Вирок № 92028372, 06.10.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1232/20

пр.№ 1-кп/464/259/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Мерза Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 464/1232/20, внесене 07 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070000231, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Соснівка Сокальського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, неодруженого, не працює, судимості не має, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення - прокурор Лещик Н.В.;

захисту - обвинувачений ОСОБА_1 ;

учасник провадження - потерпілий ОСОБА_2 (подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності із незапереченням в порядку ч.3 ст.349 КПК України), -

з участю сторін кримінального провадження,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 05 лютого 2020 року о 13.40 год. зі столика у приміщенні кімнати відпочинку автомийки «Престиж» ПП «Захід ЛФ» по пр.Червоної Калини,35 «а» в м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_2 - мобільний телефон «Айфон 6» IMEI НОМЕР_1 в корпусі сірого кольору вартістю 10000 грн із силіконовим чохлом чорного кольору вартістю 200 грн, із встановленою в ньому сім-карткою оператора «Київстар» з номером НОМЕР_2 вартістю 50 грн, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 90 грн., з магнітним зарядним пристроєм вартістю 200 грн. та захисник склом екрану вартістю 250 грн, а всього майна потерпілого на загальну суму 10790 грн., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином обвинувачений вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердив, що вчинив даний проступок через відсутність коштів для прожиття та у зв`язку із залежністю від алкоголю. На автомийці «Престиж» працював неофіційно. Того дня випив спиртного, оскільки в кімнаті відпочинку мобільний телефон з зарядним пристроєм були залишені без нагляду, вирішив це викрасти. Такі заховав в кишеню штанів і з викраденим втік. Мобільний телефон з зарядним пристроєм у подальшому здав у ломбард, за що виручив 700-800 грн, які витратив на спиртне. Більше на вказану роботу не повернувся. У вчиненому щиро розкаюється. Зазначає, що був обізнаний у тому, що потерпілий є особою з вадами. Просить суд врахувати, що вперше у житті вчинив такі злочинні дії, активно сприяв розкриттю злочину. Зобов`язується повністю відшкодувати заподіяну шкоду.

З огляду на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав, фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, а тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглядає справу в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним ним кримінального проступку проти власності, особу обвинуваченого, який не притягався до кримінальної відповідальності; не працює, неодружений, не має на утриманні осіб, має постійне місце реєстрації/проживання та соціальні зв`язки (матір та молодшого брата); хронічними захворюваннями не страждає; під наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах не перебуває; щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину та просить вибачення за вчинене, що є обставинами, які пом`якшують покарання; обтяжуючою вину обставину є вчинення кримінального проступку щодо особи з інвалідністю, - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, - за ч.1 ст.185 КК України - один рік обмеження волі з урахуванням ч.3 ст.61 КПК України. Саме такий вид покарання, який полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням заслуженого до праці, та розмір покарання (один рік) з урахуванням, що обвинувачений тривалий час не працює, постійного доходу не має, у його власності нічого не перебуває, нічого із заподіяної шкоди не відшкодував, є необхідними і достатніми для виправлення засудженого і попередження ним нових злочинів, інший, більш м`який вид покарання, з урахуванням особи засудженого за наведених мотивів, не відповідатиме меті покарання.

Відповідно до ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, за якою ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні.

Проте, за умовами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому з урахуванням особи винного, який все ж таки вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро сльозно кається, бажання відшкодувати заподіяну шкоду, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку (один рік) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи. Вказані обов`язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винного будуть необхідними та достатніми для його виправлення.

Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст.368 КПК України зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались, процесуальні витрати відсутні.

Так, постановами слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області у кримінальному провадженні: 1/ від 11.03.20. - чоловічу куртку голубого кольору, що належить обвинуваченому та повернуто останньому під розписку, слід залишити по-приналежності; 2/ від 10.02.20. - компакт-диск з відеозаписом злочину, що долучений до матеріалів кримінального провадження, слід залишити при такому.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 532 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк один рік, та згідно із ст.76 КК України покласти на нього наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.

Речові докази: 1/ чоловічу куртку голубого кольору, що належить обвинуваченому та повернуто останньому під розписку, залишити ОСОБА_1 ; 2/ компакт-диск з відеозаписом злочину, що долучений до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя О.В.Тімченко