Рішення № 92025894, 05.10.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/5429/20

Провадження № 2/243/1871/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Маслової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов`янськ Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Слов`янської міської ради, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 у його матері ОСОБА_4 та відповідача по справі ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_2 . З цього часу позивач, його мати, ОСОБА_3 , а також ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю та вести спільний побут. 29 квітня 2009 року шлюбні стосунки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було завершено, після чого відповідач припинив цікавитись життям та здоров`ям своєї дитини, піклуватись про її фізичний та духовний розвиток, а також приймати участь у її матеріальному утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , в зв`язку з чим всі турботи з виховання та матеріального утримання неповнолітнього ОСОБА_2 взяв не себе позивач ОСОБА_1 . На підставі викладеного, враховуючи ухилення ОСОБА_3 від виконання його обов`язків з виховання ОСОБА_2 , а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 за життя не зверталась до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, позивач просить суд заявлені ним позовні вимоги задовольнити та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні ОСОБА_2 і призначити його піклувальником дитини, а також стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача та судовий збір.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом відправлення йому поштою повідомлення про виклик до суду за його зареєстрованим місцем проживання, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов як: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з`явився, проте надав суду заяву, у якій третя особа просила суд розглянути справу у відсутність її представника, а при ухваленні рішення - врахувати долучений Органом опіки та піклування Слов`янської міської ради до цієї заяви висновок щодо розв`язання спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Слов`янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції 07 грудня 2004 року, слідує, що мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 29 липня 1993 року, та відповідач по справі - ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 07 жовтня 2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Статтями 141, 142 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Натомість з довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12 грудня 2019 року вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 станом на час розгляду цієї справи, проживає спільно зі своїм братом - позивачем по справі ОСОБА_1 , а у характеристиці, виданій Слов`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 16 Слов`янської міської ради Донецької області на ОСОБА_2 , зазначено, що вихованням та здійсненням контролю за навчанням дитини, починаючи з 2019 року опікується виключно ОСОБА_1 ; батько дитини - відповідач по справі ОСОБА_3 жодного зв`язку зі школою не підтримує, у вихованні та навчанні сина участі не бере.

За приписами пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, у випадку, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, має місце ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання їх дітей. Вищезазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач, будучи достовірно обізнаним про дату, час та місце розгляду справи, не надав суду жодного доказу на підтвердження його участі у вихованні та матеріальному утриманні неповнолітнього ОСОБА_2 та на спростування доводів позивача у цій частині, суд доходить переконання, що ОСОБА_3 не піклується ані про фізичний та духовний розвиток неповнолітнього ОСОБА_2 , ані про його матеріальне утримання. Вказане дає суду підстави для висновку про свідоме небажання та ухилення ОСОБА_3 від виконання його обов`язків з виховання його сина - ОСОБА_2 .

Пунктом другим частини першої статті 164 СК України встановлено, що ухилення матері або батька від виконання їх обов`язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення їх батьківських прав у відношенні цієї дитини.

Так, відповідно до висновку Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради «Про позбавлення батьківських прав» № 29/03-1820 від 08 вересня 2020 року відповідач ОСОБА_3 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо свого сина - ОСОБА_2 , оскільки у його вихованні участі не приймає, не турбується про стан його здоров`я, фізичний та духовний розвиток й не надає дитині жодної матеріальної допомоги. На підставі викладеного Орган опіки та піклування Слов`янської міської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже враховуючи, що позбавлення батьківських прав є не лише крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а й, насамперед, способом захисту відповідних прав та інтересів дитини, суд, керуючись інтересами неповнолітнього ОСОБА_2 та приймаючи до уваги ставлення відповідача до нього, доходить висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні ОСОБА_2 .

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині призначення його піклувальником неповнолітнього ОСОБА_2 , суд виходить з такого.

Частинами першою та другою статті 243 СК України передбачено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Так, з подання Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради «Про призначення піклувальника над неповнолітнім» № 29/03-1821 від 08 вересня 2020 року слідує, що Орган опіки та піклування Слов`янської міської ради вважає доцільним призначити піклувальником неповнолітнього ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 .

Частинами другою, третьою та четвертою статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Так, з висновку про стан здоров`я заявника № 166/3 від 24 жовтня 2019 року слідує, що позивач ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я та повну цивільну дієздатність, а довідка Міністерства внутрішній справ серії ІІА № 1622600, отримана ОСОБА_1 через ТСЦ № 1443 РСЦ МВС, свідчить, що ОСОБА_1 станом на 19 грудня 2019 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

З довідки про доходи, долученої позивачем до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 отримує стабільний дохід, який дозволяє належним чином утримувати неповнолітнього ОСОБА_2 , а в акті перевірки умов проживання кандидата в опікуни та акті обстеження матеріально-побутового становища особи, що потребує опіки, складених та підписаних 25 серпня 2020 року комісією у складі керівника мікрорайону «Северний» м. Слов`янська ОСОБА_5 та сусідів-свідків: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , зазначено, що позивач ОСОБА_1 має належні умови проживання, які задовольняють потреби неповнолітнього ОСОБА_2 у проживанні.

До того ж, заяви ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , долучені до матеріалів справи, свідчать, що і позивач, і неповнолітній ОСОБА_2 бажають призначення піклувальником останнього саме позивача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 і в цій частині.

Крім того, частинами другою та третьою статті 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною першою статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

З вимог частини другої статті 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що визначений позивачем розмір грошового утримання неповнолітнього ОСОБА_2 відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів на утримання дитини та не призводить до погіршення майнового становища платника аліментів порівняно із майновим становищем одержувача таких аліментів, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу).

Крім того, враховуючи приписи ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. на користь позивача та у сумі 840 грн. 80 коп. на користь держави.

Таким чином на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 141-142, 164-166, 180-183, 191, 243-244, 247, 249 СК України, ст.ст. 60, 62, 63 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 280-283, 289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , уродженцем м. Слов`янськ Донецької області.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2020 року і до досягнення ОСОБА_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду С.Г. Пронін