Ухвала суду № 92027883, 06.10.2020, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6088/20

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство "Рокс-Львів" Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство "Рокс-Львів" Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, заборгованість по компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

У відповідності до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позовної заяви складає відповідно 840,80 грн. і 10510,00 грн.

Так, з позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що така не містить ціни позову, від якої залежить розмір судового збору та не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

В позовній заяві ОСОБА_1 , крім іншого, просить стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні і посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору.

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 30 січня 2019 у справі №910/4518/16.

Таким чином, позивачем не визначено ціни позову та не сплачено судовий збір, у встановленому розмірі.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство "Рокс-Львів" Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні– залишити без руху.

Позивач має право протягом п`яти днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) Б. М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз