду в межах розгляду даної справи не підлягають оцінці докази та встановленню обставини щодо виконання/невиконання договірних зобов`язань НАК «Нафтогаз України» за договором постачання природного газу №4226/16-БО-6 від 15.12.2015р., щодо видачі/невидачі НАК «Нафтогаз України» номінацій (в т.ч. підстав їх невидачі), щодо правомірності/неправомірності споживання (відбору) ТОВ ТОВ «Квант Енергія» природного газу, а також кваліфікації спірного обсягу газу як санкціонованого чи несанкціонованого відбору ТОВ «Квант Енергія» природного газу.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

У ст. ст. 256, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

За таких обставин, з огляду на відмову у позовних вимогах з підстав невірно обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Щодо витрат відповідача, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

12.03.2020р. за вх.№5389/20 та за 25.03.2020р. за вх. №6283/20 відповідачем подано до суду заяви про судові витрати, в яких останній просить суд стягнути з позивача витрати, на правову допомогу в орієнтовному розмірі 30 000 грн. та 10 000 грн. відповідно.

За змістом ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються в т.ч з витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частинами 1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

З положень ч.8 ст.129, ч.1 ст.221 ГПК України вбачається, що відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів та доказів, що підтверджують понесення нею таких витрат (договір про надання правничої допомоги, акт про надані послуги, рахунок на оплату послуг, платіжний документ про сплату послуг тощо). Відповідні докази можуть бути подані стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, але за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Між тим, відповідачем не подано до суду докази, що підтверджують понесення ним витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, та їх розмір (договір про надання правничої допомоги, акт про надані послуги, рахунок на оплату послуг, платіжний документ про сплату послуг тощо). При цьому, жодної заяви (усної чи письмової) про намір подати такі докази після ухвалення судом рішення відповідачем не зроблено ані на стадії підготовчого провадження, ані на стадії розгляду справи по суті.

Одночасно, заява про стягнення витрат на правову допомогу та заява про намір подати відповідні докази після ухвалення рішення суду з належним обґрунтуванням неможливості такого подання до ухвалення рішення у справі, яка має бути подана до початку судових дебатів, не є тотожними.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначення у заявах відповідача від 12.03.2020р. за вх.№5389/20 та від 25.03.2020р. за вх. №6283/20 про подання детального розрахунку витрат на правову допомогу до початку судових дебатів не може бути розцінено судом як заява про намір подати відповідні докази після ухвалення рішення суду, зроблена до закінчення судових дебатів у справі.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Акціонерному товариству «Укртрансгаз» у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 17.09.2020р.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Н.В. Величко

Суддя Ю.О.Паляниця