Рішення № 92026224, 05.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3903/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання - Ковач В.Ю., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Упраління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою серії ЕАК №2398008 від 16.04.2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 2.9. ПДР України, за що накладено штраф у розмірі 425 гривень. Вважає, що оскаржувана постанова винесена неправомірно та є незаконною, оскільки данного правопорушення не здійснював, постанова винесена з порушенням, будь яких фактів порушення позивачем ПДР України не задокументовано, протокол не складався, відеозапис відсутній, свідки відсутні, пояснення у позивача не відібрано, жодних доказів до постанови не додано. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову ЕАК №2398008 від 16.04.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подану ним позовну заяву, просив задовольнити з підстав викладених у ній.

Представник відповідача в судове засіданяня повторно не з`явився, про дату, час та місе розгляду справи судом провідомлений, про причини неявки суд не повідомляв.

У відповідності до ст.205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2020 року інспектором батальйону 2 роти УПП в Закарпатській області ДПП Чиженко М.М. було винесено постанову ЕАК 2398008 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно якої останнього визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 425 гривень.

Відповідно до вищевказаної постанови, 16.04.2020 року о 17 год. 07 хв. по вул. Минайська в м. Ужгород, водій ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу користувася засобом зв`язку, чим порушив п. 2.9.д. ПДР України та вчинив дії передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно п. 2.9 «д» ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, в тому числі, за користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Однак, суд вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону (неправомірною), є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Водночас, у згаданій постанові відсутні будь які дані та докази, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення, яким саме способом було встановлено дані обставини та яким засобами проводилася його фіксація.

Зазначенні обставини вказують на формальний розгляд справи, при винесенні постанови відповідач не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Саме по собі, описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки, така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.

З огляду на наведене, суд не може взяти до уваги дані зазначені у постанові, оскільки, при винесенні постанови не наведено жодних належних та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та повно і всебічно не були дослідженні усі обставини справи.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідач неподавши відзиву на позовну заяву також не з`явився в суд на розгляд справи.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що обставини, відображені у оскаржуваній постанові, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова ухвалена відповідачем за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2,20,77,121, 139, 242,286,294 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Упраління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2398008 від 16.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , сплачений ним судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул