Ухвала суду № 92026354, 06.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9310/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та його представника, адвоката Тирпак А.В., до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Тирпак А.В., звернулись до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року дана позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, з зазначенням недоліків, які слід усунути, для цього був встановлений термін та роз`яснені наслідки невиконання ухвали судді. А саме: вказано, що згідно кредитного договору №805193447 від 02.12.2019 р., копія якого додана до матеріалів справи, «п.1.4 Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору. П.1.5 З урахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за

користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 3,65 (три цілих шістдесят п`ять сотих) відсотків річних.» За умов що кредит був наданий під 0,01 % за кожен день користування кредитом, в свою чергу становить 3,65 % річних. З огляду на вказане позивачу слід навести обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в цій частині з дотриманням вимог статті 175 ЦПК України.

Крім того, звертаючись з позовом до суду, позивач вказав, що відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для обґрунтування підстав застосування ч.5 ст.28 ЦПК України щодо альтернативної підсудності позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права саме споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Положеннями ст.3 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування. Цей Закон не поширюється на, зокрема, договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Тобто, згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п 1.2 договору №805193447 від 02.12.2019 року, кредит надавався строком на 30 календарних днів. За змістом п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно змісту договору №805193447 від 02.12.2019 року, метою його укладення було надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, згідно п.1.1. «без конкретної споживчої мети», тобто позивачу було надано фінансовий, а не споживчий кредит.

За таких обставин, вказаний кредитний договір від 02.12.2019 року не є договором про надання споживчого кредиту, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про захист прав споживачів", і як наслідок визначення підсудності справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача в порядку ч.5 ст.28 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи, місцезнаходженням ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", як юридичної особи, є м.Київ, вул.Лейпцизька, буд. 15, літера Б.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак в додатку до позовної заяви додано лише копію, паспорту (ID картка): запис №20010729-05897, документ №001065380, дата видачі: 01.10.2020 р., орган, що видав: 2110, дійсний до: 10.10.2021 р.; однак вказаний документ не містить відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування позивача.

Таким чином, вказана обставина, а саме відомості про місце проживання чи перебування споживача має визначальне значення для вирішення питання про підсудність справи у даній категорії.

Разом із тим позивачу було вказано і на те, що вказані обставини дають підстави прийти до висновку, що позивачем подано позовну заяву немайнового характеру, за яку відповідно до Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду та ним заявлено вимогу немайнового характеру, позивач до позовної заяви повинен додати документ про сплату судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп..

Для усунення зазначених недоліків було установлено строк три дні з дня отримання заявником копії ухвали від 14 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається із повернутого на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення представником позивача отримано рекомендований лист з ухвалою від 14 вересня 2020 про залишення заяви без руху - 21.09.2020 р., про що свідчить його підпис у рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.

Разом із тим, станом на 06.10.2020 року, недоліки на які вказано в ухвалі по залишення подання без руху позивачем не усунуті, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та його представника, адвоката Тирпак А.В., до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору – вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош