Рішення № 92027244, 02.10.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4585/20 2/335/1619/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Запорізький завод феросплавів» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що АТ «Запорізький завод феросплавів» є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку за даною адресою та виконавцем житлово-комунальних послуг, які надає відповідачам на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуг», Закону України «Про теплопостачання», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009 №529, Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та інших нормативних актів.

Відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , власником заначеної квартири є ОСОБА_1 , яка відмовилась від підписання типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій з позивачем.

Позивач посилаючись на те, що у період з серпня 2016 року по квітень 2020 року позивачем надані відповідачам житлово-комунальні послуги в розмірі 2 645 грн. 14 коп., проте останні не в повному обсязі сплачують кошти за надані житлово - комунальні послуги, просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів суму заборгованості у розмірі 2 645, 14 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Від відповідачів відзив на позов або письмові пояснення не надходили, відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України та думки представника позивача щодо заочного розгляду справи, викладеної в його клопотанні, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_1 є власницею квартири та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з останньої за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або про осіб зареєстрованих у житловому будинку.

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , не увійшов до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів» у процесі приватизації, але перебуває на балансі АТ «Запорізький завод феросплавів».

З 30.05.1995 року АТ «ЗФЗ» є балансоутримувачем вищезазначеного житлового будинку та надає житлово-комунальні послуги відповідачам на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуг», Закону України «Про теплопостачання», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009 №529, Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та інших нормативних актів.

Відповідно до приписів нормативно-правових актів між виконавцем АТ „ЗФЗ" та споживачем ОСОБА_1 укладено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Відповідно до п. 1 типового договору виконавець забезпечує надання послуг з утримання будинків і спору та прибудинкової території у житловому будинку, а споживач забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбаченим договором.

Проте відповідач ОСОБА_1 відмовилась від підписання зазначеного типового договору, однак, відповідачі фактично отримують житлово-комунальні послуги.

Відповідно до позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 10.10.2012р. № 6-110цс12, укладання договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору. Відмова споживача послуг від укладання договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст.6, ст.ст. 627, 630 Цивільного кодексу України, cт.cт. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За період з серпня 2016 року по квітень 2020 року позивачем нараховано відповідачам плату за надані послуги з теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття, відповідно до діючих тарифів, що затверджені органами місцевого самоврядування.

Однак відповідачі не здійснювали плату в повному обсязі (часткова оплата) за надані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 2 645 грн. 14 коп., що підтверджується витягом з особистого рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Частина перша статті 509 ЦК України встановлює, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 ЦК України, до яких зокрема відносяться договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина перша статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння зміна умов зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 903 ЦК України передбачено що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з п.п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частина 1 ст. 9 цього Закону передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до чч. 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Оскільки відповідачі не виконали свого обов`язку із своєчасної сплати за надані позивачем комунальні послуги, а також не спростували розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, тому суд доходить висновку, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість розміром 2 645, 14 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», з огляду на що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2 102,00 грн., тобто по 1 051,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ::

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 2 645 грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення надіслати сторонам рекомендованими листами із повідомленнями.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Якщо після набрання заочним рішенням суду законної сили зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суддя Ю.В.Геєць