Рішення № 92034815, 02.10.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/693/20 2-а/441/40/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2020 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Малахової – Онуфер А.М.

за участю секретаря судових засідань Чорного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Даньо Андрій Іванович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Даньо А.І. про скасування постанови серії ЕАК №2334041 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.04.2020, мотивуючи тим, що постанова на нього за ч. 1 ст. 122 КУпАП складена інспектором Даньо А.І. незаконно, необґрунтовано, прийнята без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, що останнім жодних доказів, в т.ч. фото- і відеозаписів його винуватості на місці складання постанови йому не представлено, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 14.05.2020 провадження у справі відкрито.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Гавенко Б.І. в судове засідання не з`явились, останній подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 81).

Відповідач та третя особа, які належним чином, кожен раз, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання 26.05.2020, 23.06.2020, 28.08.2020 та 02.10.2020 не з`явились, причини неявки суду не повідомили, обгрунтованого відзиву на позов не подали, а відтак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу по суті у їх відсутності на підставні наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані у ній докази та з`ясувавши дійсні обставини, суд доходить наступного висновку.

Із матеріалів справи убачається, що 02.04.2020 постановою серії ЕАк №2334041 позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення було те, що позивач 02.04.2020 о 22 год. 51 хв. на 561 км автодороги М-06 «Київ-Чоп», в с. Липники Пустомитівського району Львівської області, керуючи автомобілем Infiniti G37, р.н. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1. «вузька суцільна лінія», перетнувши її, чим порушив п.8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.8).

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За положеннями статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.ст. 72, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 3-4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За положеннями частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу вищенаведених норм закону убачається, що процесуальний обов`язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

За положеннями пункту 8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 02.04.2020 убачається, що позивач 02.04.2020 о 22 год. 51 хв. на 561 км автодороги М-06 «Київ-Чоп», в с. Липники Пустомитівського району Львівської області, керуючи автомобілем Infiniti G37, р.н. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1. «вузька суцільна лінія», перетнувши її, чим порушив п.8.5.1 ПДР України. Згідно означеної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Між тим, оскаржувана постанова відповідача від 02.04.2020 не містить опису обставин, встановлених під час розгляду справи, до такої не долучено жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили б про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення позивачем 02.04.2020 о 22 год. 51 хв. на 561 км автодороги М-06 «Київ-Чоп», в с. Липники Пустомитівського району Львівської області, під час керування автомобілем Infiniti G37, р.н. НОМЕР_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, прийняте інспектором УПП у Львівській області ДПП Даньо А.І. рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.

Разом з цим, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. Зокрема, у постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд доходить висновку, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, яке інкримінується у вину ОСОБА_1 , не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

З урахуванням вищенаведено, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

Сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

За наведеного, а також ураховуючи заявлені вимоги та приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте інспектором патрульної поліції рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, відтак, за відсутності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк № 2334041 від 02.04.2020 слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

З огляду на вимоги ст. ст. 132, 139, 143 ЦПК України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП на користь позивача 420 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 286, 293 КАС України, ст. ст. 9, 251, 280, ч.1 ст.293 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Постанову інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Даньо Андрія Івановича від 02.04.2020 серія ЕАк №2334041 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП (місцезнаходження м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ : 40108646) на користь ОСОБА_1 (прож. на АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) 420 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.М. Малахова - Онуфер