Рішення № 92028805, 02.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20133/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. при секретарі Бурому Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, ЄДРПОУ: 31113488) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів,

установив:

У травні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» 96 200,00 грн страхового відшкодування. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20.09.2017 р. близько 20 год. на автодорозі Р-17 сполученням «Біла Церква-Гуменне» в напрямку с. Кашперівка Тетіївського району Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ВАЗ 21011 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 і Peugeot Partner державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем ВАЗ 21011, цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» за полісом № АК/4178919 від 17.05.2017 р. З метою отримання страхового відшкодування звернувся до відповідача із відповідною заявою, листом від 08.05.2019 р. відповідач повідомив про відмову у здійсненні страхового відшкодування, означене рішення вважає незаконним.

Ухвалою суду від 05.06.2020 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» подано відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Закон України ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Розділ ІІІ означеного Закону регулює порядок здійснення страхового відшкодування на території України, зокрема, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону, що регулює питання відшкодування шкоди, заподіяної третій особі).

Статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно пункту 36.1 статті 36 означеного Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено виключний перелік випадків, за яких страховиком не відшкодовується спричинена шкода.

Відмова у здійсненні страхового відшкодування згідно статті 37 цього Закону є можливою за наявності таких виключних випадків:

навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Встановлено, що 20.09.2017 р. близько 20 год. водій ОСОБА_2 в порушення вимог пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та, керуючи автомобілем ВАЗ 21011 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , рухався по автодорозі Р-17 сполученням «Біла Церква-Гуменне» в напрямку с. Кашперівка Тетіївського району Київської області, в порушення пункту 2.3.б Правил дорожнього руху України, пункту 2.3.д Правил дорожнього руху України, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, та, порушуючи вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не обрав безпечну швидкість руху та в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України проявив неуважність та безпечність, не впорався з керуванням автомобілем і не виконав вимогу пункту 12.2 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Peugeot Partner державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалась в напрямку с. Кашперівка та зупинилась перед перехрестям із увімкненим світловим покажчиком лівого повороту та мала здійснити маневр повороту на автодорогу в напрямку с. Скибенці. Внаслідок зіткнення автомобіль ВАЗ 21011 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 контактував передньою лівою частиною з деталями задньої правої частини автомобіля Peugeot Partner державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , в результаті автомобіль Peugeot Partner державний реєстраційний номер НОМЕР_3 викинуло на зустрічну смугу руху, де він контактував правою боковою частиною автомобіля з автомобілем Volkswagen LT35 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався із с. Кашперівка в напрямку смт. Володарка.

Відповідно до вироку Київського апеляційного суду від 31.01.2019 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АК/4178919 від 17.05.2017 р., відомості з Єдиної централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України).

Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що листом вих.№ 541 від 08.05.2019 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» повідомило ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обґрунтовуючи свою відмову тим, що 12.02.2019 р. отримало від нього заяву про виплату страхового відшкодування внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.09.2017 р. на автодорозі Біла Церква-Гуменне, за участі транспортного засобу ВАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та транспортного засобу Peugeot державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , із посиланням на пункт 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомило, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає заяву про страхове відшкодування, у даному випадку ним не було надано відповідної заяви про страхове відшкодування в строк, передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, в позовній заяві стверджує, що 37.09.2017 р. ним було подано до відповідача повідомлення від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди, а 15.12.2017 р. він подав до відповідача заяву про сплату страхового відшкодування шляхом направлення її факсимільним зв`язком на телефонний номер страхової компанії з телефонного номеру Скибинецької селищної ради Київської області.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», викладаючи у відзиві заперечення проти позову ОСОБА_1 , додав до відзиву на його позовну заяву копії: повідомлення генеральному директору Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди (вх.№2669 від 27.09.2017 р.), яким ОСОБА_1 в статусі потерпілої особи звернувся до відповідача; запити вих.№225 від 13.02.2016 р., вих.№1719 від 29.11.2017 р., вих.№1276 від 28.09.2017 р. на адресу начальника Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, на адресу начальника Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, на адресу начальника Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про надання довідки про причини та настання пригоди; відповідь начальника Тетіївського відділення Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області № 415/109/1006/3/19 від 23.01.2018 р., акт № 2987 від 10.10.2017 р. огляду транспортного засобу, а саме: автомобіля Peugeot Partner державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , Аварійний сертифікат з оцінки транспортного засобу № 2987 від 10.10.2017 р., заяву ОСОБА_1 генеральному директору Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на виплату страхового відшкодування вх.№913 від 12.02.2019 р., відповідь вих.№541 від 08.05.2019 р., заяву ОСОБА_1 вх.№ 3179 від 27.05.2019 р. по перегляд прийнятого рішення, відповідь вих.№760 від 26.06.2019 р., заяву ОСОБА_1 вх.№ 3321 від 05.06.2019 р. про ознайомлення з актами, запит ОСОБА_1 вх.№4631 від 08.08.2019 р. на отримання інформації, відповідь вих.1006 від 20.08.2019 р., заяву ОСОБА_1 вх.№5731 від 04.10.2019 р. в порядку Закону України «Про звернення громадян», відповідь вих.№1948 від 31.10.2019 р.

Судом не встановлено порушення відповідачем ані вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ані прав позивача з боку відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» при розгляді його заяви про страхове відшкодування, оскільки позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування 12.12.2019 р., тобто зі сплином річного строку після дорожньо-транспортної пригоди, встановленого підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлений Законом річний строк є преклюзивним, з його сплином у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування, вказана норма є чинною, Закон в цілому неконституційним визнано не було, тому знаходить в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Суд не приймає до уваги твердження позивача в позовній заяві, що відповідач приховує подану ним 15.12.2017 р. заяву.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Надані позивачем заява від 15.12.2017 р., звіт про сканування заяви через факсограмний апарат не містять жодного посилання на реальність її відправлення до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», зокрема, не зазначено часу та дати доставки, присвоєного вхідного номеру такому відправленню, імені реєстратора, не зазначено, хто прийняв дане електронне відправлення, відсутні інші данні, що вказували про факт отримання кореспонденції від ОСОБА_1 через факсограмне сполучення.

Керуючись статтями 1166, 1192, 1194 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 353, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, ЄДРПОУ: 31113488) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Суддя Волкова С.Я.