Вирок № 92027258, 05.10.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8359/20 1-кп/335/834/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за № 12020085060000276 від 13.08.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, що має середню спеціальну освіту, має на утримані неповнолітнього сина 2007 року народження, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На початку серпня 2020 року ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі (точні дата, час та адреса досудовим розслідуванням не встановлені), знайшла пакет, в якому знаходився паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2006 Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим виник умисел на його підроблення з метою подальшого використання в особистих цілях. З цією метою ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом видалення зі сторінки № 1 первинної фотокартки і наклеювання на її місце своєї фотокартки розміром 3x4 см. внесла зміни в первинний зміст офіційного документа - паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2006 Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, 13.08.2020, приблизно о 17:38, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні відділення № 1 банку АТ КБ „ПриватБанк”, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 39, маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, з метою оформлення кредитного ліміту на суму 5000 гривень звернулась до співробітника банку - ОСОБА_4 та надала останній завідомо підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2006 Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому відповідно до висновку експерта № 26-125 від 28.08.2020 мала місце зміна первинного змісту документа, а саме: переклейка фотокартки на сторінці № 1.

Крім того, 13.08.2020, приблизно о 17:38, ОСОБА_2 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою отримання грошового ліміту, знаходячись у приміщені відділення № 1 банку АТ КБ „ПриватБанк”, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 39, надала співробітнику банка - ОСОБА_4 завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 26.06.2006, та ІНН НОМЕР_2 на її ім`я, тим самим намагалась ввести в оману ОСОБА_4 стосовно добропорядності своїх дій та надала неправдиву інформацію стосовно своєї особи з метою отримання грошових коштів АТ КБ „ПриватБанк” у сумі 5000 гривень. Разом з тим, злочин не було доведено, до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки її намір було викрито співробітником банку - ОСОБА_4 , яка повідомила правоохоронні органи про кримінальне правопорушення.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_5 , яка була складена в присутності захисника – адвоката Гороховця І.О., слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Представник потерпілого АТ КБ „ПриватБанк” Капінос К.В., відповідно до поданої заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020085060000276 від 13.08.2020 року відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України у спрощеному провадженні без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження та потерпілим, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних проступків знайшла своє підтвердження.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем; за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа; за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України, як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), під час якого особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров`я, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима, вчинила кримінальні проступки, не одружена, має місце реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштована, у зв`язку з чим не має стабільного джерела доходу, має на утриманні неповнолітнього сина 2007 року народження, на обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває, не має негативних характеристик.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій суд визнає те, що вона вину в інкримінованих їй кримінальних проступках визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, своїми правдивими показаннями активно сприяла розкриттю кримінальних проступків.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Санкціями ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України передбачений широкий перелік покарань, які можуть бути призначені судом. Суд приходить до висновку, що застосування покарання у вигляді штрафу та виправних робіт не буде сприяти меті покарання, оскільки не зможе бути виконане, у зв`язку із тим, що обвинувачена не має постійного місця роботи. Із аналогічних причин, суд приходить до висновку про не доцільність застосування покарання у вигляді громадських робіт. Таким чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання у вигляді обмеження волі. Зважаючи на характер вчинених кримінальних проступків, характеристики обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді обмеження волі наближеного до мінімальної межі, а також з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченої від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити обвинувачену від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст. 75,76 КК України. Разом із тим, вирішуючи питання щодо тривалості строку випробування, суд, з огляду на тяжкість кримінальних проступків та особу обвинуваченої, вважає, що строк випробування може бути мінімальним.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

У відповідності до ст.ст. 124 ч. 2, 126 ч. 1 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати, а саме витрати на проведення експертизи підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченої.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України і призначити їй покарання

за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;

за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 , покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину, проступку) і виконає покладені на неї такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 26.06.2006, ІНН НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 – знищити.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід держави витрати на проведення експертизи № 26-125 від 28.08.2020 року у сумі 3269 грн.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя Ю.В.Геєць