Рішення № 92032212, 28.09.2020, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3191/17

(провадження № 2/658/495/20)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,

у судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві відображено наступну позицію (а.с. 4 – 5).

На підставі укладеного 03 серпня 2011 року договору позивачем надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 1 200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник грошові зобов`язання (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, пені та комісії, тощо) за договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 43 224,12 грн. (що складається із заборгованості за кредитом в сумі 1 539,72 грн., заборгованості за відсотками в сумі 34 934,92 грн., заборгованість за пенею та комісією в суміі 4 215 грн., штрафів - 500 грн. (фіксована частина), 2 034,48 грн. (процентна складова).

17 жовтня 2017 року у справі ухвалено заочне рішення у складі судді Каховського міськрайонного суду Под`ячевої І.Д.

24 жовтня 2019 року від представника відповідача надійшла до суду заява про перегляд заочного рішення від 17 жовтня 2017 року.

Заява мотивована тим, що відповідача належним чином не було повідомлено про дату та час судового розгляду. Крім того, зазначив, що не визнає розрахунок позивача щодо нарахування відсотків у вказаному в позові розмірі.

08 листопада 2019 року ухвалою суду поновлено відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасовано заочне рішення Каховського міськраойнного суду Херсонської області від 17 жовтня 2019 року в цивільні справі за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовнного провадження.

Відзив на позов не надходив.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до змісту якої на задоволенні позову наполягав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте в судові засідання не з`являвся, про причини неявки, їх поважність суд не оповістив; будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки, їх поважність суд не оповістив; будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.

Судом ухвалено про розгляд справи за відсутності її учасників.

Судом встановлено, що 03 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Банку із письмовою анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі – Заява; а.с. 8).

Згідно зі ст.ст. 634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши Заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору, умови якого викладені в Заяві, Тарифах банку (далі – Довідка про умови кредитування; а.с. 9).

З умовами такого договору відповідач була ознайомлений, на що вказує його підпис в Заяві та Довідки про умови кредитування.

Таким чином, 03 серпня 2011 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, на виконання умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом (базова процентна ставка в місяць нараховується на залишок заборгованості і становить 1,7 %) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, із сплатою пені (за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів).

Відповідно до наданої виписки з особового рахунку ОСОБА_1 кредитними коштами користувався до 21 травня 2012 року - зняття готівки.

ОСОБА_1 , відповідно до даного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 03 серпня 2011 року (а.с. 6 - 7) станом на 31 травня 2017року має заборгованість в сумі 43 224,12 грн. (що складається із заборгованості за кредитом в сумі 1 539,72 грн., заборгованості за відсотками в сумі 34 934,92 грн., заборгованість за пенею та комісією в суміі 4 215 грн., штрафів - 500 грн. (фіксована частина), 2 034,48 грн. (процентна складова).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У заяві позичальника та Довідки про умови кредитування відсутні умови договору щодо штрафів (а.с. 9).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, пенею та комісією, штрафів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 наведено правовий висновок про те, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст.81 ЦПК України).

Суд вважає, що Банк виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте не виконував зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість.

На підстав вищевказаного договору ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії до останнього дня квітня місяця 2015 року.

Кошти, що фактично отримані та використані позичальником, в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.

Надані, 06 липня 2020 року представником відповідача платіжні доручення від 04жовтня 2019 року № 1911 та 31 жовтня 2019 року № 1990 суд вважає неналежним доказом, оскільки надані доручення лише вказують про перерахування коштів на рахунок казначейської служби та не містять відомостей в призначені платежу - на сплату якої саме заборгованості за кредитним договором грошові кошти зараховані (тіло кредиту, відсотки, або взагалі сплата виконавчого збору за виконавчим провадженням).

Розмір заборгованості за тілом кредиту суд визнає обґрунтованою.

Розмір процентів за користування кредитом суд вважає завищеним.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28березня 2018 року (справа № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на строк дії кредитної картки. Відомостей про перевипуск кредитної картки матеріали справи не містять.

Відтак, у межах строку кредитування позичальник мав, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з дня закінчення строку дії картки, позичальник мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що правових підстав для продовження нарахування процентів за користування кредитними коштами після закінчення кредитного договору позивач не мав, тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2017 року є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 30 квітня 2015 року відповідач мав заборгованість за кредитом у розмірі 1 539,72 грн. та процентами 3 209,67 грн.

Суд вважає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які містяться у матеріалах справи, не визнається відповідачем та не містить його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді слату неустойки у виді штрафів, оскільки про сплату останніх не містить ані заява-анкета, ані довідка про умови кредитування.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» неустойки (штрафів), у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві та довітці про умови кредитування, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору.

Що стосується позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в сумі 4 215 грн., то вони не підлягають задоволенню в зв`язку з їх недоведеністю, оскільки в розрахунку заборгованості за договором Банком зазначена сума комісії в розмірі 4 215 грн., а в позовній заяві дана сума визначена як заборгованість за пенею та комісією, тому суд позбавлений можливості розмежувати дані заборгованості.

Крім того, комісія за користування кредитом законом не передбачена, правова природа комісії має інше застосування.

За вказаних обставин, позивач має право вимагати: повернення позичальником за кредитним договором кредиту в сумі 1 539,72 грн., сплати ним процентів в сумі 3209,67грн. за користування кредитом нарахованих по 30 квітня 2015 року.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь товариства підлягають 4749,39грн. заборгованості за кредитом та, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, - пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений позивачем судовий збір (а.с.41).

Керуючись ст.ст. 3, 10, 13, 18, 263, 265, 268, 280, 282 ЦПК України,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570) до ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 4749,39 грн., судовий збір – 176 грн., всього 4 925,39 грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків