Рішення № 92036083, 06.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1235/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Найдьонової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" м. Київ в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Дніпро

про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 1 006 971,10грн.

Представники:

від позивача: Добровольський А.Т., представник за довіреністю, адвокат

від відповідача: Серегина С.В., представник за довіреністю, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 1 006 971,10 грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.

У вересні 2019 року відповідачем до станцій призначення Нікополь Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажів (руда марганцева), одержувачем яких є позивач.

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 34638338, 34638361, 34638916, 34643726, 34650739, 34655258, 34659953, 34659987, 34665828, 34665844, 34666990, 34668194, 34685446, 34468793, 34468850, 34487272, 34490243, 34494245, 34578823, 34502088, 34578955, 34582247, 34582783, 34587923, 34603282, 34605238, 34611129, 34632497, 34633990, 34680454, 34684696, 34684712, 34685156, 34692103, 34705137, 34724005, 34724955, 34726539, 34726927, 34730978, 34814293, 34742569, 34750273, 34773705, 34785170, 34797167, 34797233, 34798918, 34799411, 34801217, 34811240, 34826636, 34835843, 34836114, 34836155, 34840520, 34840736, 34863076, 34876433, 32007247, 34872614, 34892869, 34836155, 34840520, 34840736, 34863076, 34876433, 32007247, 34872614, 34892869, 34893479, 34893487, 34894279, 34894303, 34894329, 34910901, 34989657, досильних накладних №№34718627, 46725552, 46725586, 46725560, 46725578.

Однак, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку з чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 1 006 971,10 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 справу № 904/1235/20 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 19.03.2020.

18.03.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області суду від 19.03.2020 відкладено підготовче судове засідання на 23.04.2020.

30.03.2020 до суду надійшов відзив на позов.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позовних вимог, але зі змісту відзиву не вбачається суті заперечень відповідача з приводу позовних вимог.

У поданому відзиві відповідачем також викладено клопотання про зменшення заявленого до стягнення штрафу до 50%.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач посилається, зокрема, на стратегічне значення залізниці для економіки та безпеки держави та повідомляє, що з 18 березня 2020 року Укрзалізниця тимчасово припинила перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення у зв`язку з карантином, спричиненим спалахом гострої респіраторної хвороби COVID-19 до прийняття окремого рішення уряду. За твердженням відповідача, за період карантину АТ "Укрзалізниця" зазнало значних матеріальних збитків, але, незважаючи на скрутне фінансове становище, продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі та з податків і зборів.

Крім того, відповідач зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Тож, на підставі викладеного та враховуючи відсутність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу, відповідач просить зменшити розмір заявленого штрафу до 50%.

07.04.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Короткий зміст відповіді на відзив та узагальнення її доводів.

Позивач вказує, що відповідач у відзиві на позов по суті спору не заперечує та не спростовує фактів порушення термінів доставки вантажів на адресу позивача, які стали причиною виникнення спору та нарахування штрафу.

Відповідач у відзиві зазначає лише про клопотання про зменшення штрафу на 50%.

21.04.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням карантину через спалах коронавірусу.

21.04.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, після закінчення карантину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 відкладено підготовче судове засідання. Справу ухвалено призначити до розгляду з урахуванням розумності строків розгляду після карантину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.05.2020.

15.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням карантину через спалах коронавірусу.

15.05.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, після закінчення карантину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 відкладено підготовче судове засідання. Справу ухвалено призначити до розгляду з урахуванням розумності строків розгляду після карантину.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" постановлено внести зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56), а саме:

1. Пункт 4 Розділу Х “Прикінцеві положення” викласти в такій редакції:

“ 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.”.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020, тобто строки для подання заяв сторін щодо продовження процесуальних строків, встановлених судом на підставах, встановлених цим Законом, скінчилися 06.08.2020.

Жодної заяви сторін щодо продовження процесуальних строків до Господарського суду у вказаний період не надійшло.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 призначено підготовче судове засідання на 23.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 06.10.2020.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.09.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року відповідачем до станцій призначення Нікополь Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажів (руда марганцева), одержувачем яких є АТ "Нікопольський завод феросплавів".

Під час здійснення вказаних перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№ 34638338, 34638361, 34638916, 34643726, 34650739, 34655258, 34659953, 34659987, 34665828, 34665844, 34666990, 34668194, 34685446, 34468793, 34468850, 34487272, 34490243, 34494245, 34578823, 34502088, 34578955, 34582247, 34582783, 34587923, 34603282, 34605238, 34611129, 34632497, 34633990, 34680454, 34684696, 34684712, 34685156, 34692103, 34705137, 34724005, 34724955, 34726539, 34726927, 34730978, 34814293, 34742569, 34750273, 34773705, 34785170, 34797167, 34797233, 34798918, 34799411, 34801217, 34811240, 34826636, 34835843, 34836114, 34836155, 34840520, 34840736, 34863076, 34876433, 32007247, 34872614, 34892869, 34836155, 34840520, 34840736, 34863076, 34876433, 32007247, 34872614, 34892869, 34893479, 34893487, 34894279, 34894303, 34894329, 34910901, 34989657, досильних накладних №№34718627, 46725552, 46725586, 46725560, 46725578, а саме: вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Позивач, посилається на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, у зв`язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 1 006 971,10 грн., який в добровільному порядку не сплачено відповідачем, що і є причиною спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних 34638338, 34638361, 34638916, 34643726, 34650739, 34655258, 34659953, 34659987, 34665828, 34665844, 34666990, 34668194, 34685446, 34468793, 34468850, 34487272, 34490243, 34494245, 34578823, 34502088, 34578955, 34582247, 34582783, 34587923, 34603282, 34605238, 34611129, 34632497, 34633990, 34680454, 34684696, 34684712, 34685156, 34692103, 34705137, 34724005, 34724955, 34726539, 34726927, 34730978, 34814293, 34742569, 34750273, 34773705, 34785170, 34797167, 34797233, 34798918, 34799411, 34801217, 34811240, 34826636, 34835843, 34836114, 34836155, 34840520, 34840736, 34863076, 34876433, 32007247, 34872614, 34892869, 34836155, 34840520, 34840736, 34863076, 34876433, 32007247, 34872614, 34892869, 34893479, 34893487, 34894279, 34894303, 34894329, 34910901, 34989657, досильних накладних №№34718627, 46725552, 46725586, 46725560, 46725578 вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Відповідно до частин 1 ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, наведених положень чинного законодавства, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підлягають задоволенню, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 1 006 971,10 грн.

Заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу на 50% задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених правових норм також вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторони у справі є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий. Таким чином, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення забов`язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.

З огляду на викладене, доводи, покладені відповідачем в основу заявленого ним клопотання, суд оцінює критично.

Неналежні розрахунки держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливають на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, яке мав здійснити відповідач у встановлені законом строки, які він порушив. При цьому ні відповідач, ні його представник у судовому засіданні не надали жодного доказу чи пояснення на підтвердження наявності поважних причин несвоєчасного перевезення вантажу за спірними залізничними накладними.

Посилання відповідача на зменшення доходної частини його бюджету та заборгованість по залученим коштам характеризує його як господарюючого суб`єкта, основна мета якого, згідно зі статтею 84 Цивільного кодексу України, - отримання прибутку. Досягнення цієї мети залежить, окрім іншого, від ефективності управління і в цьому сенсі сторони, як підприємницькі товариства, є рівними.

Крім того, зменшення обігових коштів відповідача не звільняє його від обов`язку належного виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань.

Факт віднесення відповідача за урядовою постановою до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, сам по собі не є достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.

У цілому взаємозв`язок стратегічного значення Укрзалізниці для зменшення передбачених законодавством штрафних санкцій, відповідачем не доведений.

Посилання відповідача на значний розмір штрафу само по собі є оцінкою розміру штрафу, встановленого чинним законодавством, у порівнянні з фінансовим станом відповідача як підприємницького товариства. Неналежний фінансовий стан відповідача не доведений останнім як такий, що не міг бути передбачений та попереджений за рахунок ефективного керівництва його господарською діяльністю.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача збитків внаслідок допущеної прострочки у доставці вантажу, суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

У спірних правовідносинах між сторонами неустойка - штраф передбачений законодавством та нарахований позивачем за сам факт порушення, а не із суми понесених збитків (втрат).

Окрім цього, суд погоджується з усними поясненнями позивача стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, а саме, з тим що:

- позивач є містоутворюючим підприємством у місті Нікополі, Дніпропетровської області.

- позивач має певне соціальне навантаження, а саме, стадіон, спортивні секції, дитячий табір на морі та інше, утримання яких бере на себе.

- у позивача є певний технологічний процес у виробленні руди, оскільки виробництво позивача здійснюється на електричних печах, а при затримці залізницею доставки вантажу позивач повинен підкручувати потужність печі на більшу температуру, що призводить потім до збитків у вигляді витрат електричної енергії в більшому об`ємі ніж, якщо залізниця вчасно доставляла вантаж.

- позивач свій результат виробництва поставляє контрагентам несвоєчасно, у зв`язку з прострочкою доставлення вагонів відповідачем позивачу.

Разом з цим, господарський суд констатутує, що відповідачем не надано жодних доказів, які саме вживаються заходи останнім щодо своєчасного виконання обов`язків за договором та доказів того, які об`єктивні підстави заважають відповідачу своєчасно виконувати обов`язки за договором щодо доставки вантажів позивачу.

Висновок суду щодо оцінки аргументів, покладених відповідачем в основу заявленого ним клопотання про зменшення суми штрафу, збігається з правовою позицією з аналогічного питання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18) та Центрального апеляційного господарського суду (постанова від 11.02.2019 у справі № 904/3845/18, постанова від 19.03.2019 у справі № 904/3988/18, постанова від 05.06.2019 у справі № 904/116/19).

Таким чином, Господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50%.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 006 971,10 грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, місто Київ, вулиця Тверська (Єжі Гедройця), будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237) на користь Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 310 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186520) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 1 006 971,10 грн. (один мільйон шість тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн. 10 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 15 104,57 грн. (п`ятнадцять тисяч сто чотири грн. 57 коп.).

В задоволенні клопотання відповідача Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про зменшення розміру штрафу на 50% - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 310 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186520).

Боржник: Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, місто Київ, вулиця Тверська (Єжі Гедройця), будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40075815) в особі Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40081237).

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2020.

Суддя Н.Е. Петренко