Рішення № 92030192, 06.10.2020, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/290/20

Провадження №2/377/171/20

06 жовтня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Щуковської А.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

29 квітня 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій представник позивача за довіреністю просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.01.2014 року в розмірі 12661,44 гривень, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 гривні.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 17.01.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг». При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговувався позичальник. Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.3.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України, позивачем 23.12.2018 року була направлена претензія кредитора до Славутицької міської державної нотаріальної контори. 26.02.2019 року позивачем було отримано відповідь Славутицької міської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини, є ОСОБА_1 . 15.10.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на 11.12.2019 року заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором б/н від 17.01.2014 року становить 12661,44 гривень з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з: 12661,44 гривень заборгованості за простроченим тілом кредита. Враховуючи, що спадкоємець ОСОБА_1 зобов`язання спадкодавця ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором не виконав, то позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 14 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року на підставі ч. 6 ст. 277 ЦПК України здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року підготовче засідання відкладено в зв`язку з неявкою відповідача, оскільки у суду були відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, та призначено нове підготовче засідання на 10 серпня 2020 року.

10 серпня 2020 року цивільну справу було знято з розгляду та призначено підготовче засідання на 21 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року судовий розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2020 року на підставі п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України.

В призначене судове засідання позивач свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До позовної заяви додано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та за зареєстрованим місцем проживання, проте конверт із судовою повісткою повернувся до суду з відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позов відповідач до суду не направила. Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, ОСОБА_1 не надала. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшла.

За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 06 жовтня 2020 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2014 року ОСОБА_2 подав до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, у якій просив надати платіжну картку «Універсальна», з бажаним кредитним лімітом 5000 гривень.

Своїм підписом у заяві позичальник підтвердив свою згоду на те, що дана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому виді.

Відповідно до довідки про надані ОСОБА_2 кредитні картки, останній отримав від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття – 17.01.2014 рік, термін дії – 10/17; № НОМЕР_2 , дата відкриття – 21.07.2014 рік, термін дії – 07/18; № НОМЕР_2 , дата відкриття – 23.03.2015 рік, термін дії – 07/18.

Як вбачається з довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , (договір б/н): старт карткового рахунку № НОМЕР_1 є 17.01.2014 року; 17.01.2014 року було встановлено кредитний ліміт 300 гривень; 04.02.2014 року було збільшено кредитний ліміт до 2000 гривень; 26.05.2015 року було збільшено кредитний ліміт до 5000 гривень; 12.07.2016 року було збільшено кредитний ліміт до 9000 гривень; 16.08.2016 року було збільшено кредитний ліміт до 10000 гривень; 27.10.2016 року було збільшено кредитний ліміт до 11000 гривень; 07.02.2017 року було збільшено кредитний ліміт до 15000 гривень; 13.10.2017 року було збільшено кредитний ліміт до 17000 гривень; 09.08.2018 року було знижено кредитний ліміт до 0,00 гривень.

Відповідно до виписки по рахунку, позичальник ОСОБА_2 користувався кредитними коштами, остання операція зафіксована 24 липня 2018 року, залишок заборгованості становить: 12661,44 гривень.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості позичальника за тілом кредиту.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 26 липня 2018 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 26 липня 2018 року складено відповідний актовий запис № 451.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за договором б/н від 14.01.2014 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_2 , становить за простроченим тілом кредиту 12661,44 гривень.

Відповідно до претензії кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порядку 1281 ЦК України № SAMDN52000134386039 від 03.12.2018 року, направленої до Славутицької міської державної нотаріальної контори, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив повідомити чи заводилась спадкова справа після померлого боржника; включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 12661,44 гривень. На підтвердження направлення претензії банком надана копія реєстру згрупованих поштових відправлень- рекомендованих листів претензії кредитора до ДНК, з якої вбачається, що 23.12.2018 року дана претензія була направлена банком стосовно боржника ОСОБА_2 до Славутицької міської державної нотаріальної контори за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії.

Згідно листа № 80/01-16 від 08.02.2019 року завідувача Славутицької міської державної нотаріальної контори, Славутицька міська державна нотаріальна контора Київської області повідомила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа 05.01.2019 року за № 1/2019 за претензією АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Спадкоємцем є його дружина – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , представник якої – ОСОБА_3 була ознайомлена з претензією 07.02.2019 року.

30 вересня 2019 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено лист-претензію № SAMDN52000134386039 від 30.09.2019 року про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором № б/н, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та спадкодавцем ОСОБА_2 , в сумі 12661,44 гривень. Факт направлення позивачем листа-претензії підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень – рекомендованих листів претензії до спадкоємців та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 15.10.2019 року.

Проте, відповідач ОСОБА_1 претензію позивача не виконала та заборгованість за кредитним договором б/н від 17.01.2014 року, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , не сплатила.

Як вбачається з копії спадкової справи № 1/2019, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 05 січня 2019 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області надійшла претензія кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порядку ст. 1281 ЦК України. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 54673353 05.01.2019 року інформаційну довідку видано у зв`язку з відкриттям спадкової справи. Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54673377 від 05.01.2019 року до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис: реєстрація спадкової справи № 1/2019, номер у спадковому реєстрі 63580343. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 54673380, ОСОБА_2 за життя заповіту не залишив. 01 лютого 2019 року ОСОБА_4 подала заяву до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, у якій відмовилась від спадщини після померлого батька на користь дружини померлого ОСОБА_1 .. 01 лютого 2019 року ОСОБА_3 подала заяву до Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, у якій відмовилась від спадщини після померлого батька на користь дружини померлого ОСОБА_1 .. 07 лютого 2019 року Славутицькою міською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого державний нотаріус Славутицької міської державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. посвідчила, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/4 частки приватизованої квартири номер АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 28.10.2008 року згідно розпорядження про приватизацію житла від 24.10.2008 року № 271. Право власності на нерухоме майно зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.11.2008 року за № 25215705, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданою державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області Наваліхіною О.О. 07.02.2019 року за № 155391121.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто заборгованість по кредитному договору має входити до складу спадщини позичальника.

Згідно із ч. 1 ст. 1281 ЦК України ( в редакції, чинній на момент відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Відповідно до ч. 2 цієї статті кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Як зазначено у ч. 3 вказаної статті, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із доказів, які містяться в матеріалах справи, позивач, як кредитор, вчасно пред`явив свої вимоги до спадкоємця ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, шляхом надіслання 23.12.2018 року претензії в порядку 1281 ЦК України № SAMDN52000134386039 від 03.12.2018 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно з ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З урахуванням наведеного, підлягають встановленню обставини щодо обґрунтованості тверджень позивача про наявність відповідної заборгованості у позичальника на день його смерті, яка б могла увійти до складу спадщини, що відкрилася в день смерті ОСОБА_2 – 24 липня 2018 року.

Правовідносини щодо одержання кредитних коштів, які мали місце між банком та позичальником ОСОБА_2 , врегульовуються наступним чином.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно із ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Банк заявляє про наявність у позичальника заборгованості лише по тілу кредиту у розмірі, визначеному ще за життя позичальника, тобто фактично одержаним коштам, та не ставить питання про стягнення нарахувань, згідно умов договору (відсотків, пені, штрафів тощо).

З цих підстав суд вважає, що немає необхідності встановлювати дійсний зміст правовідносин між банком та позичальником щодо правомірності нарахувань на фактично наданий кредит, адже таких вимог позов не містить.

При цьому існування кредитних правовідносин вбачається з обігу коштів по картці позичальника, про що зазначено у виписці по картковому рахунку.

Слід зазначити, що укладений кредитний договір від 17.01.2014 року у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним) у повному обсязі.

Проте, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також те, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом виконання боржником зобов`язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що складається з тіла кредиту.

Такі висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №365/159/19.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07 лютого 2019 року Славутицькою міською державною нотаріальною конторою, державний нотаріус Славутицької міської державної нотаріальної контори Наваліхіна О.О. посвідчила, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/4 частки приватизованої квартири номер АДРЕСА_2 .

Виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм права, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.01.2014 року в сумі 12661,44 гривень, яка складається з 12661,44 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту. Відповідачем не надано суду доказів того, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача, виходить за межі вартості майна, отриманого нею у спадщину.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.01.2014 року в сумі 12661,44 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 гривні.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне заочне рішення складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька