Ухвала суду № 92030282, 13.07.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5673/20

Справа № 760/305/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді: Усатової І.А.,

при секретарі: Омелько Г.Т.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛА ВЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛА ВЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна.

26 червня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмета спору, мотивуючи тим, що відповідачем добровільно сплачено суму заборгованості.

Також 26 червня 2020 року представником позивача подано до суду заяву про розподіл судових витрат.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наведені підстави для закриття провадження у справі, суд приходить до наступного.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 29 липня 2020 року по справі № 760/33625/18.

Крім того, у частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань

Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З поданої представником позивача заяви та долучених копій квитанцій від 28.02.2019 та 29.03.2019 вбачається, що ОСОБА_1 перераховано на рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛА ВЕЖА» заборгованість по сплаті внесків на утримання спільного майна.

З огляду на викладене провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 36 від 13 грудня 2016 року при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення суми сплаченого судового збору.

Що стосується стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України вбачається, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження своїх повноважень представником позивача надано суду ордер серії КС № 465485 від 28.12.2018, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1794/10, виданого 28.09.2000, копію посвідчення адвоката.

Згідно долученого до заяви про розподіл судових витрат платіжних доручень № 42 від 17.01.2019 та № 69 від 12.04.2019 позивачем сплачено 3500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Оцінивши надані представником позивача докази в обгрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, врахувавши ціну позову та складність справи суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 237,133,142, 255, 256, 258-261, 263, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛА ВЕЖА» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна.

Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «БІЛА ВЕЖА» (код ЄДРПОУ: 41265602) судовий збір в сумі 1762,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення платіжного доручення № 36 від 13 грудня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БІЛА ВЕЖА» (код ЄДРПОУ: 41265602) 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: